ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2023
Справа № 497/2805/23
Провадження № 3/497/1337/23
28.11.2023 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Раца В.А.
при секретарі - Божевої І.Д.
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Болграді адміністративний матеріал відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Залізничне Болградського району Одеської області, громадянки України, інспектора прикордонної служби 1 категорії віпс (тип А) впс " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип Б), яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України (книжка) серії НОМЕР_1 , виданий 06.12.2013 року Болградським РС ГУ ДМС України в Одеській область, РНОКПП НОМЕР_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №265202 від 14.11.2023 року, 13.11.2023 року за результатами проведення службового розслідування стало відомо, що головний сержант ОСОБА_1 , яка 13.10.2023 року несла службу в прикордонному наряді "Перевірка документів" пункту пропуску "Виноградівка" приблизно о 08 годині 30 хвилин 13.10.2023 року не внесла інформацію до ПТК АПК "Гарт 1/П" щодо перетинання кордону стосовно громадянина Республіки Румунія на в'їзд в Україну, чим порушила вимоги п.6 ч.2. п.20 ч.5 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів ДПСУ, затвердженої наказом МВС України №1261 від 19.10.2015 року. Протокол про адміністративне правопорушення складено за ч.2 ст. 172-18 КУпАП.
ОСОБА_1 винною себе не визнала, та пояснила, що виконувала службові обов'язки з чітким дотриманням усіх вимог, всі необхідні дані вона внесла до програмного забезпечення ПТК АПК "Гарт 1/П", під час внесення відповідних даних спрацювання відомчих баз даних (про наявність доручення уповноваженого державного органу, Інтерполу) не було, тому інформацію відносно громадяники Республіки Румунія ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 вона не скасовувала. На її думку це сталося через технічні несправності, мабуть через перебої з постачанням електроенергії (необхідна стійка напруга в електромережі), вона вважає, що стався збій в системі та відповідна інформації не попала до програми, але зберіглася у вигляді помилки, пояснила, що протягом багато років проходить службу у прикордонному загоні та до цього часу зразково виконувала свої обов'язки, ніяких зауважень з боку керівництва не мала, вона не може нести відповідальність через технічні неполадки, тому просила провадження у справі закрити, оскільки в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч.2 ст.172-18 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КупАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Так, частиною 2 статті 172-18 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду.
Диспозиція даної норми є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють порядок несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України.
Згідно підпункту 6 пункту 2 Розділу ІІ «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України», кожен прикордонник під час несення служби у прикордонному наряді відповідає за точне та своєчасне виконання покладених на нього завдань та обов'язків, а підпункту 20 п.5 цього Розділу - перевірка документів - прикордонний наряд у складі одного та більше прикордонників, який призначений для перевірки документів у осіб з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі, встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, в'їзду та перебування на визначеній території, де Державна прикордонна служба України здійснює прикордонний контроль, інші службові дії з охорони державного кордону, а також дослідження за результатами оцінки ризиків документів, що стосуються транспортних засобів, вантажів. У прикордонний наряд призначаються прикордонники, які мають допуск до самостійного несення служби в прикордонному наряді "Перевірка документів". Під час виконання завдань прикордонний наряд з перевірки документів зобов'язаний: перевіряти документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон (в'їжджають/виїжджають та перебувають на визначеній території), з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі, при цьому з'ясовувати наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону (в'їзду/виїзду та перебування на визначеній території); здійснювати реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у випадках, передбачених чинним законодавством....
Вимоги до протоколу про адміністративне порушення викладені у статті 256 КУпАП, а саме у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ №265202 від 14.11.2023 сутю адміністратиного правопорушення, яке вчинила ОСОБА_1 є - не внесення інформації до ПТК АПК "Гарт 1/П" щодо перетинання кордону стосовно громадянина Республіки Румунія на в'їзд в Україну.
Але дослідивши надані суду докази, судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно 13.11.2023 року, знаходячись за місцем несення служби з охорони Державного кордону у наряді "Перевірка документів" пункту пропуску "Виноградівка", внесла 08:32:53 годині до програмного забезпечення "Гарт-1/П" відомості відносно громадянки Республіки Румунія ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо її в'їзду на територію України, про що свідчить відповідний скриншот з програми. Але цей запис також має відмітки "непропуск" "Скасування", тобто фактично ОСОБА_1 внесла відповідні дані до ПТК АПК "Гарт 1/П", з її пояснень вбачається, що спрацювань бази Інтерполу не було, тому вона нічого не скасовувала, чому стався цей збій їй не відомо, але мабуть через погане електропостачання.
Також судом встановлено, що спрацювання даних бази Інтерполу відносно громадянки Республіки Румунія ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 було частковим збігом, а саме на 77,14% та 68,57%, дана громадянка в цей саме день о 13:30:07 виїхала з території України.
Доказів того, що ОСОБА_1 натиснула в програмі на "не пропуск" не має, також жодний доказ не спростовує твердження особи стосовно якої складений протокол, що спочатку не було спрацювання бази Інтерпол, тобто не спростовано її твердження що це може бути збій системи через погане електропостачання, тощо.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п. 50-55 Рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява N 25).
Крім того, у справі "Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom" (N 46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.96 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При цьому суд приймає вмотивовану постанову тільки в межах викладених уповноваженою посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та обсягу доказів, наявних в матеріалах справи.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та додані до протоколу.
Крім того, в порушення вимог статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено доказів вчинення ОСОБА_3 дій, зазначених у протоколі, а навпаки встановлено, що вона внесла інформацію до програми технічного забезпечення.
Також, відсутні будь-які свідки та поняті, які можуть підтвердити факт скасування ОСОБА_1 відповідного запису в ПТК АПК "Гарт 1/П".
На підтвердження вини ОСОБА_1 було надано тільки висновок службового розслідування щодо можливого недбалого ставлення до військової служби з боку окремих військовослужбовців відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в пункті пропуску «Виноградівка».
Висновок службового розслідування сам по собі не може свідчити про наявність вини особи, він повинен підтверджуватися відповідними доказами.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та висновок службового розслідування по собі без підтвердження іншими доказами не є доказами на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.
У зв'язку з чим, в матеріалах справи є лише сумніви щодо наявності вини в діях ОСОБА_1 відтак згідно статті 62 Конституції України суд першої інстанції такі сумніви повинен трактувати на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги заперечення особи, відносно якої складено протокол - ОСОБА_1 , суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Об'єктом даного правопорушення є порядок несення прикордонної служби.
Об'єктивна сторона передбачає дію або бездіяльність у вигляді порушення правил несення прикордонної служби.
Суб'єктом правопорушення є військовослужбовець, який входить до складу наряду з охорони державного кордону України.
Таким нарядом визнається група озброєних прикордонників, що виконують наказ по охороні державного кордону України. Початок і кінець перебування в складі такого наряду визначається моментом отримання наказу на охорону державного кордону і доповіддю про повернення з наряду.
Суд вважає, що вищевказана справа підлягає закриттю за відсутності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності складу інкримінованого правопорушення, оскільки, матеріали справи не містять жодного підтвердження того, що ОСОБА_1 неякісно виконувала наказ на охорону державного кордону, у чому саме полягало порушення особою правил несення прикордонної служби.
Суд погоджується з твердженнями ОСОБА_1 , що в матеріалах справи відсутні будь-які докази підтвердження порушення нею правил несення прикордонної служби.
З урахуванням наведеного, провина у вчинені адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 172-18 КУпАП є недоведеною, оскільки в її діях відсутній склад правопорушення, адже відсутня сама подія правопорушення.
Так за ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові ВС/КАС від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Згідно ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад та подія адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд вважає за необхідне провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити, в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-18 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33-35, 172-18 ч.2, 221, 247, 268, 280, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.
Суддя В.А.Раца