Справа № 758/2589/23
28 листопада 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Будзан Л.Д., за участю секретаря судового засідання Соколовської А.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Подільського районного суду міста Києва Якимець О.І. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно,-
У провадженні Подільського районного суду м. Києва (суддя Якимець О.І.) перебуває цивільна справа №758/2589/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно.
24 листопада 2023 року позивч подав заяву про відвід головуючому у справі судді Якимець О.І.
В обґрунтування заявленого відводу, ОСОБА_1 вказує, що головуючим суддею у справі були порушені процесуальні норми щодо залишення позовної заяви без розгляду. Вважає, що завчасним залишенням позовної заяви без розгляду суддя висловила своє упереджене ставлення до розгляду справи, у зв'язку із чим вважає, що такі підстави дають привід висловлювати сумнів у об'єктивності та неупередженості головуючого судді.
Ухвалою головуючого судді від 24.11.2023 визнано необґрунтованим відвід судді, а питання про його відвід передано для визначення судді, яка не входить до складу суду у цій справі в відповідності до ст. 33 ЦПК України, для вирішення заявленого питання.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023 (суддею-доповідачем) у справі визначено Будзан Л.Д.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
За таких обставин, у відповідності з вимогами ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Дослідивши доводи заяви про відвід головуючому судді, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 40 цього Кодексу питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. При вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді або органу, що засідає у вигляді суду присяжних, позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Попри те, вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду.
Європейський суд з прав людини в п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Щодо мотивів, з яких заявлений відвід головуючому судді, а саме: завчасного залишення без розгляду позовної заяви без законних підстав, що нібито виражає ставлення судді до розгляду справи, приходжу до переконання, що такі доводи є безпідставними, голослівними та необґрунтованими, адже зазначені обставини не свідчать, що головуючий суддя Якимець О.І., який визначений для розгляду цієї справи, може проявити упередженість та суб'єктивність при її розгляді. При цьому, доводи заявника щодо відводу судді ґрунтуються виключно на суб'єктивній оцінці прийнятих суддею у ході розгляду справи процесуальних рішень.
Судом не встановлено будь-яких обставин чи фактів, що можуть викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при вирішенні даного спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування підстав для відводу судді Якимець О.І., а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Якимець О.І. від розгляду справи №758/2589/23, слід відмовити.
Керуючись ст. 36, 39, 40, 259-261, 353 ЦПК України,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Подільського районного суду міста Києва Якимець О.І. від розгляду цивільної справи№758/2589/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Суддя Леся БУДЗАН