Справа № 487/4409/23
Провадження № 2/487/1877/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
29.11.2023 року місто Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: судді Темнікової А.О., за участю секретаря судового засідання Демиденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
20.07.2023 року позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Заводського районного суду міста Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 28.01.2019 у розмірі 65467,92 гривень станом 22.05.2023.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 28.01.2019. ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком ОСОБА_1 отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 58000,00 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконало в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. ОСОБА_1 своїх зобов'язань належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 22.05.2023 року має заборгованість в розмірі - 65467 гривень 92 копійки, з яких: 54067 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 0 гривень 00 копійок - заборгованість за нарахованими відсотками; 11400 гривень 92 копійки - заборгованість за простроченими відсотками; 0 гривень 00 копійок - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0 гривень 00 копійок - нарахована пеня; 0 гривень 00 копійок - нарахована комісія. Вказані вище обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
В судове засідання представник позивача АТ КБ «Приватбанк» не з'явився, в позовній заяві просив суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день і час розгляду справи була повідомлена належним чином, заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив до суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядалась відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши надані матеріали, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.
Ч. 1 ст. 634 вказаного Кодексу встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією (ч.1 ст.546 ЦК України). Відповідно до змісту ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 28.01.2019 між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Приватбанк, згідно з умовами якої ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
У Анкеті-заяві зазначено, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк» а також Тарифами складають між нею і банком договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомилась і згодна з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які надані для ознайомлення в письмовому виді.
Умови та правила надання банківських послуг, які додані до позову, не підписані відповідачем, а роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Тому відповідно до ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
У зв'язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постановах від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19) та від 04 вересня 2019 року (справа №382/1131/18, провадження №61-4057ск19), яка згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.
Тому, суд вважає, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи та не містить підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 16.10.2012 шляхом підписання Анкети-заяви.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь банку нарахованих відсотків задоволенню не підлягають, у зв'язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві від 28.01.2019, вказавши, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
В той же час, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 54067 гривень 00 копійок.
Окрім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір, у сумі 54067 гривень 00 копійок.
Керуючись ст.ст. 81, 259, 263-265, 282, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 28.01.2019 року в розмірі 54067 (п'ятдесят чотири тисячі шістдесят сім) гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості за кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору у сумі 2216 гривень 59 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя А.О. Темнікова