печерський районний суд міста києва
Справа № 757/52203/23-к
16 листопада 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62023100120000692 від 13.09.2023,-
15.11.2023 старший слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62023100120000692 від 13.09.2023.
В обгрунтування клопотаня зазначено, що у провадженні Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 62023100120000692 від 13.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 190 КК України.
Так, до вчинення кримінального правопорушення причетний ОСОБА_5 , а тому останньому 10.11.2023 вручено письмове повідомлення про те, що він підозрюється у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- заявою ОСОБА_7 від 05.10.2023;
- протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
- протоколами обшуків;
- протоколами огляду речей та документів від 10.11.2023;
- протоколом огляду речей та документів від 10.11.2023;
- протоколами допиту підозрюваних ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_5 ;
- протоколами огляду та вручення грошових коштів;
- речовими доказами;
- іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.
У відповідності до положень ст. ст. 176-178, 181 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України). Цей ризик є реальним зважаючи на те, що у разі визнання ОСОБА_5 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється, і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованих діянь, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України). Цей ризик є реальним зважаючи на те, що під час досудового розслідування не встановлено місцезнаходження документів на підставі яких виготовлено паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Мінським РУГУ МВС України в місті Києві 18.06.1996, на ім?я ОСОБА_14 з фотокарткою ОСОБА_13 , які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні.
- незаконно впливати на свідків (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України). Цей ризик існує у зв'язку з тим, що особи у яких ОСОБА_12 придбав паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Мінським РУГУ МВС України в місті Києві 18.06.1996, на ім?я ОСОБА_14 з фотокарткою ОСОБА_13 та картку фізичної особи платника податків ОСОБА_14 НОМЕР_2 , не встановлені та не допитані як свідки, а тому ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснювати на них протиправний вплив та узгодити з ними позицію захисту. Крім того, ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснювати на свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , підозрюваного ОСОБА_12 , підозрюваного ОСОБА_13 протиправний вплив та узгоджувати з ними позицію захисту, а також та інших осіб щодо яких в подальшому може виникнути необхідність проведення за їх участі слідчих та процесуальних дій, які на даний час не допитані, та узгодити з ними позицію захисту.
Відтак, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, п.2, п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, аналізуючи зібрані в сукупності докази, сторона обвинувачення вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вище переліченим ризикам, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, зазначив, що підозра є необгрунтованою, ризики нічим не підтверджуться. Також, зазначив, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, роботу, постійне місце проживання, сприяє слідству та має на утриманні матір похилого віку.
Таким чином, адвокат просив відмовити в задоволенні клотання, однак у випадку якщо суд прийде до висновку про застосування запобіжного заходу то застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або нічного домашнього арешту.
В судовому засіданні підозрюваний підтримав позицію свого ахисника.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 181 КПК України зазначено, що домашній арешт - це запобіжний захід, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби.
Згідно ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Приймаючи рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є певні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, інкримінованому йому стороною обвинувачення.
Окрім цього, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Однак на думку суду, стороною обвинувачення не в повній мірі було доведено суду наявності невідповідної процесуальної поведінки підозрюваного.
Разом з цим, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно враховувати, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
З врахуванням зазначеного та постановлених цілей у кримінальному провадженні, слідчий суддя приймає доводи слідчого та прокурора щодо застосування запобіжного заходу, оскільки є необхідність досягнення мети досудового розслідування та виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, так як, оцінивши в сукупності тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, загрозу призначення суворого покарання за нього, характер вчинених злочинних дій, у яких підозрюється ОСОБА_5 ризики які були зазначені у клопотанні та одночасно враховуючи дані які характеризують особу підозрюваного, сімейний стан та його стан здоров'я, його позитивні характеристики, слідчий суддя приходить до висновку, за доцільне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час добив межах строку досудового розслідування, з покладенням на ОСОБА_5 обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Таким чином, на думку суду, даний запобіжний захід належним чином забезпечить процесуальну поведінку підозрюваного та надасть можливість працювати, оскільки стороною обвинувачення не наведено об'єктивних підстав та належних ризиків для застосування більш суворого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відтак, клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, із забороною залишати місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , з 23:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 62023100120000692 від 13.09.2023, а саме до 09.01.2024 включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 , виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не спілкуватись із свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , підозрюваним ОСОБА_12 , підозрюваним ОСОБА_13 у кримінальному провадженні і учасниками даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 до виконання органу Національної поліції за її місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_15