22.11.2023
ЄУН № 337/2712/23
Провадження № 2/337/1030/2023
22 листопада 2023 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.
за участю секретаря Волошина Н.В.
адвоката Заруднього І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, третя особа Восьма Запорізька державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .
За життя, 20.02.2013 року, тітка склала заповіт, за яким, на випадок своєї смерті, заповідала усе своє майно йому- ОСОБА_1 .
Після смерті тітки він не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, бо 24.02.2022 року почалось повномасштабне вторгнення РФ і законодавчо було продовжено строк для подачі заяви про прийняття спадщини на 4 місяці, тобто строк подачі заяви тривав до 23.09.2022 року, також не працювали реєстри у нотаріусів. Крім того, у 2018 році він переніс операцію на серці, погано себе почував та двічі на рік проходив курси підтримуючої терапії, що спричинило труднощі у прийнятті спадщини. Зазначені обставини стали обставинами непереборної сили, істотними та об'єктивними труднощами пропуску строку для прийняття спадщини, які позбавили його можливості подати заяву про прийняття спадщини та є поважними для визначення йому додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, тому просив визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини у два місяці.
Ухвалою суду від 29.05.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, визначено про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов та заяв по суті справи.
06.08.2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 за його безпідставністю. Позивач не надав суду постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, на день смерті спадкодавця, ОСОБА_1 з ним не проживав, протягом встановленого законодавством строку звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звернувся. Жодної поважної причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини, позивач не зазначив, а ті обставини, на які посилається позивач, як на поважні, щодо пропуску строку для подачі заяви, не є поважними та підставами для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Ухвалою суду від 25.09.2023 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач позов підтримав. Суду пояснив, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його рідною тіткою. Протягом останніх 10 років тітка хворіла і він за нею доглядав. Коли тітка померла, він займався її похованням. У лютому 2022 року померла його дружина, стан його здоров'я був незадовільний через вказані обставини, він переніс потрясіння та почалася війна. До нотаріальної контори він взагалі не звертався з заявою про прийняття спадщини, звернувся приблизно через рік, але йому пояснили, що він прострочив строк звернення. Про те, що йому необхідно було подати заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців, був обізнаний. Крім того, двічі на рік він проходив лікування на денному стаціонарі, у лікарню ходив кожного дня. Про наявність заповіту він дізнався вже більше ніж через 6 місяців після смерті тітки, який знайшов, переглядаючи документи. Він, протягом останніх 15 років працює директором підприємства і стан здоров'я дозволяє йому працювати. Просив задовольнити його позов.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Зарудній І.В. підтримав заявлені позовні вимоги позивача з підстав, які зазначені у позові та просив позов задовольнити.
Представник відповідача Територіальної громади в особі Запорізької міської ради Кіпа О.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Суду пояснила, що позивач, після смерті тітки, взагалі не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Жодної поважної причини пропуску строку звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, позивач не зазначив та доказів у цій частині не надав. Просить позов залишити без задоволення.
Представник третьої особи Восьмої Запорізької державної нотаріальної контори до суду не з'явився, направивши письмову заяву про розгляд справи у відсутності представника третьої особи.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, розглянувши подані сторонами докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 ( а.с 16). Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_2 ( а.с.9-11).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом та, відповідно до ст.. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно зі ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ч.3 ст.1272 вказаного Кодексу, за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається із положень ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є тіткою позивача ОСОБА_1 .
За життя, 20.02.2013 року, ОСОБА_2 склала заповіт, за яким, на випадок своєї смерті, заповідала усе своє майно ОСОБА_1 ( а.с.12).
З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану.
28.02.2022 року прийнято Постанову Кабінету Міністрів України про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану №164 та Наказом Міністерства юстиції України від 11.03. 2022 року № 1118/5 затверджено зміни до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату, який набрав чинності 19.03.2022 року, також внесено зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, відповідно до яких:
?в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
?в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
?забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
Через прийняття змін та Наказу Міністерства юстиції України від 11.03.2022 року, постанови КМУ від 24.06.2022 року , 11.07.2022 року, МЮУ надало роз'яснення, що за загальним правилом, строк прийняття спадщини становить 6 місяців із дня її відкриття, проте з урахуванням вищезгаданих змін, перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Отже строк для подачі заяви про прийняття спадщини було визначено у 10 місяців.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з часу смерті тітки ОСОБА_2 - 23.12.2021 року до часу звернення до суду із даним позовом та розгляду справи судом, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звертався.
Факт не звернення з заявою до нотаріальної контори, підтверджено листом Восьмої запорізької нотаріальної контори від 07.-06.2023 року вих. № 682/01-16, у якому зазначено, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 до нотаріальної контори спадкоємці не звертались, спадкова справа не заводилась ( а.с.26-27).
Як пояснив у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , про смерть тітки ОСОБА_2 йому було відомо, він займався її похованням, про те, що законодавством встановлено строк для подачі заяви про прийняття спадщини 6 місяців, йому було відомо.
Крім того, у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , посилаючись на причини пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини зазначав, що після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його дружина, стан його здоров'я був незадовільний через вказані обставини, він переніс потрясіння та почалася війна. У 2018 році він переніс операцію на серці та двічі на рік проходив лікування на денному стаціонарі, до лікарні ходив кожного дня. Вважає зазначені обставини поважними щодо причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини.
З такими доводами позивача суд не може погодитися, оскільки, як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України, до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував своє право на прийняття спадщини, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.
Факт перенесення ОСОБА_1 у 2018 році операції, проходження двічі на рік курсів підтримуючої судинної, метаболічної терапії (жовтень та травень), на денному стаціонарі, куди ОСОБА_1 ходив кожного дня, самі по собі не свідчать про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини.
Також, безпосередньо у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що він, протягом останніх 15 років працює директором підприємства і стан його здоров'я дозволяє працювати.
У пункті другому інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як: юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини; необізнаність особи про наявність спадкового майна; похилий вік; непрацездатність; встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю); невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину; відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини; несприятливі погодні умови; перебування у депресії у зв'язку зі смертю спадкодавця.
Таким чином, оскільки позивачу достеменно було відомо про смерть тітки ОСОБА_2 , факт виявлення заповіту щодо спадкового майна на користь ОСОБА_1 через 6 місяців після смерті тітки, проходження на денному стаціонарі двічі на рік курсів підтримуючої судинної, метаболічної терапії (жовтень та травень), куди ОСОБА_1 ходив кожного дня ( до лікувального закладу), не перешкоджали позивачу реалізувати своє право на подачу заяви про прийняття спадщини, шляхом подачі відповідної заяви протягом 10 місяців після смерті ОСОБА_2 . Ті причини, на які посилається позивач та його представник-адвокат, як на поважні, для визначення додатково строку для прийняття, не є поважними, та не є такими, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини.
Крім того, як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_1 , він, протягом останніх 15 років працює директором підприємства, стан його здоров'я дозволяє працювати.
З часу смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та до подачі позову до суду- 25.05.2023 року, позивач ОСОБА_1 взагалі не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
За вказаних вище обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. 1216, 1221, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 3-5, 12,13, 76, 77,81, 89, 229, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, третя особа Восьма Запорізька державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 29.11.2023 року.
Суддя: Г.Є. Гнатик