ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
15.11.2023Справа № 910/9819/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Альтеп"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 714 334,45 грн
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Токарєва К.К.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Альтеп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про відшкодування шкоди у розмірі 714 334,45 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 26.07.2023.
07.07.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
11.07.2023 через відділ діловодства суду від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшли письмові пояснення по суті спору.
17.07.2023 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
24.07.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Протокольною ухвалою суду від 26.07.2023 відкладено підготовче засідання на 29.08.2023.
Протокольною ухвалою суду від 29.08.2023 відкладено підготовче засідання на 27.09.2023.
06.09.2023 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи.
26.09.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання про долучення доказів.
У підготовчому засіданні 18.10.2023 від відповідача надійшли пояснення щодо висновку експерта.
Протокольною ухвалою суду від 18.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.11.2023.
У судовому засіданні 15.11.2023 суд заслухав вступні слова представників сторін, дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.
У судовому засіданні 15.11.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
24.04.2019 між ТОВ "Еко-Альтеп" (ВАД) та Державним підприємством "Енергоринок" (у подальшому - ДП "Гарантований покупець") (ДПЕ) було укладено договір №16914/01, відповідно до умов якого ТОВ "Еко-Альтеп" зобов'язався продавати, а Державне підприємство "Енергоринок" купувати електричну енергію, вироблену ТОВ "Еко-Альтеп", та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди №1323/01/20 від 30.04.2020, за цим договором продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804.
У відповідності до п. 2.1 договору в редакції додаткової угоди №1323/01/20 від 30.04.2020, сторони визнають свої зобов'язання згідно із Законом України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, Порядком продажу електричної енергії споживачам, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.
Умовами п .2.4, 2.5 договору в редакції додаткової угоди №1323/01/20 від 30.04.2020 сторонами погоджено, що продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцеві електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачам, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені регялтором, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивач продав, а ДП "Гарантований покупець" купило відпущену електричну енергію, що підтверджується актами приймання - передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця: за січень 2021 року від 31.01.2021 на суму 9 837,87 грн, за лютий 2021 року від 28.02.2021 на суму 67439,26 грн, за березень 2021 року від 31.03.2021 на суму 148 294,53 грн, за квітень 2021 року від 30.04.2021 на суму 163 741,40 грн, за травень 2021 року від 16.06.2021 на суму 271 000,62 грн, за червень 2021 року від 16.07.2021 на суму 169 394,79 грн, за липень 2021 року від 31.07.2021 на суму 79 653,80 грн, за серпень 2021 року від 16.09.2021 на суму 84 644,01 грн, за вересень 2021 року від 30.09.2021 на суму 43 803,71 грн, за жовтень 2021 року від 16.11.2021 на суму 79 830,82 грн, за листопад 2021 року від 16.12.2021 на суму 63 497,89 грн, за грудень 2021 року від 31.12.2021 на суму 9 297,48 грн, за січень 2022 року від 16.02.2022 на суму 177 567,59 грн, за лютий 2022 року від 16.03.2022 на суму 151 853,98 грн, за березень 2022 року від 10.06.2023 на суму 840 068,19 грн, за квітень 2022 року від 24.05.2022 на суму 1 232 977,41 грн, за травень 2022 року від 04.07.2022 на суму 1 239 356,71 грн, за червень 2022 року від 19.07.2022 на суму 3 152 517,84 грн, за липень 2022 року від 16.08.2022 на суму 1 384 322,57 грн, за серпень 2022 року від 30.09.2022 на суму 210 954,66 грн, з урахуванням актів коригування за період січень 2021 року - серпень 2022 року.
Позивач здійснив оплату частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії, що підтверджується копіями платіжних доручень: №36 від 15.03.2021 на суму 45 201,77 грн, №102 від 13.04.2021 на суму 45 210,95 грн, №186 від 25.05.2021 на суму 22 170,13 грн, №187 від 25.05.2021 на суму 103 027,22 грн, № 234 від 17.06.2021 на суму 249 533,28 грн, №293 від 19.07.2021 на суму 168 878,14 грн, №348 від 12.08.2021 на суму 79 709,94 грн, №377 від 20.08.2021 на суму 0,98 грн, №452 від 17.09.2021 на суму 84 797,84 грн, №545 від 18.10.2021 на суму 43 826,89 грн, №602 від 04.11.2021 на суму 110,80 грн, №640 від 17.11.2021 на суму 79 830,82 грн, №182 від 18.05.2021 на суму 143 951,58 грн, №667 від 17.12.2021 на суму 63 471,54 грн, №6 від 17.01.2022 на суму 9 304,99 грн, №29 від 17.02.2022 на суму 177 505,31 грн, №95 від 22.02.2023 на суму 4 862,39 грн, №374 від 04.10.2022 на суму 516,65 грн, №375 від 04.10.2022 на суму 26,35 грн, №1231 від 15.02.2021 на суму 9 727,07 грн.
15.01.2021 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову №46 "Про затвердження Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641", а саме затверджено Зміни до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641 "Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за "Зеленим" тарифом" (далі - "Зміни").
Підпунктом 8 пункту 1 Змін у главі 9 Порядку НКРЕКП пункти 9.2-9.4 замінено п'ятьма новими пунктами, зокрема, за пунктом 9.2 Порядку у редакції станом на 16.01.2021, продавцями та споживачами за "зеленим" тарифом здійснюється відшкодування гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця відповідно до Закону та цього Порядку. Переможцями аукціону здійснюється відшкодування гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця окремо по кожному договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку.
Відповідно до пункту 9.3 Порядку у редакції станом на 16.01.2021, обсяг частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за «зеленим» тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB (далі - відшкодування), у розрахунковому періоді t торгової зони z розраховується за формулою 3 (формула), що наведена у пункті.
Згідно з абзацом 2 пункту 9.3 глави 9 Порядку у редакції станом на 16.01.2021, у випадку отримання оновлених даних комерційного обліку по генеруючих одиницях продавця або споживача за "зеленим" тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця, розрахунок обсягу відшкодування здійснюється з урахуванням таких даних.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 року по справі №640/4069/21 позов задоволено; визнано протиправним та нечинним підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 скасовано судове рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 08.09.2022 по справі №640/4069/21 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 у цій справі скасовано і залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, за період з січня 2021 року по січень 2022 року Гарантованим покупцем було нараховано, а позивачем частково (на суму 1 326 802,25 грн) сплачено відшкодування вартості небалансів електричної енергії на підставі пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії на суму 1 368 003,77 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що пп. 8 п. 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46, не створює жодних юридичних наслідків з дати його прийняття і під час розрахунку частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії ДП "Гарантований покупець", яка відшкодовувалась продавцями за "зеленим" тарифом за період з 16.01.2021 по 09.09.2022, не підлягала застосуванню. Разом з тим, за розрахунком позивача, прийнятий відповідачем протиправний та нечинний підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, призвів до завдання позивачу шкоди у розмірі 714 334,45 грн. Розмір завданої шкоди обраховується як різниці між небалансами, вирахуваними за формулою, що діяла до 15.01.2021, та небалансами, фактично сплаченими за протиправною формулою.
На підтвердження розрахунку позивачем було надано до матеріалів справи висновок експерта №37 від 01.09.2023 за результатами проведення судової економічної експертизи, складений судовим експертом Перепелюк С.В.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що пп. 8 п. 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46, втратив чинність з моменту набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21, а саме з 08.09.2022, а тому за період з січня 2021 року по 08.09.2022 вказаний підпункт діяв та застосувався до позивача. Крім того, позивачем не доведено складу цивільного правопорушення для відшкодування шкоди.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відтак, зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України.
У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Згідно зі ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 24.04.2019 між ТОВ "Еко-Альтеп" (ВАД) та Державним підприємством "Енергоринок" (відповідно до додаткової угоди №103/01 від 20.06.2019 ДП "Енергоринок" замінено на ДП "Гарантований покупець) (ДПЕ) було укладено договір №16914/01, відповідно до умов якого ТОВ "Еко-Альтеп" зобов'язався продавати, а Державне підприємство "Енергоринок" купувати електричну енергію, вироблену ТОВ "Еко-Альтеп", та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.
Відповідно до пп. 3 п. 4.5 договору, гарантований покупець зобов'язаний нараховувати плату за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зеленим" тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку.
Порядок купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, визначає: 1) порядок купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у виробників, яким встановлено "зелений" тариф; 2) правила функціонування балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом; 3) розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що здійснюється гарантованим покупцем; 4) порядок затвердження Регулятором розмірів вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел; 5) розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що здійснюється постачальником універсальних послуг; 6) порядок здійснення купівлі-продажу електричної енергії гарантованим покупцем з метою виконання спеціальних обов'язків на перехідний період.
Порядок поширюється на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом і кандидатів у такі виробники, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), оператора системи передачі (далі - ОСП), адміністратора комерційного обліку та суб'єктів господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на атомних електростанціях. (п. 1.2 Порядку)
Відповідно до пункту 9.2 глави 9 Порядку, в редакції станом на 15.01.2021, продавцями та споживачами за "зеленим" тарифом здійснюється відшкодування гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу відповідно до Закону та цього Порядку.
Пунктом 9.3 глави 9 Порядку в редакції, яка діяла станом на 15.01.2021, встановлено, що обсяг відшкодування продавцем або споживачами за "зеленим" тарифом гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу в розрахунковому періоді розраховується за формулами, які наведені у цьому пункті.
15.01.2021 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову №46 "Про затвердження Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641", а саме затверджено Зміни до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641 "Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за "Зеленим" тарифом".
Підпунктом 8 пункту 1 Змін у главі 9 Порядку пункти 9.2-9.4 замінено п'ятьма новими пунктами, зокрема, за пунктом 9.2 Порядку продавцями та споживачами за "зеленим" тарифом здійснюється відшкодування гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця відповідно до Закону та цього Порядку.
Відповідно до пункту 9.3 Порядку, в редакції станом на 16.01.2021, обсяг частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за "зеленим" тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z розраховується за формулою, що наведена у цьому пункті.
Згідно з абзацом 2 пункту 9.3 глави 9 Порядку у редакції станом на 16.01.2021, у випадку отримання оновлених даних комерційного обліку по генеруючих одиницях продавця або споживача за "зеленим" тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця, розрахунок обсягу відшкодування здійснюється з урахуванням таких даних.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21 позов задоволено; визнано протиправним та нечинним підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 скасовано судове рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 08.09.2022 у справі №640/4069/21 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 в цій справі скасовано і залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021.
Судом встановлено, що в межах справи №640/4069/21 09.09.2022 ДП "Гарантований покупець" звернулося до суду першої інстанції із заявою про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021, а саме: яка редакція п. 9.2. (на момент прийняття рішення судом першої інстанції - п.9.3.) Порядку №641 підлягає застосуванню при здійсненні розрахунку частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця за правовідносинами серпня та вересня 2022 року, що виникли до набрання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21 законної сили? яка редакція п.9.2. (на момент прийняття рішення судом першої інстанції - п.9.3.) Порядку №641 з наведенням відповідної формули та її складових підлягає застосуванню Гарантованим покупцем при здійсненні розрахунку частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавцем та споживачами за "зеленим" тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця після набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21? чи підлягає до моменту набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21, тобто до 08.09.2022, використанню формула, за якою визначається обсяг частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за "зеленим" тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця, в редакції пп.8 п.1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46? чи є необхідним здійснення перерахунку вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за "зеленим" тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця за періоди до набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21?
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2022 заяву про роз'яснення судового рішення задоволено частково, роз'яснено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21 наступним чином: підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, визнаний судом протиправним з моменту його прийняття НКРЕКП, не створював юридичних наслідків під час розрахунку частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії ДП "Гарантований покупець", яка відшкодовувалася продавцями за "зеленим" тарифом, що входять до балансуючої групи ДП "Гарантований покупець" за відповідні періоди.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2022 про роз'яснення судового рішення скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 року відмовлено.
У вказаній постанові апеляційного суду зазначено, що в силу ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, норми законодавства прямо визначають порядок втрати чинності нормативно-правового акта чи його частини у разі визнання його протиправним та нечинним судовим рішенням, зокрема, що вони втрачають чинність виключно з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 набрало законної сили 08.09.2022.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №640/3041/20, в якій суд зазначив, що визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови Нацкомісії є порушенням вимог ч. 2 ст. 265 КАС України та виходом за межі повноважень суду.
Отже, в межах розгляду справи №640/4069/21 у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023 було визначено момент втрати чинності пп. 8 п. 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, а саме відповідно до ч. 2 ст.265 КАС України з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, тобто рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 набрало законної сили 08.09.2022. А тому суд не приймає до уваги доводи позивача щодо втрати чинності підпункту 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46, з моменту його прийняття 15.01.2021.
При зверненні до суду з вказаним позовом позивач просив суд стягнути з Держави України в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг шкоду.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу необхідна наявність складу правопорушення, а саме:
а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії.
б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
г) вина заподіювача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього державного органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Причому, неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
В спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної виконавчої служби та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними свої повноважень.
За приписами ст. 1173 Цивільного кодексу України відшкодовуванню підлягає шкода, яка фактично завдана матеріальним благам особи незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади. У разі наявності лише незаконної бездіяльності державного органу без настання наслідків у вигляді шкоди, відсутні правові підстави для її відшкодування.
Згідно зі ст. 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.
Дії (бездіяльність) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов'язки (статті 11 ЦК України).
Скасування у судовому порядку пункту постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ніяким чином не може вказувати на неправомірну поведінку останнього, як обов'язкову складову предмету доказування у спорі про стягнення шкоди на підставі ст.1173 Цивільного кодексу України.
До того ж, судом враховано, що саме чинність пп. 8 пп 1 Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, втратив свою чинність 08.09.2022, у період дії спірних правовідносин з січня 2021 по січень 2022 і була підставою нарахування Гарантованим покупцем відшкодування вартості небалансів електричної енергії за певною формулою.
В контексті наведеного слід наголосити, що для відшкодування шкоди позивачу слід довести які саме неправомірні (на момент їх вчинення) дії відповідача призвели до завдання певних збитків.
До того ж, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконане боржником.
Тоді як у даному випадку, за період з січня 2021 року по січень 2022 року Державним підприємством "Гарантований покупець", а не відповідачем було нараховано, а позивачем частково сплачено відшкодування вартості небалансів електричної енергії саме у відповідності до норм чинного законодавства, як то Закону України "Про ринок електричної енергії" та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, а отже, відповідні платежі (навіть частково) ніяким чином не можуть вважатися збитками, які були завдані позивачу внаслідок неправомірних дій відповідача.
Інших доказів чи обґрунтування вчинення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг неправомірних дій саме стосовно позивача останнім не надано суду та не наведено.
Одночасно, щодо численної судової практики Верховного Суду, яку було наведено позивачем в обґрунтування позовних вимог, суд вважає за доцільне звернути увагу на таке.
В контексті наведеного судом враховано, що згідно ч. 5, 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) про якість судових рішень (пункт 49) зазначила, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 по справі №154/3029/14-ц вказала, що остання висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.
З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово наголошувала, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Слово "подібний" в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова). Тому термін "подібні правовідносини" може означати як правовідносини, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і правовідносини, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші.
Відмінність фактичних обставин справи, яка розглядається, порівняно з фактичними обставинами справи, у якій Великою Палатою Верховного Суду висловлена правова позиція, за відсутності різних підходів судів до вирішення подібної правової проблеми з такими ж фактичними обставинами не є підставою для уточнення висновків Великої Палати Верховного Суду.
При цьому у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і в разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Проте, наведені позивачем правові позиції Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду викладені взагалі у інших правовідносинах, жодні з яких не стосуються відшкодування шкоди у порядку ст. 1173 Цивільного кодексу України, а отже, не можуть бути застосовані судом у данні оцінки обставинам наявності всіх складових відшкодування шкоди.
За таких обставин, виходячи з всього вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Альтеп" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про відшкодування шкоди задоволенню не підлягають.
При цьому, суд зазначає, що оскільки позивачем не доведено наявності всіх елементів складу правопорушення, судом не перевіряється обґрунтованість заявленої до стягнення суми відшкодування, зокрема, з посиланням на висновок експерта за результатами проведення судово - економічної експертизи.
Надаючи оцінку іншим доводам позивача судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Альтеп" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення 714 334,45 грн
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 29.11.2023.
Суддя Н.І. Зеленіна