Справа №487/8020/23
Провадження №2/487/2614/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2023 Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Афоніна С.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки квартири, що є у спільній частковій власності та припинення права спільної часткової власності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ частки квартири АДРЕСА_1 , що є у спільній частковій власності та припинення права спільної часткової власності на вищевказану квартиру.
На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано до позову: копія технічного паспорту та копія свідоцтва про право власності на житло.
Вивчивши матеріали позовної заяви, дійшла висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху.
Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175 і 177 цього Кодексу.
Так, згідно п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;.
У позовній заяві ОСОБА_1 не конкретизував позовні вимоги, з прохальної частини позову вбачаються лише вимоги про виділ у власність частини квартири та припинення права спільної часткової власності.
Виділ у натурі частки із майна - це поділ одного об'єкту на самостійні об'єкти нерухомого майна, з власним входом та допоміжними приміщеннями/спорудами.
Касаційний цивільний суд від 06.10.2021року ( Справа №336/1136/19) роз'яснив, що за змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці в праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником відокремленого майна.
Для виділу частки із спільного нерухомого майна повинна бути технічна можливість. Насамперед, частка яка виділяється повинна бути реально окремим об'єктом нерухомого майна. При цьому, частка яка залишається у іншого власника (власників), має також бути окремим об'єктом нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України. Тобто, з певної точки зору при будь-якому виділ частки з нерухомості, завжди відбувається поділ цієї нерухомості на два самостійних об'єкта.
Для цього необхідно провести будівельно-технічну експертизу. Для позитивного висновку експертизи частки співвласників повинні бути ізольовані один від одного, мати окремі виходи, окремі системи водопостачання, водовідведення, опалення, тощо. Поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами. Кількість та розміри виходів повинні відповідати вимогам будівельних норм за видами будинків та споруд. Якщо при поділі відбувається реконструкція та необхідно додержуватися вимог ДБН та санітарних правил.
Згідно із п.1.1 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, яка затверджена Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 №55 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 6 липня 2007 року за №774/14041, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна.
Водночас, позивачем не додано висновку будівельно-технічної експертизи, щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна.
Як передбачено частиною 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 3 ст. 364 ЦК України визначено, що в разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Отже наслідки поділу та виділу спільного майна, а саме припинення права спільної власності, є однаковими. Таким чином, з зазначеного випливає те, що виділ майна є позовною вимогою майнового характеру.
Отже, зі змісту позовної заяви вбачається, що позов підлягає грошовій оцінці, а тому, у відповідності до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.
У п. 2 ч. 1 ст.176 ЦПК України вказано, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно п. а ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.
За порядком проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою КМУ від 4 березня 2013 року № 231 зазначено, що термін дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більш як шість місяців з моменту оцінки, адже ціна позову має бути визначена у наведені строки.
З позовної заяви та додатків до неї не вбачається даних щодо вартості майна чи проведення будь-якої оцінки цього майна.
Отже, із вищезазначених норм закону випливає, що обов'язок визначити ціну позову покладено на позивача.
Однак, всупереч вищевказаним вимогам, позивачем у позовній заяві не зазначено ціну позову, а також не додано до позовної заяви документів, які містять висновок щодо вартості спірного майна.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2023 році з 01 січня встановлений у розмірі 2684 гривень.
Як вбачається з позову, позивачем заявлено вимогу майнового характеру.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру для фізичних осіб або фізичних осіб-підприємців складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 1073,60 грн. та не більше 13420 грн.
При пред'явленні до суду позову позивачем судовий збір не сплачено.
Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України, абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір, визначивши ціну позову, відповідно до висновку (звіту чи акту про оцінку майна) щодо вартості спірного майна, у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 1073,60 грн. та не більше 13420 грн.
У разі не визначення позивачем вартості майна, суд визначає, що позивачу слід сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 7500 грн. та надати суду документ, що підтверджують його сплату, відповідно до вимог частини 4 статті 177 ЦПК України, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, а відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі судді.
Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки квартири, що є у спільній частковій власності та припинення права спільної часткової власності - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Суддя С.М. Афоніна