Справа № 496/4877/23
Провадження № 1-кп/496/574/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року Біляївський районний суд
Одеської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка кримінальне провадження № 62023150020000331 від 31.05.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Кілії Одеської області, не одруженого, освіта середньо-спеціальна, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, старшого водія відділення транспортування ракет технічної батареї військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації та проходячи її на посаді старшого водія відділення транспортування ракет технічної батареї військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 22.04.2023 року близько 13.00 год, самовільно залишив місце служби, а саме: розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яке розташовувалося за адресою: АДРЕСА_2 , та ухилявся від проходження військової служби по 18.05.2023 року.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні винуватим себе визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що матір дуже захворіла, потребувала догляду, тому 22.04.2023 року самовільно залишив місце служби, після чого 18.05.2023 року самостійно повернувся, наразі продовжує нести службу. У вчиненому щиро розкаявся.
Суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин справи, які ніким не оспорюються і обмежується допитом обвинуваченого в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду і його дії суд кваліфікує за ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
У відповідності до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.5 ст. 407 КК України, є тяжким.
Обвинувачений характеризується задовільно, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Згідно ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Таким чином, судом встановлено наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Враховуючи дані про особу обвинуваченого, а також його критичне ставлення до скоєного, суд вважає, що наявні підстави для застосування ст. 69 КК України, та призначення ОСОБА_4 більш м'якого виду покарання, ніж передбачено санкцією ч. 5 ст. 407 КК України - у виді одного року службового обмеження для військовослужбовців з відрахуванням в дохід держави 20 % із суми грошового забезпечення, згідно ст. 58 КК України.
Саме таке покарання для обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України є достатнім для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідає загальним засадам призначення покарання.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та у відповідності зі ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді одного року службового обмеження для військовослужбовців з відрахуванням в дохід держави 20 % із суми грошового забезпечення.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1