Справа № 638 / 9875 / 23 Суддя суду 1 інстанції: Теслікова І.І.
Провадження № 33/818/ 1206 /23 Суддя суду апеляційної інстанції: Курило О.М.
«29» листопада 2023 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Маленко В.В., без участі особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , без участі його захисника - Святця О.М., за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові, справу за апеляційною скаргою захисника правопорушника на постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від « 16 » 10 2023 року,
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто судовий збір в розмірі 536,80 коп.
Судом першої інстанції встановлено, що 30 липня 2023 року, о 21 годині 40 хвилин, в м.Ізюм по вул.Козацька, керував транспортним засобом - автомобілем «Renault Scenic», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах з порожнини рота, почервоніння очей, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
ОСОБА_1 в судовому засіданні, призначеному на 16.10.2023, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, та просив суд не позбавляти його права керування транспортними засобами, посилаючись на те, що він проживає у м.Ізюм Харківської області, яке перебуває під постійними обстрілами та у зв'язку з онкологічним захворюванням йому необхідно часто їздити до лікаря у Харків.
Захисником Святець О.М. в судовому засіданні, призначеному на 10.10.2023 просив суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання посилався, на те, що працівником поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора, а було запропоновано лише медичний огляд у закладі охорони здоров'я, від якого останній відмовився у зв'язку з пізньою годиною та знаходження разом з ним дружини.
Крім того, факт вчинення адміністративного правопорушення, на думку суду першої інстанції, підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу; направленням ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 30.07.2023, в якому зафіксована відмова; поясненнями ОСОБА_1 який в судовому засіданні визнав провину у вчиненому адміністративному правопорушенні; відомостями відеозапису з нагрудної камери поліцейського № 37, на якому зафіксовано, що поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора та в закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 відповів, що він відмовляється від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Після чого працівником поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та відсторонено останнього від керування транспортним засобом. Крім того, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечувалось, що він керував транспортним засобом.
Таким чином, суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винним в порушенні вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Святець О.М. подав апеляційну скаргу разом із запереченнями, яка містить прохання про скасування постанови Дзержинського районного суду м.Харкова від 16 10 2023 року по справі №638/9875/23 та закрити провадження у справі.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги правопорушник вказує, що постанова Дзержинського районного суду м.Харкова від 16 10 2023 року прийнята за відсутністю належних та допустимих доказів, які б могли свідчити про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, апелянт зазначає, що працівники безпідставно зупинили транспортний засіб «Renault Scenic», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , а значить будь-які вимоги працівників поліції є незаконними. Додатково правопорушник ОСОБА_1 відмовився їхати до лікувального закладу з метою проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння через те, що була ніч та не бажав наражати дружину на небезпеку.
Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає постанову незаконною та просить її скасувати.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судове засіданні суду апеляційної інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 абойого захисник Святець О.М. не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повісткою від 22.11.2023 року та телефонограмою від 22.11.2023 року.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасникам по даній справі повідомлено, що у відповідності до ч.4 ст.294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється протягом 20 днів з дня надходження справи до суду.
Апеляційний суд завчасно повідомляв учасників про дату, час і місце судового засідання. При розгляді справ даної категорії явка учасників при апеляційному перегляді не є обов'язковою.
У відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання осіб, які беруть участь у провадженні не є перешкодою для розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Процедура проведення поліцейським огляду водія на стан алкогольного сп'яніння відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до положень п.2 розділу І зазначеної інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Судовим розглядом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №012493 30 07 2023 року 21 годині 40 хвилин, в м. Ізюм по вул. Козацька, керував транспортним засобом - автомобілем «Renault Scenic», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах з порожнини рота, почервоніння очей, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Крім того, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 крім протоколу, також підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:
-диском із відеозаписом з портативного нагрудного відео реєстратора TEKSAR BDC-43 (а.с.3);
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 07 2023, в якому зафіксована відмова (а.с. 4);
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5);
-поясненнями ОСОБА_1 (а.с.6).
Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1) вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Scenic», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах з порожнини рота, почервоніння очей).
Вказані обставини вочевидь обумовлювали вимогу працівників поліції, які їх виявили, згідно п. 2.5 ПДР України, запропонувати водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці або проїхати у заклад охорони здоров'я. Правопорушник ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, що зафіксовано на портативний нагрудний відео реєстратор TEKSAR BDC-43 та написано ним власноруч у поясненнях (а.с.6).
Крім того, у поясненнях (а.с.6) правопорушник зазначає, що напередодні керування транспортним засобом «Renault Scenic», державний номерний знак НОМЕР_2 вживав алкогольні напої.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови встановлено, що апелянтом в скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо його винуватості у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення складався внаслідок саме відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене, апеляційний суд не вбачає порушень вимог Інструкції з боку інспектора поліції щодо виявлення ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 та законності проведення огляду останнього на стан алкогольного сп'яніння.
Правопорушник ОСОБА_1 із постановою про адміністративне правопорушення погодився, про що свідчать надані ним письмові пояснення, у яких зазначає, що керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене, підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні, у зв'язку з чим, апеляційний суд вбачає у діях ОСОБА_1 свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.
Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені.
У рішенні ЄСПЛ № 980_360 по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» від 21 01 1999 вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
З вище зазначеного випливає, що інші доводи та пояснення захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Святця О,М. в апеляційній скарзі є безпідставними та не обґрунтованими.
З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд -
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 10 2023 року по справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника правопорушника, - залишити без задоволення.
Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено.
Суддя Харківського апеляційного суду О.М.Курило