27.11.2023
ЄУН № 337/3789/23
Провадження № 2/337/1351/2023
27 листопада 2023 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.
за участю секретаря Волошина Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, судових витрат,
АТ «Таскомбанк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому зазначило, що через неможливість судам здійснювати правосуддя під час воєнного стану на тимчасово окупованих територіях, Верховний Суд розпорядженням від 14.09.2022 року № 49/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Токмакського районного суду Запорізької області на Хортицький районний суд м. Запоріжжя.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 07 грудня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було підписано Кредитний договір № 3395109043. Відповідно до умов Паспорту кредиту № 5109043 та кредитного договору № 3395109043 від 07 грудня 2020 року відповідачу надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту 107 657 грн. 51 коп., строк користування 24 місяця, річні проценти 0,01 процентів від суми боргу за договором, щомісячні проценти 3,00 процентів від суми кредиту. 20.09.2021 року права і вимоги за Кредитним договором відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі договору факторингу № 200921 від 20.09.2021 року. Відповідно до умов цього договору та витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № 200921 від 20.09.2021 року, позивач є новим кредитором ОСОБА_1 за кредитним договором № 3395109043 від 07.12.2020 року з усіма наступними додатками та змінами. Станом на 02.07.2023 року заборгованість відповідача за кредитним договором № 3395109043 від 07 грудня 2020 року становить 167 976 грн. 72 коп.: заборгованість по тілу кредиту становить 107349 грн. 45 коп., заборгованість по річним процентам 16 грн. 00 коп., заборгованість по щомісячним процентам 60611 грн. 27 коп., тому просив стягнути вказану суму боргу у судовому порядку, також стягнути судові витрати.
Ухвалою суду від 04.09.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, визначено про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче провадження.
Ухвалою суду від 02.11.2023 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звертаючись до суду з позовом, у позовній заяві зазначив про те, провести розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, поважну причину не явки суду повідомив, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Як вбачається з відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання, ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки зазначена територія є тимчасово окупованою територією України, відповідачка повідомлялась про розгляд справи в Хортицькому районному суді м. Запоріжжя у підготовчому судовому засіданні 02.11.2023 року о 09-30 годині та у судовому засіданні при розгляді справи по суті 27.11.2023 року, о 09-00 годині, шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України https://court.gov.ua/unknown/ .
Відповідач не скористався можливістю, передбаченою ст. 178 ЦПК України, відзив на позов не надав.
Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача, шляхом постановлення заочного рішення.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що відповідачка не з'явилась до суду без поважних причин, відзив на позовну заяву суду не надала, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, розглянувши подані сторонами докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За змістом ст.3,6,627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд встановив, що 07 грудня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було підписано Кредитний договір № 3395109043. Відповідно до умов Паспорту кредиту № 5109043 та кредитного договору № 3395109043 від 07 грудня 2020 року відповідачу надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту 107 657 грн. 51 коп., строк користування 24 місяця, річні проценти 0,01 процентів від суми боргу за договором, щомісячні проценти 3,00 процентів від суми кредиту. 20.09.2021 року права и вимоги за Кредитним договором відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі договору факторингу № 200921 від 20.09.2021 року. Відповідно до умов цього договору та витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № 200921 від 20.09.2021 року, позивач є новим кредитором ОСОБА_1 , за кредитним договором № 3395109043 від 07.12.2020 року з усіма наступними додатками та змінами.
Станом на 02.07.2023 року заборгованість відповідача за кредитним договором № 3395109043 від 07 грудня 2020 року становить 167 976 грн. 72 коп., заборгованість по тілу кредиту становить 107349 грн. 45 коп., заборгованість по річним процентам 16 грн. 00 коп., заборгованість по щомісячним процентам 60611 грн. 27 коп.
Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення АТ «Таскомбанк до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України(далі -ЦК України).
Статтею 634ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1ст.530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст.1049ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що шляхом підписання кредитного договору № 3395109043 відповідачем, позивач умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит у розмірі 107657 грн. 51 коп., на строк 24 місяця, з річною щомісячною процентною ставкою.
Однак, відповідач ОСОБА_1 , належним чином свої зобов'язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснював, внаслідок чого у відповідача перед позивачем, станом 02.07.2022 року існує заборгованість за основним боргом в розмірі 167976 грн., 42 коп., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 107349 грн., 45 коп., заборгованість по річним процентам 16 грн. 00 коп., заборгованість по щомісячним процентам 60611 грн. 27 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Розмір заборгованості за кредитом в сумі 167976 грн. 72 коп., підтверджується розрахунком наданим позивачем. Вказаний розрахунок є повним, чітким, об'єктивним, він узгоджуються з умовами кредитного договору. Тому суд вважає вказаний документ належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні цього рішення.
Факт порушення відповідачем свого зобов'язання за кредитним договором знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.
Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Таскомбанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 167976 грн. 72 коп., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 2,4,5,12,13,19,44,81,131,141, 178,191, 247,263-265,268,272,273-276,280-284 ЦПК України, ст. 207 , 610 , 627,629 , 638 , 525 , 526, 536,1048,1049,1050,1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (код ЄДРПОУ: 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, МФО 339500) заборгованість за кредитним договором № 3395109043 від 07.12.2020 року у сумі 167 976 грн. (сто шістдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят шість гривень) 72 коп., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 107349 грн. 45 коп., заборгованості по річним процентам 16,00 грн., заборгованості по щомісячним процентам 60611 грн. 27 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн., а всього 170 660 грн. 72 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Г.Є. Гнатик