27 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 904/3212/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Студенець В.І.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Авто"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Васильєв О.Ю.)
від 20.06.2023
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Іванов О.Г., судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.)
від 02.10.2023
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Авто"
до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національний банк України
про визнання протиправними дій, визнання недійсним правочину, визнання недійсним пунктів договору
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Авто"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро"
про усунення перешкод у користуванні майном,
1. У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Авто" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк) про:
- визнання протиправними дії Банка щодо обмеження переважного права Товариства на користування приміщенням за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32; літ. А-6, А1-4, Б-1, В-1 (об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер 31995312101);
- визнання недійсним одностороннього правочину, що вчинений Банком у формі повідомлення від 27.06.2018 № Е.19.0.0.0/4-251245 про розірвання в односторонньому порядку договору оренди приміщення від 31.01.2018, укладеного між сторонами (далі - договір);
- визнання недійсними пунктів 7.3. та 7.5. договору.
2. Позов обґрунтований тим, що Банк направив на адресу Товариства повідомлення від 27.06.2018 № Е.19.0.0.0/4-251245 про розірвання в односторонньому порядку договору без достатніх на це правових підстав у порушення вимог частини третьої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (за один місяць до закінчення терміну дії договору, а не за три місяці, як того вимагає Закон). Оскільки Банком не було дотримано процедури попередження про намір використовувати об'єкт оренди у власних цілях, у Товариства виникає переважне право на продовження орендних відносин. Також позивач вважає, що пункт 7.3. договору суперечить вимогам статей 782, 783 ЦК України; а пункт 7.5. вимогам Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки орендоване приміщення є власністю держави.
3. У серпні 2018 року Банк подав до Господарського суду Дніпропетровської області зустрічний позов до Товариства про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом примусового звільнення приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32; літ.А-6, А1-4, Б-1, В-1 (об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101) та майна Товариства в порядку виконання рішень про виселення боржника; а також про стягнення з Товариства заборгованості за спожиті комунальні послуги за період з 01.06.2018 по 31.07.2018 у розмірі 43 385, 99 грн.
4. Позов обґрунтований посиланням на закінчення строку дії договору, необхідність в подальшому використовувати приміщення для власних потреб банку та на невиконання Товариством зобов'язань за договором оренди приміщення щодо сплати комунальних послуг та звільнення орендованого приміщення після закінчення строку дії договору.
5. Пізніше Банк подав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з добровільною сплатою заборгованості у розмірі 43 385, 99 грн, яка була прийнята судом.
6. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено та вирішено усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом примусового звільнення приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32; літ. А-6, А1-4, Б-1, В-1 (об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101) від боржника - Товариства та його майна в порядку виконання рішень про виселення боржника; стягнуто з Товариства на користь Банку 1 780,00 грн витрат на сплату судового збору. Закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення 43 385,99 грн заборгованості за спожиті комунальні послуги. Повернуто з державного бюджету на користь Банку 1 762,00 грн сплаченого судового збору.
7. 02.10.2023 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.
8. Суд першої інстанції дійшов висновків, з якими погодився суд апеляційної інстанції, що:
- положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не розповсюджується на правовідносини між Банком та Товариством за договором;
- Банк не ініціював дострокове розірвання договору, а своїм листом належним чином та в належні строки повідомив Товариство (орендаря) про припинення дії договору та про відсутність наміру Банка (орендодавця) продовжувати правовідносини;
- строк договору закінчився 31.07.2018, після якого користування Товариством орендованими приміщеннями є незаконним та безпідставним;
- таким чином Банк, як законний власник приміщень, має право відповідно до вимог статті 391 ЦК України вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном.
9. 18.10.2023 Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.
10. Верховний Суд ухвалою від 07.11.2023 касаційну скаргу залишив без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків.
11. 09.11.2023 до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги на виконання зазначеної ухвали, в якій в якій просить рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, направити справу на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
12. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає пункти 3 та 4 частини другої статті 287 цього Кодексу.
13. В обґрунтування випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої зазначеної статті, скаржник зазначає, що:
- суд апеляційної інстанції не застосував норми статті 7 Закону України "Про банки та банківську діяльність", яка передбачає, що Державний банк - це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі. Державний банк створюється за рішенням Кабінету Міністрів України;
- з грудня 2016 року за Рішенням Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2016 № 961 Банк націоналізований, тобто власник банку змінився, перейшов у стовідсоткову державну власність;
- майно Банку є державним майном, а тому на відносини за Договором оренди від 31.01.2018 розповсюджуються вимоги Закону України "Про оренду державного та комунального майна";
- під час своєї діяльності Банк повинен застосовувати норми цього Закону і відповідно до статті 26 якого одностороння відмова від договору оренди не допускається;
- положення пункту 7.3 Договору оренди суперечать вимогам частини третьої статті 17 зазначеного Закону, у зв'язку з чим такий пункт договору підлягає визнанню недійсним;
- Товариство зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування частини третьої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статті 7 Закону України "Про банки та банківську діяльність";
- також за твердженням скаржника відсутній правовий висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, в яких не застосовується Закон України "Про оренду державного та комунального майна", а лише стаття 764 Цивільного кодексу України, з урахуванням укладення після закінчення строку дії договору оренди нових договорів оренди, що свідчить про відсутність намірів використовувати приміщення для власних потреб.
14. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме:
- статті 272 ГПК України, оскільки апеляційний господарський суд розглянув справу без урахування апеляційної скарги третьої особи ТОВ "Авто Бізнес Дніпро", чим фактично перешкодив встановленню усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування постанови відповідно до пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України;
- частин першої та третьої статті 86, частини п'ятої статті 236 ГПК України, оскільки суди не дослідили та не надали оцінки всім доказам наявних у матеріалах справи, зокрема, договір оренди від 01.02.2020 та договір оренди від 06.11.2019, укладені між Банком та Товариством, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України;
- частини першої статті 2, частини одинадцятої статті 80, частини шостої статті 91, частини п'ятої статті 96 ГПК України, оскільки, враховуючи ненадання відповідачем оригіналу вимоги Банка від 27.06.2018 №Е.19.0.0.0/4-251245, суди повинні були виключити копію такого доказу з числа доказів у справі. Суд першої інстанції в рішенні взагалі не зазначив щодо розгляду клопотання Товариства, поданого 23.03.2023, про витребування у Банку оригіналу листа від 27.06.2018 за №Е.19.0.0.0/4-251245, і суд апеляційної інстанції також не давав оцінки такому клопотанню, що є підставою для скасування судових рішень відповідно до пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України;
- статті 4, частини другої статті 77, частини п'ятої статті 91 ГПК України, оскільки зібрані судом докази відповідно до ухвали від 17.01.2023 (службова записка № Е.95.0.0.0/3-173 від 02.02.2023; акт проведення огляду території та приміщення від 03.02.2023; файл відеозапису "ТС_00001" про проведення огляду території та приміщення від 03.02.2023, протокол СВ ВП №5 ДРУП НУНП в Дніпропетровській області від 03.02.2023) є недопустимими, що є підставою для скасування судових рішень відповідно до пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України.
15. Відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
16. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
17. Також скаржник подав клопотання про зупинення дії рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
18. Суд касаційної інстанції розглянув заявлене клопотання та виходить з наступного.
19. Частиною першою статті 332 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
20. Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
21. Законом не визначений перелік підстав, за наявності яких суд має право зупинити виконання оскарженого рішення суду або його дію. Свобода суддівського розсуду не є необмеженою, оскільки такі дії суд вчиняє після набрання рішенням законної сили, а однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Тому зупинення виконання (дії) рішення суду допускається лише у виняткових випадках.
22. Заявник має обґрунтувати та довести, що не зупинення виконання рішення або його дії може мати незворотні наслідки.
23. Проста незгода з мотивами ухваленого рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання (дії), оскільки правильність застосування норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи судові рішення по суті, а не на стадії відкриття касаційного провадження.
24. Відповідно до сформованої судової практики суд при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення враховує такі обставини: ймовірності утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду з урахуванням конкретних обставин справи.
25. В обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає, що Товариство орендує приміщення для здійснення господарської діяльності, а саме розміщення СТО, основним видом діяльності є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, тому в орендованих приміщеннях знаходиться велика кількість вартісного обладнання, інструментів, запчастин, а також безпосередньо автомобілі клієнтів, які звернулись до позивача для надання послуг. Виселення Товариства з орендованих приміщень до остаточного розгляду цієї справи матиме невідворотні та негативні наслідки у вигляді фактичного блокування роботи товариства, при цьому, пошук іншого приміщення, демонтаж та вивезення всього обладнання та майна потребуватиме значного часу та фінансових витрат, які будуть невідворотними, у випадку скасування оскаржуваних рішень.
26. Зупинення виконання (дії) рішення є винятковим заходом і має застосовуватися лише у випадках, коли це дійсно необхідно для запобігання негативним наслідкам, які не можна буде виправити в майбутньому у разі скасування судового рішення.
27. Зважаючи на те, що скаржник не надав доказів, що відмова у задоволенні клопотання призведе до неможливості здійснення повороту виконання рішення суду або до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити, Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень.
Керуючись нормами статей 234, 288, 290, 294, частини четвертої статті 197, пунктами 3, 4 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 904/3212/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Авто" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2023.
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Авто" у справі № 904/3212/18 на 23 січня 2024 року об 11:00 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).
3. Явка учасників справи в судове засідання не є обов'язковою.
4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Авто" у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2023 у справі № 904/3212/18.
5. Установити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 29 грудня 2023 року.
6. Роз'яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
7. Витребувати з Господарського суду Дніпропетровської області або Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/3212/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Н. Губенко
В. Студенець
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із використанням для цього підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під'їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд