Справа №: 302/1856/23 3/302/689/23
24.11.2023 смт. Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал (протокол серія ААД № 341225 від 09.10.2023 року), який надійшов з Відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Новоселиця Міжгірського району Закарпатської області, не працюючого, є особою з інвалідністю ІІІ групи, розлученого, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , 2007 року народження, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
09.10.2023 року, біля 17 години 40 хвилин, ОСОБА_3 рухаючись в с.Новоселиця по вул. Центральній, керував транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ-21033» д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_3 відмовився, та своїми діями порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП України, кваліфікуючими ознаками якого є: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні ОСОБА_3 в ході судового рогляду справи свою вину визнав повністю, проти фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення не заперечує та пояснив, що 09.10.2023 року він разом із своїм сином ОСОБА_5 та сусідом ОСОБА_6 поїхали на автомобілі ВАЗ-21033 до магазину, щоб забрати передачу із Чехії. Потім в магазині він випив 100 грам горілки та пиво, після чого, повертаючись додому, біля хати сусіда його автомобіль заглух, і він, залишивши автомобіль на узбіччі, пішов додому. Пройшовши близько 150 метрів від автомобіля, до нього під'їхали поліцейські на службовому автомобілі, почувши від нього запах алкоголю, запросили проїхати до лікарні, на що він відмовився, тоді поліцейські почали складати адміністративний протокол. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд суворо не карати, запевнив, що належні та відповідні висновки він для себе зробив та подібного більше не повториться. Також просить суд, у разі призначення стягнення у вигляді штрафу, розстрочити штраф, посилаючись на важкий матеріальний стан, перебування на його утриманні трьох малолітніх дітей.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_3 , суд вважає, що вина останнього у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена у повному обсязі та підтверджується наступними доказами: протоколом серії № ААД № 341225 від 09.10.2023 року, постановою серії БАД № 268638 від 09.10.2023 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1 ст. 126, ст. 125 КУпАП та накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн., а також носієм інформації у виді DVD-диску з відеозаписом подій від 09.10.2023 року, який відтворений в судовому засіданні за участю ОСОБА_3 та на якому відображено та підтверджено відмову ОСОБА_3 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с.6).
Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Відповідно до п.6 розділу Х Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, враховуючи особу правопорушника, його ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_3 вчинив суспільно-небезпечне, грубе адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності. Крім того, згідно зазначених у протоколі даних ОСОБА_3 на теперішній час ніде офіційно не працевлаштований, є особою з інвалідністю Ш групи, має регулярний дохід та постійне джерело прибутку у виді соціальних виплат державної допомоги у зв'язку з інвалідністю, суспільно-корисною працею не займається, та враховуючи його вік, сімейний та матеріальний стан, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_3 , його ставлення до скоєного, визнання ним вини та щире каяття у вчиненому, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що безпосередньо передбачено санкцією ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2019 року (справа № 2-54/08) при розгляді питання про відстрочення виконання судового рішення вказав, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому.
Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником.
Стаття 304 КУпАП передбачає, що питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до положень ч.2 ст.301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 303 КУпАП передбачено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
З врахуванням вищенаведеного та приймаючи до уваги ті обставини, що ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІІ групи, є багатодітним батьком та має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , 2007 року народження, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , крім того, за станом свого здоров'я потребує витрат на проведення лікування після отриманого поранення, контузії, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується відповідною довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0359584, та враховуючи, що сума штрафу значно перевищує передбачений законом прожитковий мінімум для працездатних осіб, при цьому ОСОБА_3 знаходиться у скрутному матеріальному становищі, та сплатити штраф у передбачений Законом строк можливості на теперішній час у ОСОБА_3 немає, що свідчить про об'єктивні причини неможливості виконання постанови суду у добровільному порядку у встановлений Законом строк, а тому суд вважає необхідним розстрочити виконання постанови суду в частині адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. строком на 1 (один) рік зі сплатою рівними платежами в сумі 1416,67 грн. щомісячно.
Витрати по сплаті судового збору слід віднести на рахунок держави, оскільки ОСОБА_3 звільнений від сплати судового збору згідно п.9 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір", як учасник бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 10.06.2021 року (а.с.11).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.13, 31, 33, 130 ч.1, 276, 279, 280, 283 КУпАП, суддя,-
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддіти ОСОБА_1 адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі - 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Розстрочити виконання постанови Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24.11.2023 року по справі № 302/1856/23 в частині накладення на ОСОБА_7 адміністративного стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень - строком на 1 (один) рік, зі сплатою штрафу рівними частинами, в сумі 1416 (одна тисяча чотириста шістнадцять) гривень 67 копійок щомісяця, до повного погашення заборгованості, тобто до 24.11.2024 року, включно.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки - 24 листопада 2024 року.
Після спливу строку, на який відстрочено виконання постанови, у разі несплати штрафу особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, постанову звернути до примусового виконання у загальному порядку.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області: Ю. В.СИДОРЕНКО