Справа №461/9775/23
Провадження №2-а/461/381/23
27 листопада 2023 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кротової О.Б.,
секретар судового засідання Ігнат Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вовчак Андрій Васильович, до Головного управління Національної поліції у Львівській області, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
15.11.2023 до Галицького районного суду м. Львова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вовчак А.В. до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому позивач просить: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 серії ЕАТ №8097769 від 07.11.2023 винесену інспектором старшим лейтенантом Відділу поліції №3 (м. Пустомити) Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області Тиманьом Олегом Ярославовичем, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 07.11.2023 інспектором старшим лейтенантом Відділу поліції №3 (м. Пустомити) Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області Тиманьом О.Я. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8097769. Згідно зазначеної постанови ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 07.11.2023 о 21:03 год., керуючи транспортним засобом AUDI А6, номерний знак: НОМЕР_1 , за адресою: вул. Пилипа Орлика, 2Б, с. Солонка, Львівський р-н., Львівська обл., проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3.ґ Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), відповідальність за яке встановлено ч.2 ст.122 КУпАП. Вищенаведеною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. З викладеними у постанові обставинами не погоджується оскільки вважає, що в діях позивача немає складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а також у відповідача відсутні будь-які належні, допустимі на достовірні докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчинені вищевказаного адміністративного правопорушення. Зазначає, що 07.11.2023 о 21:03 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом AUDI А6, номерний знак: НОМЕР_1 , за адресою: вул. Пилипа Орлика, 2Б, с. Солонка, Львівський р-н., Львівська обл., здійснив зупинку власного транспортного засобу більш ніж за 10 метрів до світлофору на червоне світло, що забороняло рух. Так, позивач чекав закінчення дії відповідного забороняючого сигналу світлофора (червоного), зачекавши відповідний проміжок часу - на світлофорі ввімкнулось жовте світло. Після цього, позивач почав дуже повільний рух (котіння) автомобіля, уважно чекаючи зеленого світла світлофору, і як тільки воно загорілось, ОСОБА_1 повноцінно почав рух автомобіля. При цьому, позивачем не здійснювався проїзд пішохідного переходу та відстані 10 метрів до пішохідного переходу (стоп-лінії) на жовте світло світлофору, такий проїзд відбувся вже на зелене світло світлофора. Однак, вищенаведені обставини працівниками поліції розтлумачено як порушення пункту 8.7.3.ґ ПДР України (проїзд на жовтий сигнал світлофора), внаслідок чого працівниками поліції здійснено зупинку транспортного засобу позивача та розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення. Здійснюючи розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу позивача, працівниками поліції було наведено відповідні твердження про порушення, на їх думку, позивачем ПДР України та проїзд на жовтий сигнал світлофора, на що, у відповідь, ОСОБА_1 було наведено відповідні заперечення з деталізованими обставинами події. Після того, як було переглянуте відео, яке надали патрульні, сторони дійшли різних висновків: позивач щодо того, що порушення не відбулося, оскільки з відео чітко не видно ні самого пішохідного переходу, ні дороги та факту вчинення такого порушення; працівники поліції - що відбулося порушення ПДР України. У зв'язку з наведеним, працівниками поліції було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8097769. В свою чергу, позивачем було надано пояснення в письмовій формі, як додатку до постанови. Однак, отримавши свій примірник постанови ОСОБА_1 встановлено, що в розділі «7. До постанови додаються:» не зазначено жодних пояснень, показань свідків, висновків, додатків, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи інших доказів, які б підтвердили факт вчинення/ не вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Також зазначив, що оскаржувана постанова не містить конкретного та детального опису обставин справи, встановлених під час розгляду справи. Сама лише постанова, складена інспектором, не може бути об'єктивним доказом правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконував функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху. У зв'язку з наведеним, просить позовну заяву задоволити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 16.11.2023 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Вовчак А.В. не з'явилися, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області у судове засідання не з'явився, належим чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.
За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Як вбачається з постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ №8097769 від 07.11.2023, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. у зв'язку з тим, що він 07.11.2023 о 21:03 год., керуючи транспортним засобом AUDI А6, номерний знак: НОМЕР_1 , за адресою: вул. Пилипа Орлика, 2Б, с. Солонка, Пустомитівський р-н., Львівська обл., проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3.ґ Правил дорожнього руху України.
Положеннями ч.2 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Так, пунктом 8.1. ПДР України визначено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Відповідно до 8.7.3.ґ Правил дорожнього руху України встановлено, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд зауважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
З викладеного слідує, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві та відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п.1 ст.32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 45 рішення у справі Бочаров проти України від 17.06.2011; п. 75 рішення у справі Огороднік проти України від 05.05.2015; п. 52 рішення у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013).
Позивач ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги, заперечив факт порушення ним Правил дорожнього руху України, а саме проїзду на заборонений «жовтий» сигнал світлофору.
Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а саме щодо порушення останнім пункту 8.7.3.ґ Правил дорожнього руху України.
Зі змісту долученої до матеріалів справи постанови серії ЕАТ №8097769 від 07.11.2023 встановлено, що в графі «До постанови додаються» не зазначено жодних додатків. Крім того, в оскаржуваній постанові відсутня інформація про технічний засіб, яким здійснювалася відеофіксація правопорушення.
Об'єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідачем надано не було.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та доказів, зібраних у справі, суд прийшов до висновку, що поліцейський дійшов до передчасного висновку щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, повно та всебічно не дослідивши всі обставини справи.
Згідно із ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст.245 КАС України.
Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч.3 ст.286 КАС України, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задовольнити, скасувати постанову про накладення адміністративного серії ЕАТ №8097769 від 07.11.2023 та закрити провадження у справі.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 536,80 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню та зазначені вище норми КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області підлягає стягненню судовий збір в сумі 536,80 грн.
Керуючись ст.6, 9, 72-77, 241-246, 295, 297 КАС України, суд,-
позов задоволити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8097769 від 07.11.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, яка винесена інспектором старшим лейтенантом Відділу поліції №3 (м. Пустомити) Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області Тиманьом Олегом Ярославовичем - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 536,80 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 29.11.2023.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер телефону: НОМЕР_3 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
представник позивача: Вовчак Андрій Васильович, АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , номер телефону: НОМЕР_5 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
відповідач: Головнe управління Національної поліції у Львівській області, 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833, телефон (032) 258 6880, електронна пошта: zvernenya@lv.npu.gov.ua.
Суддя О.Б. Кротова