Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3067/23
29.11.2023 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Боричок К.В. про визнання права власності,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Боричок К.В. про визнання права власності.
Згідно позовних вимог просить у порядку спадкування за заповітом визнати за нею право власності на житловий будинок, який розташований АДРЕСА_1 ; земельну частку (пай), площею 0,80 га, що перебуває у колективній власності СВАТ ім. Шевченка. Сертифікат зареєстровано 10.08.2004 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)за №1118, на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 10.05.2055 року №1035. Сертифікат серія РН №168468; земельну частку (пай), площею 0,80 га, що перебуває у колективній власності СВАТ ім. Шевченка, сертифікат на право на земельну частку (пай), серія РН №168466, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 1119 від 10.08.2004р.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь позивачки - ОСОБА_3 , свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , актовий запис №23 від 19.11.2019 р., видане виконавчим комітетом Чернянської сільської ради Берегівського району Закарпатської області.
Після смерті дідуся, відкрилася спадщина, яка складається з:
житлового будинку, який розташований: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка видана КП «Виноградівським РБТІ» №66 від 08.02.2022 року;
земельної частки (паю), площею 0,80 га, що перебуває у колективній власності СВАТ ім. Шевченка. Сертифікат зареєстровано 10.08.2004 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №1118. Право на земельну частку (пай) передано на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 10.05.2005 року №1035. Сертифікат серія РН №168468.
- земельної частки (паю), площею 0,80 га, що перебуває у колективній власності СВАТ ім. Шевченка. Про що свідчить сертифікат на право на земельну частку (пай), серія РН №168466, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 1119 від 10.08.2004р.
06.07.2015 року ОСОБА_3 був складений заповіт, відповідно до якого, все його майно, де б воно не було і з чого не складалось і взагалі все те, що йому належало на день смерті і на що він мав право за законом, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На момент смерті дідуся разом із ним у спадковому будинку проживали: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (онука), ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 (правнучка), ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (син).
Дядько ОСОБА_2 не заперечує щодо вступу у спадщину.
Згідно положень ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.
З часу відкриття спадщини весь ризик та тягар утримання цього нерухомого майні позивач несе одноосібно.
Набути право власності на спадкове майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі позивач не має можливості у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Таким чином, позивач, який в порядку спадкування за заповітом успадкував спадкове майно, яке згідно положень закону належить йому з часу відкриття спадщини, не може реалізувати своє право на оформлення спадщини, від чого залежить можливість здійснення нею повноважень власника, тобто, володіння, користування та розпорядження спадковим майном, вважає, що є всі правові підстави звернутися до суду із позовом про визнання за нею права власності на вищевказане спадкове майно.
Сторони у судове засідання не з'явилися, подали зави про розгляд справи без їх участі.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, з врахуванням того, що відповідачем позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ч.4 ст.206 ЦПК України визнання відповідачем позову прийнято судом. Відповідно до ч.4 ст. 200 ЦПК України судом у підготовчому судовому засіданні ухвалюється рішення.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України.
У судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 19.11.2019 року (а.с.14).
За життя ОСОБА_3 склав заповіт, відповідно до якого, все його майно, де б воно не було і з чого не складалось і взагалі все те, що йому належало на день смерті і на що він мав право за законом, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - позивачці по справі. Заповіт не змінено і не скасовано (а.с.8).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з:
- житлового будинку, який розташований: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка видана КП «Виноградівським РБТІ» №66 від 08.02.2022 року (а.с.6);
- земельної частки (паю), площею 0,80 га, що перебуває у колективній власності СВАТ ім. Шевченка. Сертифікат зареєстровано 10.08.2004 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №1118. Право на земельну частку (пай) передано на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 10.05.2005 року №1035. Сертифікат серія РН №168468 (а.с.12-12 зв.,13).
- земельної частки (паю), площею 0,80 га, що перебуває у колективній власності СВАТ ім. Шевченка. Про що свідчить сертифікат на право на земельну частку (пай), серія РН №168466, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 1119 від 10.08.2004р. (а.с.11).
Згідно довідки КП «Виноградівське РБТІ» №66 від 08.02.2022 року житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 рахувався за ОСОБА_3 , на підставі довідки виконкому Королівської селищної ради від 01.12.2022 року №588. Правовстановлюючі документи на будинок не оформлено (а.с.6).
Відповідач заперечення з приводу спадкування не має, про що подав власноруч написану заяву (а.с.29).
Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.
Потреба такого способу захисту права власності як пред'явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно положень ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1234 ЦК України передбачено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до ч.1 ст.1233 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Згідно положень п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності може бути проведена на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч.1 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.
Відповідну до ст.16 ЦК України визнання права с одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Судом встановлено, що в користь позивача спадкодавцем складено заповіт. Спадкоємець спадщину прийняв.
Належність спадкодавцю спадкового майна доведено належними та допустимими доказами.
Приймаючи до уваги, що позивач є спадкоємцем за заповітом, спадщину прийняв, інші особи претензій до спадкового майна не ставлять, позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:
- на житловий будинок в АДРЕСА_1 ;
- земельну частку (пай), площею 0,80 га, що перебуває у колективній власності СВАТ ім. Шевченка. Сертифікат зареєстровано 10.08.2004 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №1118, на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 10.05.2005 року №1035. Сертифікат серія РН №168468.
- земельну частку (пай), площею 0,80 га, що перебуває у колективній власності СВАТ ім. Шевченка, сертифікат на право на земельну частку (пай), серія РН №168466, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 1119 від 10.08.2004р.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГоловуючийВ. В. Леньо