Справа № 481/1305/23
Провадж.№ 1-кс/481/850/2023
28.11.2023 року м. Новий Буг
Слідчий суддя Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , слідчої - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , погодженого з начальником Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_5 , про арешт майна,
До Новобузького районного суду Миколаївської області надійшло клопотання начальника СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, а саме на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 47,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину №1206 виданого 09.09.1997 році Казанківською державною нотаріальною конторою Миколаївської області.
Слідчий у кримінальному провадженні обґрунтовує своє клопотання тим, що у провадженні СВ ВП № 1 Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження № 42023152030000035 від 16.06.2023 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 200, ч.2 ст.209, ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, розпочатого за заявою Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про те, що службова особа Казанківського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в період 2019 - 2023 безпідставно з рахунків Казанківського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перераховувала кошти особам, які не стягувачами у виконавчих провадженнях.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , працюючи на посаді провідного спеціаліста Казанківського ВДВС, займала посаду державної служби в державному органі, безпосередньо пов'язану з виконанням завдань і функцій такого державного органу, виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, оскільки здійснювала організацію певної ділянки роботи відділу пов'язану з обліком та розпорядженням грошових коштів по рахункам відділу, тобто згідно з приміткою 1 ст. 364, ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою, а відповідно до ст.ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», особою прирівняною до осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якій заборонено використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах, будучи відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України зобов'язаною діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Так, працюючи на вищевказаних займаних посадах, ОСОБА_7 в період 09.01.2019 по 09.05.2023 вчинила підробку документів на переказ, та їх використання, розпорядилась майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, привласнення грошових коштів, які перебували у її відданні, як відповідальної особи, службове підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, зокрема здійснила привласнення грошових коштів з рахунків Казанківського ВДВС на суму 4 465 733,94 грн., чим спричинила матеріальну шкоду на вказану суму державі, в особі Казанківського ВДВС, правонаступником якого є Другий відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
В ході досудового розслідування ОСОБА_7 повідомлено про підозру у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 200, ч.2 ст.209, ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.
Так, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України - привласненні чужого майна, яке перебувало у віддані особи, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, вчинене повторно. Санкцією ч.5 ст.191 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Крім того, ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України - розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, вчинені особою, яка знала, що таке майно одержано злочинним шляхом, вчинене повторно. Санкцією ч.2 ст.209 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Відповідно до інформаційної довідки №351417350 від 23.10.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , є власником об'єкту нерухомого майна, а саме частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 47,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину №1206, виданого 09.09.1997 року Казанківською державною нотаріальною конторою Миколаївської області.
Відтак, у органу досудового розслідування достатньо підстав вважати, що підозрюваною ОСОБА_7 можуть бути вчинені дії щодо відчуження належного їй майна, що є підставою для накладення арешту.
В судовому засіданні слідча ОСОБА_3 клопотання підтримала та просив його задовольнити.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання проводиться без повідомлення підозрюваної та її захисника.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення слідчої, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (cт. 16 КПК).
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Одним із різновидів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК).
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. У випадку, передбаченому частини п'ятої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Як підставу для накладення арешту, слідчий посилається на конфіскацію майна як виду покарання, разом із тим, слідчим суддею вбачаються підстави відповідності такого майна нормам КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинно бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. (Рішення у справі "АГОСЬ" проти Сполученого Королівства" від 24 жовтня 1986 року, серія А.№108, п.52).
Таким чином, на даний час такий ступінь втручання у права і свободи особи виправдовує потреби досудового розслідування, оскільки згідно з ст. 2 КПК України, з метою його забезпечення кримінального провадження, має бути застосовано такий спосіб обтяження, який є пропорційним його завданням.
На підставі викладеного, слідчим в судовому засіданні доведена необхідність накладення арешту на майно, яке належить на праві власності підозрюваній ОСОБА_7 , а тому в цілях подальшого безперешкодного та своєчасного проведення досудового розслідування, клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170-172, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання, задовольнити повністю.
Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, а саме на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 47,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину №1206 виданого 09.09.1997 році Казанківською державною нотаріальною конторою Миколаївської області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 29 листопада 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_8 -ДРИГА