Справа № 760/27099/23
Провадження № 2-з/760/526/23
17 листопада 2023 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на транспортний засіб «Volksvagen Transporter» 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного транспортного засобу.
В обґрунтування необхідності застосування забезпечення позову зазначає, що 10 грудня 019 року він наддав у борг ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 4000 доларів США у строк до 01 січня 2021 року, проте грошові кошти так і не було повернуто. У найближчі 10 днів він планує звернутись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 4000 доларів США. На праві власності ОСОБА_2 належить транспортний засіб «Volksvagen Transporter» 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 . А тому, виникла необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_2 майно, що буде співмірним із майбутніми позовними вимогами щодо стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 4000 доларів США.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 листопада 2023 року заяву розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення.
Згідно розписки від 10 грудня 2019 року ОСОБА_2 взяв у борг від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 4000 доларів США та зобов'язався їх повернути у строк до 01 січня 2021 року.
Заявник стверджує, що ОСОБА_2 грошові кошти йому не повернув.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб «Volksvagen Transporter» 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , та заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного транспортного засобу, зазначивши, що він планує звернутись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 4000 доларів США за договором позики.
Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Частиною 1 ст.150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1).
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hor№sby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль марки «Volksvagen Transporter» 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_2 .
Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір, з приводу якого заявник має намір звернутися до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 4000 доларів США та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувавши обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам, суд вважає необхідним та достатнім застосувати захід забезпечення позову у виді накладення арешту на майно - транспортний засіб «Volksvagen Transporter» 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , в межах суми позовних вимог - 4000 доларів США, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Такий вид забезпечення позову на даний час буде співмірним із заявленими позивачем вимогами та достатнім для ефективного захисту порушених прав та інтересів ОСОБА_1 , а тому у задоволенні заяви в частині заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного транспортного засобу необхідно відмовити.
Керуючись статтями 149, 151, 153, 293, 294 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити.
Застосувати захід забезпечення позову у виді накладення арешту на транспортний засіб «Volksvagen Transporter» 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , в межах позовних вимог у сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США.
Строк пред'явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.
Стягувач: ОСОБА_1 : адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
Боржник: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова