Справа №519/1769/23
1-кс/519/561/23
УХВАЛА
28.11.2023 року м. Южне
Слідчий суддя Южного міського суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , в порядку ч.4 ст.107 КПК України, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність ВП №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
установив:
До Южного міського суду Одеської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність ВП №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 щодо вчинення кримінального правопорушення від 25.10.2023, так як витягу з ЄРДР та/або будь-якої іншої інформації про внесення відомостей, викладених у заяві до ЄРДР представнику заявника у ВП №4 надано не було.
Представник скаржника та скаржник в судове засідання не з'явилися, представник скаржника надав до суду заяву, згідно якої просить справу слухати за їх відсутності, скаргу підтримує в повному обсязі.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що згідно вимог скарги 25.10.2023 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до ВП №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області з заявою про внесення до ЄРДР інформації про вчинення кримінального правопорушення за ст.356 КК України.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Положеннями ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
За змістом ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а вразі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Частиною п'ятою вказаної статті, серед іншого, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Але відповідно до вимог ст.214 КПК України, службовими особами ВП №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області на протязі 24 годин з моменту отримання заяви не були внесені відповідні відомості до ЄРДР.
Частиною 1 ст.2 КК України, передбачено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ст.11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються, не є злочином.
Системний аналіз положень наведених норм законодавства свідчить про те, що підставами для внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, підтверджують реальність конкретної події злочину, яка має бути очевидною і не викликати сумнівів. Тобто сама заява (повідомлення) про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей до ЄРДР та для початку досудового розслідування і вказана заява (повідомлення) має містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Відповідно до п.2 глави 1 Розділу ІІ «Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Тобто підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом з прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменування) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №556/450/18.
Положення ст.214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До того ж підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Статтею 356 КК України передбачена відповідальність за самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
У заяві від 25.10.2023 ОСОБА_4 вказує на те, що в період шлюбу з колишнім чоловіком ОСОБА_5 набули будинок, право власності на який зареєстровано на ОСОБА_5 , на початку березня 2023 року він повідомив що має намір продати будинок та змінив замки без попереднього погодження з ОСОБА_4 та відмовляється допускати ОСОБА_4 в будинок. Крім того усі її особисті речі були вивезені ОСОБА_5 без дозволу та направлені на зберігання у індивідуальний бокс, який надає в оренду ТОВ «Селф Сторідж». ОСОБА_4 були вимушена укласти із ТОВ «Селф Сторідж» договір оренди індивідуального боксу №А 4-14 від 01.04.2023 та сплатити 1800 грн. за один місяць оренди. Також зазначила що наразі у Комінтернівському районному суді Одеської області розглядається цивільна справа про визнання майна спільною сумісною власністю, поділу майна та усунення перешкод у користування. В рамках даної справи накладений арешт на спірне майно. Вважає вказані дії ОСОБА_5 кримінальним правопорушенням, передбаченим ст.356 КК України. Однак, ні до матеріалів скарг, ні до заяви про вчинення кримінального правопорушення не долучає жодного документу, який би свідчив про неправомірність дій ОСОБА_5 .
Слідчий суддя вважає, що в поданій до правоохоронного органу заяві, як і в скарзі слідчому судді, скаржником не наведено вагомих обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, а тому зміст заяви не відповідає вимогам ч.5 ст.214 КПК України. Незгода скаржника з діями ОСОБА_5 підлягає оскарженню в іншому порядку, і не є підставою для кваліфікації, як кримінально-караного діяння.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для внесення заяви від 25.10.2023 до ЄРДР і не вбачає підстав для задоволення скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.214, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність ВП №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Южного міського суду
Одеської області ОСОБА_1