Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/770/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
29.11.2023 року. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м.Кіровограда від 06 листопада 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора та обвинуваченому:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 06 листопада 2023 року по 04 січня 2024 року включно, включно, із визначенням розміру застави в сумі 198 480 грн.
У провадженні Ленінського районного суду м.Кіровограда перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Під час судового розгляду прокурор звернувся з клопотанням про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою. Обгрунтував клопотання тим, що ризики, які існували на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу не зникли не зменшилися та не перестали існувати.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 06 листопада 2023 року, ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 06 листопада 2023 року по 04 січня 2024 року включно, включно, із визначенням розміру застави в сумі 198 480 грн.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Крім того, залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_7 , якому інкриміновано вчинення злочину проти власності у складі організованої групи, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у інкримінованому злочині, та беручи до уваги те, що останній не має стійких соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований, тобто офіційного та постійного джерела доходу не має, а отже може ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування), вчинити інше кримінальне правопорушення, а також незаконно впливати на свідків і потерпілих, які ще не допитані судом.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_6 , просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в клопотанні прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Свої вимоги обґрунтувала тим, що жодний ризик передбачений статтею 177 КПК України прокурором не доведений, не надано будь-яких доказів, щодо наявних ризиків у діях ОСОБА_7 . Обвинувачений ОСОБА_7 не має сенсу переховуватись від суду так як він відбуває покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 16.03.2020 року у вигляді 4 років позбавлення волі.
Прокурор, обвинувачений та його захисник, клопотань про участь сторін під час розгляду апеляційної скарги не заявляли, при цьому захисник подала клопотання про розгляд справи без їх участі, а тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно положень ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Так, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Судом першої інстанції належним чином враховано конкретні обставини даного кримінального провадження, а саме, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, які у відповідності до ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Разом з тим, правильно врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_7 , якому інкриміновано вчинення злочину проти власності у складі організованої групи, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у інкримінованому злочині, та беручи до уваги те, що останній не має стійких соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований, тобто офіційного та постійного джерела доходу не має, а отже може ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування), вчинити інше кримінальне правопорушення, а також незаконно впливати на свідків і потерпілих, які ще не допитані судом.
Також те, що на даний час ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою, не змінились, та не зменшилися, інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, також, відсутність у матеріалах справи даних про появу нових обставин, що свідчать про необхідність зміни запобіжного заходу або про існування інших перешкод для тримання обвинуваченого під вартою.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено, підстави для скасування оскаржуваної ухвали з тих підстав, на які посилається в своїй апеляційній скарзі захисник, колегія суддів не вбачає.
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які знайшли своє об'єктивне підтвердження, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Підстав для застосування судом до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені мотиви.
Крім того, суд першої інстанції на підставі ч.5 ст.182 КПК України та з урахуванням суспільної небезпеки злочину, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_7 , його особу та матеріальний стан, дійшов до правильного висновку щодо визначення розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 грн.
Доводи апеляційної скарги з приводу того, що не доведено наявність ризиків та не надано жодних доказів на підтвердження їх існування, колегія суддів визнає необґрунтованими та безпідставними, оскільки судом першої інстанції при постановленні ухвали правильно встановлено наявність ризиків, які продовжують існувати на даний час та не зменшились, що також підтверджується матеріалами справи.
Крім того, жодних переконливих доказів з приводу того, що зменшились чи зникли ризики передбачені ст. 177 КПК України, до суду апеляційної інстанції надано не було.
Більше того, на переконання колегії суддів інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, в судовому засіданні апеляційного суду не доведено.
За таких підстав, на переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції винесене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, належним чином дослідженими та оціненими судом першої інстанції. Крім того, враховуючи вище викладене, колегія суддів, із урахуванням вищевказаних ризиків, які встановлені, не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого судом першої інстанції рішення колегією суддів не встановлено.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника - адвоката ОСОБА_6 , а тому ухвалу суду першої інстанції залишає без зміни.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м.Кіровограда від 06 листопада 2023 року, якою обвинуваченому ОСОБА_7 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 06 листопада 2023 року по 04 січня 2024 року включно, включно, із визначенням розміру застави в сумі 198 480 грн. - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)