ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
28.11.2023Справа № 910/15056/23
Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Речі»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельфа Лабораторія»
про стягнення 1 301 186,65 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Речі» (надалі - ТОВ «Речі») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельфа Лабораторія» (надалі - ТОВ «Ельфа Лабораторія») про стягнення 1 301 186,65 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання із поставки товару на підставі договору поставки №129-КОМ від 25.04.2023, у зв'язку з чим позивач заявляє про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 807 987,96 грн. та пені у розмірі 493 198,69 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.
20.10.2023 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Ельфа Лабораторія» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що постачальником не приймалось замовлення покупця, поставка товару здійснювалась в повному обсязі у визначені строки.
08.11.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву на позов, в яких ТОВ «Ельфа Лабораторія» надало додаткові пояснення по суті спору, проти позову заперечило та просило відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
21.11.2023 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Речі» надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач надав пояснення по суті спору з урахуванням заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях до відзиву, позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
27.11.2023 через канцелярію суду від ТОВ «Ельфа Лабораторія» надійшли додаткові пояснення по справі, в яких відповідач надав пояснення по суті спору з урахуванням пояснень позивача, викладених в додатковим поясненнях.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
25.04.2023 між ТОВ «Ельфа Лабораторія» (постачальник) та ТОВ «Речі» (покупець) укладено договір поставки №129-КОМ (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передавати у власність (постачати) товар покупцю, у визначеній кількості, відповідної якості та за погодженою ціною, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 1.2 Договору найменування товару, його асортимент, ціна, код товару за УКТЗЕД та інша необхідна інформація зазначається постачальником у специфікації, що є невід'ємним додатком до цього договору (додаток №1).
Пунктом 2.1 Договору визначено, що поставка товару постачальником здійснюється окремими партіями відповідно до прийнятих постачальником замовлень покупця. Постачальник зобов'язується приймати від покупця замовлення на поставку товару та здійснювати його поставку за адресами, в кількості та на дату, вказані в замовлені, власними силами і засобами (в т.ч. транспортом) та за свій рахунок.
День (дні) тижня, періодичність та час поставки товару погоджується сторонами у графіку поставок, що є невід'ємним додатком до цього договору (додаток №2) (п. 2.2 Договору).
Відповідно до п. 2.4 Договору замовлення покупця, форма якого погоджена сторонами у додатку №4, що є невід'ємною частиною цього договору, оформлюється на підставі даних специфікації та графіку поставок і надсилається постачальнику виключно на електронну пошту вказану у додатку №3 до цього договору.
Згідно з п. 2.5 Договору замовлення надсилається кожного четверга не пізніше ніж за 48 годин до передбаченого покупцем моменту поставки товару згідно графіку поставки. За письмовим погодженням сторін замовлення може бути узгоджене та сформоване поза графіком поставки.
Замовлення вважається прийнятим постачальником з дати та часу підтвердження його отримання постачальником, шляхом відповіді на електронну пошту покупця зазначену у додатку №3 протягом двох годин з часу отримання замовлення. В іншому випадку замовлення вважається прийнятим постачальником (п. 2.6 Договору).
Відповідно до п. 2.7 Договору у разі неможливості виконання замовлення покупця, постачальник зобов'язується не пізніше ніж через 8 (вісім) робочих годин після отримання такого замовлення письмово по електронній пошті (додаток №3) повідомити покупця про неможливість виконання замовлення в повному об'ємі або частково з обґрунтуванням причин неможливості виконання та вказати дату поставки.
Згідно із п. 2.8 Договору про конкретну поставку товару постачальник зобов'язаний повідомити покупця не пізніше ніж за 24 години до прибуття товару в пункт поставки способом, передбаченим для надсилання замовлень згідно з п. 2.4 цього договору. Разом з цим, постачальник направляє покупцю видаткову накладну в форматі «excel», згідно якою покупець звіряє відповідність підготовленої до відправки партії товару замовленню покупця (в частині номенклатури (асортименту) та кількості товару) та специфікації (в частині ціни товару).
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що приймання товару за кількістю і якістю провадиться в місці поставки товару в момент його отримання від постачальника на підставі видаткової накладної та інших документів вказаних в п. 3.3 цього договору відповідно до:
- Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №Н-6 за виключенням умов, встановлених цим договором та з урахуванням особливостей, передбачених цим договором;
- Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 за виключенням умов, встановлених цим договором та з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
Відповідно до Графіку поставок, що є Додатком №2 до Договору, сторони дійшли згоди про поставку товару за адресою: м. Вишневе, вул. Київська, 4 - раз на тиждень, щосереди о 9:00 год., а також за адресою: м. Вінниця, вул. Марка Вовчка, 4 - раз на тиждень, щосереди о 9:00 год.
На виконання умов Договору, позивачем направлено відповідачу замовлення на поставку товару на загальну суму 8 683 444,52 грн., що підтверджується замовленнями ЧМ 04.05.2023 УПЧМ0011786 на суму 762 951,36 грн., ЧМ 04.05.2023 УПЧМ0011798 на суму 67 129,08 грн., ЧМ 11.05.2023 УПЧМ0012182 на суму 777 273,36 грн., ЧМ 11.05.2023 УПЧМ0012228 на суму 472 938,12 грн., ЧМ 18.05.2023 УПЧМ0012610 на суму 814 366,62 грн., ЧМ 18.05.2023 УПЧМ0012566 на суму 44 123,76 грн., ЧМ 26.05.2023 УПЧМ0013804 на суму 762 951,36 грн., ЧМ 26.05.2023 УПЧМ0013805 на суму 8 177,40 грн., ЧМ 01.06.2023 УПЧМ0014151 на суму 577 866,24 грн., ЧМ 09.06.2023 УПЧМ0014624 на суму 415 922,16 грн., ЧМ 16.06.2023 УПЧМ0015040 на суму 456 719,36 грн., ЧМ 23.06.2023 УПЧМ0015700 на суму 455 467,50 грн., ЧМ 29.06.2023 УПЧМ0016612 на суму 434 781,90 грн., ЧМ 06.07.2023 УПЧМ0017004 на суму 305 711,04 грн., ЧМ 13.07.2023 УПЧМ0017424 на суму 297 167,40 грн., ЧМ 20.07.2023 УПЧМ0017818 на суму 278 251,74 грн., ЧМ 27.07.2023 УПЧМ0019087 на суму 262 492,98 грн., ЧМ 03.08.2023 УПЧМ0019524 на суму 355 431,72 грн., ЧМ 10.08.2023 УПЧМ0019941 на суму 265 247,76 грн., ЧМ 17.08.2023 УПЧМ0020341 на суму 287 386,68 грн., ЧМ 24.08.2023 УПЧМ0021355 на суму 763 831,44 грн., а також не заперечується відповідачем.
В свою чергу, відповідачем поставлено позивачу товар на підставі Договору за вказаними замовленнями на суму 4 799 352,40 грн., що підтверджується видатковими накладними №ЄОФ-000523 від 09.05.2023 на суму 13 815,36 грн., №ЄОФ-000524 від 09.05.2023 на суму 216 949,86 грн., №ЄОФ-000525 від 09.05.2023 на суму 10 869,84 грн., №ЄОФ-000527 від 09.05.2023 на суму 113 110,38 грн., №ЄОФ-000546 від 16.05.2023 на суму 65 506,12 грн., №ЄОФ-000545 від 16.05.2023 на суму 245 666,10 грн., №ЄОФ-000547 від 16.05.2023 на суму 354 626,68 грн., №ОФ-527 від 24.05.2023 на суму 260 800,14 грн., №ЄОФ-000571 від 24.05.2023 на суму 23 560,56 грн., №ОФ-587 від 30.05.2023 на суму 265 341,22 грн., №ЄОФ-000586 від 30.05.2023 на суму 8 177,40 грн., №ЄОФ-000608 від 07.06.2023 на суму 303 890,40 грн., №ЄОФ-000630 від 14.06.2023 на суму 238 217,88 грн., №ЄОФ-000652 від 20.06.2023 на суму 227 240,48 грн., №ЄОФ-000673 від 27.06.2023 на суму 252 147,42 грн., №ЄОФ-000682 від 04.06.2023 на суму 297 899,82 грн., №ЄОФ-000693 від 11.07.2023 на суму 216 855,30 грн., №ЄОФ-000708 від 18.07.2023 на суму 209 299,50 грн., №ЄОФ-000728 від 25.07.2023 на суму 168 556,20 грн., №ЦР-1 від 08.08.2023 на суму 255 639,60 грн., №ОФ-766 від 15.08.2023 на суму 172 171,98 грн., №ОФ-784 від 22.08.2023 на суму 223 272,84 грн. та №ЦР-10 від 29.08.2023 на суму 655 735,32 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання з поставки товару на підставі Договору, у зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок відповідача сплатити штраф у розмірі 807 987,96 грн. та пеню у розмірі 493 198,69 грн.
Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріалами справи (замовленнями ЧМ 04.05.2023 УПЧМ0011786, ЧМ 04.05.2023 УПЧМ0011798, ЧМ 11.05.2023 УПЧМ0012182, ЧМ 11.05.2023 УПЧМ0012228, ЧМ 18.05.2023 УПЧМ0012610, ЧМ 18.05.2023 УПЧМ0012566, ЧМ 26.05.2023 УПЧМ0013804, ЧМ 26.05.2023 УПЧМ0013805, ЧМ 01.06.2023 УПЧМ0014151, ЧМ 09.06.2023 УПЧМ0014624, ЧМ 16.06.2023 УПЧМ0015040, ЧМ 23.06.2023 УПЧМ0015700, ЧМ 29.06.2023 УПЧМ0016612, ЧМ 06.07.2023 УПЧМ0017004, ЧМ 13.07.2023 УПЧМ0017424, ЧМ 20.07.2023 УПЧМ0017818, ЧМ 27.07.2023 УПЧМ0019087, ЧМ 03.08.2023 УПЧМ0019524, ЧМ 10.08.2023 УПЧМ0019941, ЧМ 17.08.2023 УПЧМ0020341, ЧМ 24.08.2023 УПЧМ0021355) підтверджується передача позивачем відповідачу замовлень з поставки товару на підставі Договору на загальну суму 8 683 444,52 грн., при цьому отримання таких замовлень у передбачений договірними умовами спосіб не заперечується відповідачем.
В той же час, відповідачем заперечується прийняття вказаних замовлень з огляду на відсутність відповідей ТОВ «Ельфа Лабораторія» на електронну пошту уповноваженої особи ТОВ «Речі» протягом двох годин з часу отримання, з посиланням на п. 2.6 Договору.
До таких тверджень суд відноситься критично, оскільки положення п. 2.6 Договору також містять умову про те, що в іншому випадку замовлення вважається прийнятим постачальником, а положення п. 2.7 Договору зобов'язують постачальника повідомити покупця про неможливість виконання замовлення в повному об'ємі або частково з обґрунтуванням причин неможливості виконання та вказати дату поставки.
Тобто, зазначеними положеннями Договору, у правовідносини сторін втілено принцип «мовчазної згоди», відповідно до якого суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
Отже, у випадку відсутності відповідей про прийняття відповідачем замовлень позивача і відсутності повідомлень про неможливість виконання замовлення в повному об'ємі або частково, у передбачений Договором спосіб, таке замовлення вважається прийнятим відповідачем в силу положень 2.6 Договору.
Згідно із ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Таким чином, сторонами було погоджено порядок приймання замовлень позивача, при цьому, станом на дату укладення Договору у відповідача не виникало жодних заперечень з приводу таких умови, а також відсутності у них інших умов, зокрема щодо переліку «інших випадків» прийняття замовлення, та останнім укладено такий договір, в тому числі погоджено вказані умови.
В даному випадку, матеріали справи не містять будь-яких доказів в підтвердження направлення відповідачем позивачу повідомлень про неможливість виконання в повному об'ємі або частково спірних замовлень позивача, а відтак, навіть за відсутності відповідей на електронну пошту уповноваженої особи покупця протягом двох годин з часу отримання замовлень, вони вважаються прийнятими відповідачем і в останнього виникло зобов'язання з поставки замовлених позивачем товарів у погоджені сторонами строки.
В свою чергу, відповідачем здійснено поставку позивачу товару на загальну суму 4 799 352,40 грн., що підтверджується видатковими накладними №ЄОФ-000523 від 09.05.2023, №ЄОФ-000524 від 09.05.2023, №ЄОФ-000525 від 09.05.2023, №ЄОФ-000527 від 09.05.2023, №ЄОФ-000546 від 16.05.2023, №ЄОФ-000545 від 16.05.2023, №ЄОФ-000547 від 16.05.2023, №ОФ-527 від 24.05.2023, №ЄОФ-000571 від 24.05.2023, №ОФ-587 від 30.05.2023, №ЄОФ-000586 від 30.05.2023, №ЄОФ-000608 від 07.06.2023, №ЄОФ-000630 від 14.06.2023, №ЄОФ-000652 від 20.06.2023, №ЄОФ-000673 від 27.06.2023, №ЄОФ-000682 від 04.06.2023, №ЄОФ-000693 від 11.07.2023, №ЄОФ-000708 від 18.07.2023, №ЄОФ-000728 від 25.07.2023, №ЦР-1 від 08.08.2023, №ОФ-766 від 15.08.2023, №ОФ-784 від 22.08.2023 та №ЦР-10 від 29.08.2023.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, Графіку поставок, що є додатком №2 до Договору, а також замовлень позивача відповідач допустив прострочення виконання зобов'язання з поставки позивачу товару на підставі Договору на загальну суму 3 884 092,12? грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем зобов'язання з поставки позивачу товару на підставі Договору на загальну суму 3 884 092,12 грн. Відповідачем факту порушення зобов'язання не спростовано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
При цьому, судом взято до уваги твердження відповідача про кібератаку на підприємство, проте за відсутності обґрунтованих пояснень та доказів в підтвердження того, що така кібератака мала наслідки у вигляді неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором, позбавляють суд можливості розглядати такі доводи в контексті звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 807 987,96 грн. та пені у розмірі 493 198,69 грн. за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару за загальний період з 11.05.2023 до 21.09.2023.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку з передачі товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності і в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №910/6046/16.
Відповідно до п. 9.8 Договору при порушенні терміну поставки товару постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочення, від вартості не поставленого товару за кожен день прострочення виконання зобов'язання протягом усього періоду прострочення.
Пунктом 9.9. Договору передбачено, що у разі порушення постачальником строків поставки товару більше ніж на 1 (один) календарний день ніж це передбачено даним договором або замовленнями, постачальник сплачує покупцю, додатково, штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару, але не менше ніж 5 000,00 грн.
Виходячи з того, що сторони умовами договору передбачили застосування у разі порушення строків поставки товару пені, спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема, пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов'язань, не тільки за невиконання грошового зобов'язання, а відтак суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими.
Отже, оскільки сторони самостійно передбачили додатково крім сплати пені ще й штраф, та враховуючи те, що положення вказаних пунктів Договору не суперечать нормам чинного законодавства, так як їх зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу на визначену договором суму, і є правовим наслідком прострочення виконання зобов'язання, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання зобов'язання, а також враховуючи, що у спірних поставках термін прострочення тривав більше 1 календарного дня, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок та встановлено арифметичні помилки при нарахуванні пені та штрафу по замовленню ЧМ 03.08.2023 УПЧМ0019524, що призвело до необґрунтованого збільшення розміру штрафних санкцій.
Зокрема, по замовленню ЧМ 03.08.2023 УПЧМ0019524 на суму 355 431,72 грн. відповідачем було поставлено товар на суму 255 639,60 грн., що підтверджується видатковою накладною №ЦР-1 від 08.08.2023, тобто невиконаним залишилось зобов'язання на суму 99 792,12 грн., проте позивач нараховує штрафні санкції на суму 255 639,60 грн., що є неправомірним та необґрунтованим.
Таким чином, здійснивши власний розрахунок, правомірним та обґрунтованим є стягнення з відповідача пені у розмірі 485 239,79 грн. та штрафу у розмірі 776 818,42 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Ельфа Лабораторія» на користь ТОВ «Речі» пені у розмірі 485 239,79 грн. та штрафу у розмірі 776 818,42 грн. В іншій частині позовних вимог (пеня у розмірі 7 958,90 грн. та штраф у розмірі 31 169,54 грн.) необхідно відмовити з викладених обставин.
У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Отже суд відзначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Речі» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельфа Лабораторія» (03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, будинок 9; ідентифікаційний код 24591419) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Речі» (03151, м. Київ, вул. Ушинського, будинок 40, корпус 302, офіс 1; ідентифікаційний код 44885114) пеню у розмірі 485 239 (чотириста вісімдесят п'ять тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 79 коп., штраф у розмірі 776 818 (сімсот сімдесят шість тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 42 коп. та судовий збір у розмірі 18 930 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 87 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.П. Босий