Провадження № 11-кп/803/3422/23 Справа № 182/1332/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 листопада 2023 року м.Кривий Ріг
22.11.2023р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в режимі відеоконференції з ДУ «Дніпровська УВП № 4» Дніпропетровської області апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.08.2023р., яким обвинуваченого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Владиславка Миронівського району Київської області, який зареєстрований та до затримання проживав в АДРЕСА_1
визнано винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років шість місяців.
за участю обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
Оскаржуваним вироком обвинуваченого визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років шість місяців.
Вирок суду оскаржено обвинуваченим, який не оскаржуючи фактичних обставин кримінального правопорушення, доведеності його винуватості, кваліфікації дій не погодився із призначеним йому покаранням, вважаючи його надто суворим;
- прохає оскаржуваний вирок змінити, призначити більш м'яке покарання.
Заслухавши доповідь судді доповідача, доводи обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та прохали її задовольнити, позицію прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, прохала вирок суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги обвинуваченого без задоволення за таких підстав.
Про дату, час та місце судового розгляду потерпіла повідомлена належним чином, у судове засідання не з'явилась, причини своєї неявки не повідомила, її відсутність не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
Оскаржуваним вироком обвинувачений визнаний винуватим у тому, що він 22.01.2022 приблизно о 16:00год. спільно із потерпілим ОСОБА_9 вживали спиртні напої в АДРЕСА_1 в ході чого між ними виник словесний конфлікт, який переріс у бійку, в ході якого у обвинуваченого раптово виник злочинний умисел направлений на умисне вбивство, тобто умисне, протиправне заподіяння смерті іншій людині. В цей же день та час, обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за вказаною адресою, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті своєму рідному брату - потерпілому ОСОБА_9 та бажаючи їх настання, з метою умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, діючи умисно, визначив як знаряддя вчинення злочину кухонний ніж, яким наніс не менше семи ударів потерпілому в область тулубу, обличчя, шиї, верхньої кінцівки, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді двох проникаючих колото-різаних поранень передньої стінки грудної клітини ліворуч, проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини ліворуч, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень; різано-скальпованої рани в лівій надбрівній області, непроникаючих колото-різаних поранень обличчя і спини, двох різаних ран на межі спини із задньою поверхнею шиї, різаної рани на задній поверхні лівого передпліччя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, однак можуть перебувати в опосередкованому зв'язку з настанням смерті потерпілого, оскільки їх утворення могло сприяти більш швидкому розвитку гострої крововтрати і настанню смерті потерпілого. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_9 помер на місці.
Смерть потерпілого настала від проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини ліворуч з ушкодженнями серця, проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини, які ускладнились розвитком гострої крововтрати, що слід вважати безпосередньою причиною смерті.
Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вирок оскаржений обвинуваченим в частині призначення покарання, фактичні обставини справи, кваліфікація вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, доведеність його винуватості в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому вирок відповідно до вимог ст. 404 КПК України переглядається в межах апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що при призначенні обвинуваченому покарання, суд першої інстанції із дотриманням вимог ст.ст. 50, 65 КК України належним чином врахував, фактичні обставини кримінального правопорушення, а саме, що обвинуваченим вчинено умисний особливо тяжкий злочин проти життя особи, яке є невід'ємним правом людини відповідно до ст. 3 та ст. 27 Конституції України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме сукупність всіх обставин, що його характеризують, також при призначенні покарання суд першої інстанції врахував особу обвинуваченого, який офіційно не працює, розлучений, не є особою з інвалідністю, пенсіонером чи депутатом, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо (а.п. 156), раніше не судимий (а.п. 150), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.п.152,155), відомості про притягнення його до адміністративної відповідальності суду надано не було, врахував обставини, які пом'якшують покарання, а саме активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та визнання вини та обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, та дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 1 ст. 115 України, оскільки його виправлення можливо лише в умовах ізоляції від суспільства.
Суд апеляційної інстанції вважає зазначені висновки суду правильними, а саме що вид покарання, призначеного обвинуваченому, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Що стосується розміру призначеного обвинуваченого покарання то він, на думку суду апеляційної інстанції, також відповідає вимогам ст. 65 КК України. Так санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років. Судом першої інстанції призначено обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років шість місяців, тобто ближче до мінімальної межі санкції цієї статті, з урахуванням фактичних обставин справи, відомостей про обвинуваченого та потерпілого, які є рідними братами, які під час події перебували у стані алкогольного сп'яніння, їх попередні взаємовідносини, нанесення обвинуваченим потерпілому не менше семи ударів клинком ножа в область тулубу, обличчя, шиї, верхньої кінцівки, цілеспрямованість та силу цих ударів, поведінку обвинуваченого до, під час та після події кримінального правопорушення, відсутність жалю за вчинене. При призначенні такого розміру покарання обвинуваченому судом також врахована позиція потерпілої, яка при призначенні покарання поклалася на розсуд суду.
Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги обвинуваченого, що призначене судом покарання є надто суворим, є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим судовим рішенням, підстави для його зміни в частині призначеного покарання судом апеляційної інстанції не встановлені.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 405, 407. 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.08.2023р., яким обвинуваченого ОСОБА_6 визнано винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років шість місяців - залишити без задоволення.
Вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.08.2023р., яким обвинуваченого ОСОБА_6 визнано винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років шість місяців - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців, а засудженим, який тримається під вартою в той самий строк з дня отримання копії судового рішення.
Судді