Єдиний унікальний номер справи 937/8225/20
Номер провадження 1-і/333/168/23
УХВАЛА
іменем України
29 листопада 2023 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя
у складі: за участю:головуючого - судді секретаря судового засідання прокурора захисника обвинуваченого - адвоката обвинуваченогоОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжі, в режимі відеоконференції, клопотання прокурора Мелітопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020080140002408 від 06.10.2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
До Комунарського районного суду міста Запоріжжя надійшло клопотання прокурора Мелітопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12020080140002408 від 06.10.2020 року.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з 23 години 30 хвилин 05 жовтня 2020 року до 00 годині 10 хвилин 06 жовтня 2020 року, ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою із ОСОБА_5 , який також перебував у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1 , через незачинену хвіртку воріт, проникли до вказаного домоволодіння. Знаходячись на території домоволодіння, розподіливши ролі між собою, ОСОБА_5 залишився біля входу до будинку, а ОСОБА_6 через незачинені двері проник до вказаного будинку, де продовжуючи умисні дії ОСОБА_6 вчинив відкрите викрадення майна, а саме: планшету «Lenovo Tab М10 ТВ-X605L», IMEI: НОМЕР_1 , в корпусі чорного кольору, вартістю 5000 гривень, та мобільного телефону «iPhoneXS», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , в корпусі золотистого кольору, вартістю 19000 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», з номером НОМЕР_4 , що не представляє для потерпілої матеріальної цінності, на рахунку якої грошових коштів не було, а також іншого майна, а саме: зарядного пристрою, навушників до вищевказаного телефону, флакону з написом «dr. Marcus», полімерного хрестика, наручного годинника, пристрою для заряду батарей, автомобільного ключа з пристроєм встановлення та зняття сигналізації, батареї зеленого кольору, силіконового килимка чорного кольору, ручного тонометра, пристрою для куріння, паперового документа з написом «ПОЛІС № АР/4429641», тканевої сумки рожевого кольору з написом «SULAMIF», які не представляють для потерпілої матеріальної цінності, де був помічений потерпілою ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_6 свої злочинні дії не припинив та втік разом з ОСОБА_5 , спричинивши потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 24 000 гривень.
ОСОБА_5 обвинувачується у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 14.09.2022 року №49/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Запорізької області» змінено територіальну підсудність Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області на Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
Наразі термін запобіжного заходу спливає, а тому сторона обвинувачення вважає за необхідне звернутися до суду із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з тих підстав, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_5 , будучи раніше не одноразово судимою особою за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, є достатні підстави вважати, що обвинувачений, з метою ухилення від покарання за вчинений ним злочин, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню. ОСОБА_5 офіційно не працює, та не має міцних соціальних зв'язків.
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 відоме місце проживання потерпілої ОСОБА_7 , та свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по кримінального провадженню, що свідчить про наявність ризику того, що він, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Прокурор вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого. Вказала, що наразі потерпіла ОСОБА_7 знаходиться на підконтрольній Україні території, а, отже ризик впливу на неї є актуальним.
Обвинувачений проти клопотання прокурора заперечував, зазначив, що він тривалий час, а саме: більше трьох років, утримується під вартою. Зазначив, що у нього є зв'язок з реабілітаційним центром (назву центру він не знає), які нададуть йому місце проживання та роботу. Просив суд застосувати до нього більш м?який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою. Також зазначитв, що ним було подано до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, яке наразі не розглянуто.
Захисник обвинуваченого підтримала позицію свого підзахисного.
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини в основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і процедури встановленої законом.
Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
З поданих матеріалів суд вбачає, що 06.10.2023 року згідно ухвали Комунарського районного суду м.Запоріжжя строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено на 60 днів, до 04.12.2023 року включно.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Заслухавши клопотання прокурора про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пояснення обвинуваченого та захисника, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06.10.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч.3 ст.186 КК України (кримінальне провадження №12020080140002408).
6 жовтня 2020 року, о 10 годині 02 хвилині, ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
07 жовтня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
08 жовтня 2020 року слідчим суддею Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області застосовано запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2023 року продовжено строк запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою до 04.12.2023 року (включно).
Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У рішенні по справі «Феррарі-Браво проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликають підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).
Згідно з п.1 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, підтверджується даними, встановленими з протоколу огляду місця події від 06.10.2020 року, протоколу допиту потерпілої ОСОБА_7 ; протоколу огляду від 06.10.2020 року, протоколу огляду від 06.10.2020 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколу огляду місця події від 29.09.2020 року; висновку експерта № 18-228 від 29.10.2020 року; постанов про визнання речовими доказами; протоколу допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_14 ; 28 жовтня 2020 року обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 186 КК України затверджено Мелітопольською місцевою прокуратурою та скеровано до Мелітопольського міськрайонного суду для розгляду. Інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.186 КК України, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.
При застосуванні запобіжного заходу суддя також оцінює в сукупності такі обставини: міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці проживання - родини немає, постійне місце проживання обвинуваченого знаходиться на тимчасово окупованій території, на обліку психіатра не перебуває. Також судом встановлено, що в обвинуваченого немає близьких родичів в м.Запоріжжі та м. Дніпро, він офіційно не працевлаштований, неодружений, та не має місця проживання на підконтрольній території Україні.
На думку судді, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що останні офіційно не працює, осіб на утриманні немає, конкретні обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, зокрема, свідчить про існування з боку обвинуваченого особи наступних ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року у справі «Хайредінов проти України»).
Згідно з положеннями Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти наведеним під час розгляду клопотання ризикам, оцінюючи ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженню, намагаючись забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, слідчий суддя вбачає, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити і застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.
Враховуючи ненадання доказів на підтвердження стійкості соціальних зв'язків, місця можливого перебування у разі застосування домашнього арешту, офіційного працевлаштування обвинуваченого і даних про осіб, що можуть виступати поручителями або заставодавцями, суд не знаходить можливим застосування до обвинуваченого менш суворих запобіжних заходів, зокрема, у вигляді домашнього арешту, застави або особистої поруки.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183,199, 331 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Мелітопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080140002408 від 06.10.2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 28 січня 2024 року (включно).
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали надіслати обвинуваченому, захиснику, начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1