ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
27.11.2023Справа № 910/13325/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект»
до Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
про стягнення 84 000, 00 грн,
Без повідомлення (виклику) учасників справи
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - відповідач) про стягнення 84 000, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору від 07.04.2021 №2104000017 про закупівлю робіт позивачем було проведено пусконалагоджувальні роботи вузла редукування, в ході яких було здійснено: 1) завершення остаточних монтажних робіт та накладку КВП; 2) налаштування регуляторів тиску газу EMERSON FL/025-100-SR ANSI600 RF DN25 PN100 серійний номер 2700137502; 2700137501, водночас внаслідок відсутності очистки газопроводу після проведення робіт на об'єкті або в результаті подачі неочищеного газу було ушкоджено мембрану, що призвело до виходу регулятора тиску газу №2700137501. Оскільки вихід з ладу вказаного пристрою стався з вини відповідача, позивачем заявлено до стягнення 84 000, 00 грн збитків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13325/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
21.09.2023 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечував, посилався на те, що позивач не довів наявності складу цивільного правопорушення, необхідного для застосування ст. 22 ЦК України.
02.10.2023 року до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив проти доводів викладених у відзиві на позовну заяву.
03.10.2023 року через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
16.10.2023 до відділу діловодства суду від позивача надійшли письмові заперечення.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
07.04.2021 Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» (підрядник, позивач) укладено договір №2104000017 про закупівлю робіт, відповідно до якого підрядник за завданням замовника зобов'язався на свій ризик виконати роботи відповідно до умов договору про закупівлю робіт з «Будівництво заводів/установок, гірничодобувних і переробних об'єктів нафтогазової інфраструктури (Поточний ремонт вузла редукування газу (перша ступінь) Богородчанського ПСГ)» в повному обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.
Згідно з п. 1.2 договору склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними вимогами та якісними характеристиками (завдання) (Додаток №1), договірною ціною (Додаток №2), кошторисною документацією (Додаток №3), графіком виконання робіт (Додаток №4) і переліком обладнання (Додаток №5), які є невід'ємною частиною договору.
Договір відповідно до пункту 10.1 вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє в частині виконання робіт до 29.12.2021, в частині гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Відповідно до пункту 3.1 договору загальна вартість виконуваних робіт за цим договором згідно із договірною ціною становить 1 507 750, 88 грн.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 365 днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт.
Місце виконання робіт згідно пункту 4.2 договору - Богородчанського ПСЗ, Богородчанського ВУПЗГ (ур. Підземка, 1, с. Саджава, Богородчанський р-н, Івано-Франківська обл., 77701).
За умовами пункту 4.3 договору передбачені цим договором роботи підрядник виконує в умовах діючого виробництва, яке є об'єктом підвищеної небезпеки. При цьому, підрядник виконує роботи не порушуючи режимів транспорту газу та роботи газотранспортної системи, вимог з промислової безпеки та охорони праці із залученням своїх висококваліфікованих фахівців з використанням сучасних технологій. Підрядник відповідає перед замовником за якість виконаних робіт та їх відповідність вимогам, установленим державними стандартами, будівельними нормами, локальними актами замовника, іншими нормативно-правовими документами кошторисної документації та умовами цього договору.
За твердженням позивача, у січні 2022 року позивач передав відповідачу роботи та поставлене обладнання на загальну суму 1 351 456, 31 грн.
Водночас, позивачем було проведено пусконалагоджувальні роботи вузла редукування, в ході яких було здійснено: 1) завершення остаточних монтажних робіт та накладку КВП; 2) налаштування регуляторів тиску газу, внаслідок відсутності очистки газопроводу після проведення робіт на об'єкті або в результаті подачі неочищеного газу було ушкоджено мембрану, що призвело до виходу регулятора тиску газу №2700137501.
Комісією у складі представників позивача складено Акт № 1 від 21.12.2021 про результати гідравлічних випробувань трубної обв'язки вузла редукування газу Богородчанського ВУПЗГ, згідно якого були проведені гідравлічні випробування, а також перевірка на міцність та герметичність трубної обв'язки вузла редукування газу Богородчанського ВУПЗГ, виготовленого робочих креслень.
Пунктом 4.16.1 договору сторони передбачили, що ризик випадкового знищення або пошкодження результатів робіт несе підрядник до їх передачі замовнику.
Тобто, до моменту підписання між сторонами остаточного акту приймання виконаних робіт, всі ризики несе позивач.
З матеріалів справи вбачається, що для завершення робіт відповідач неодноразово звертався до позивача з листами про виконання робіт згідно договору №2104000017 від 07.04.2021 та проханням направити фахівців ТОВ «Теплоенергокомплект» на площадку Богородчанського ПСГ для монтажу регулятора тиску газу, проведення пусконалагоджувальних робіт та виконання робіт по теплоізоляції вузла редукування газу (перша ступінь).
Фактично, належним чином роботи за договором №2104000017 виконано позивачем та прийнято відповідачем у червні 2023 року, що підтверджується Актом приймання виконання будівельних робіт за червень 2023 року.
Оскільки вихід з ладу регулятора тиску газу стався з вини відповідача, позивачем заявлено до стягнення 84 000, 00 грн збитків.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено ст.174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором (ч.1 ст.858 ЦК України).
Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (ч.ч.1, 2 ст. 883 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 884 ЦК України, підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.
За умовами пункту 2.2 договору №2104000017 гарантії якості виконаних робіт поширюються на всі конструктивні елементи і всі роботи та обладнання, виконані підрядником за договором.
Гарантійний строк відповідно до пункту 2.1.1 договору №2104000017 на виконані роботи складає 36 місяців. Підрядник повинен забезпечити збереження гарантії заводу-виробника на обладнання, що буде змонтоване в ході виконання робіт. Якщо на обладнання виробником встановлено більш тривалий гарантійний строк, то застосовується гарантійний строк, встановлений виробником. Початком гарантійних строків вважається наступний день з дати підписання останнього акту виконаних робіт по договору (пункт 2.1.2 договору).
Згідно з ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
В матеріалах справи міститься договір № 26/03-21 поставки товару від 26.03.2021, укладений позивачем та Дочірнім підприємством «УКРТЕК», відповідно до якого останнє зобов'язалося поставити та передати у власність, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити пілотний регулятор «після себе» DN25*DN100 у комплекті в кількості двох штук.
Дочірнє підприємство «УКРТЕК» поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» товар в кількості двох одиниць за договором №26/03-21 поставки товару від 26.03.2021, що підтверджується рахунком-фактурою №Ут-0000022 від 16.07.2021 та видатковою накладною №Ут-0000023 від 16.07.2021 на суму 696000,00 грн.
В рамках гарантійних зобов'язань позивачем та Дочірнім підприємством «УКРТЕК» 18.02.2022 складено акт приймання-передачі, відповідно до якого Дочірнє підприємство «УКРТЕК» передало, а позивач прийняв пілотний регулятор «після себе» DN25*DN100, серійний номер: 2700137501 в кількості одна шт.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачем до позовної заяви долучено Акт № Ут-0000001 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.05.2023, складений, підписаний та скріплений печатками Дочірнього підприємства «УКРТЕК» та позивачем, рахунок-фактура №Ут-0000007 від 02.05.2023 на загальну суму 84 000,00 грн., (у тому числі: 61 755,00 грн. - ремонт пілотного регулятора та 8 245, 00 грн. - витрати за зберігання обладнання), платіжну інструкцію № 1056 від 02.05.2023 на суму 84 000,00 грн.
Зі змісту означених документів слідує, що сума збитків, заявлена позивачем до стягнення з відповідача включає в себе вартість ремонту пілотного регулятора у розмірі 61 755,00 грн. та 8 245, 00 грн. - витрати за зберігання обладнання.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
З твердженням позивача що вихід з ладу регулятора тиску газу був спричинений діями відповідача і у позивача відсутнє було зобов'язання щодо ремонту або заміни такого регулятора, суд не погоджується, оскільки пунктом 2.6 договору №2104000017 узгоджено, що витрати на демонтаж і монтаж та транспортування, пов'язане з необхідністю усунення недоліків (дефектів), які виникли не з вини замовника в гарантійний період експлуатації несе підрядник.
Окрім того, замовник відповідно до пункту 5.2.3 договору №2104000017 має право вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень або виправити їх своїми силами з відшкодуванням завданих збитків за рахунок підрядника.
За умови існування між позивачем та відповідачем договірних правовідносин, посилання позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог, на рахунок-фактуру №122 38401299 від 20.10.2022 на суму 72 650, 62 грн. ТОВ «Емерсон» є неправомірними. Сам рахунок-фактура, у свою чергу, не містить будь-яких реєстраційних даних, не містить відтиску печатки підприємства, ніяким чином не підтверджує виконання договору.
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд прийшов до висновку, що посилання позивача на складені Акт № Ут-0000001 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.05.2023, рахунок-фактура №Ут-0000007 від 02.05.2023 на загальну суму 84 000,00 грн., платіжну інструкцію № 1056 від 02.05.2023 на суму 84 000,00 грн. не можуть вважатись належним доказом завдання позивачу збитків в розмірі 84 000,00 грн. в розумінні ст. 76 ГПК України, оскільки такі документи не є доказом, що завдання збитків відбулось саме внаслідок неналежного невиконання відповідачем робіт за договором №2104000017. З наданих документів не вбачається, що зазначені недоліки безпосередньо стоять у причинному зв'язку та є результатом протиправної поведінки відповідача.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Згідно зі ст.ст. 216-218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими, зокрема, потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).
При цьому, за змістом ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.
При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Для застосування такої відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 29.06.2021 у справі № 910/11287/16.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість, вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Отже, істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню позивачем перед судом.
Приймаючи до уваги наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2023.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА