Справа №:755/12078/23
Провадження №: 1-кп/755/1504/23
"20" листопада 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про призначення комплексної стаціонарної нарколого-психіатричної експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1202310004000768 від 25.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
у Дніпровському районному суді м. Києва перебуває на розгляді вищевказане кримінальне провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.10.2023 призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 подав клопотання про призначення комплексної стаціонарної нарколого-психіатричної експертизи, яке мотивує тим, що 24 березня 2015 року та 08 липня 2015 року ОСОБА_3 засуджувалась Оболонським та Дарницьким районними судами м. Києва за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309 КК України та ч. 1 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України (судимості погашені). Також, з 19 жовтня 2018 року в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва до теперішнього часу перебуває кримінальна справа №755/15993/18 за матеріалами кримінального провадження №42017101040000203 від 19.10.2017 щодо ОСОБА_3 та інших за ч. 2 ст. 306 і ч. 3 ст. 307 КК України, щодо зайняття безконтактним збутом (шляхом закладок») в м. Києві наркотичного засобу - «метадону».
Згідно листа ДУ «Київський слідчий ізолятор» № 15/6133 від 03.04.2018, за даними амбулаторного обстеження у ОСОБА_3 встановлені ознаки та діагноз: «Хронічний пієлонефрит у стадії ремісії». Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 488 від 26.07.2018, проведена в амбулаторній формі у Київському міському центрі судово-психіатричної експертизи, ознак душевної хвороби або наркологічної залежності у ОСОБА_3 виявлено не було, проте, встановлено, що з літа 2017 року по момент затримання весною (1.03.) 2018 року ОСОБА_3 «систематично вживала наркотичний засіб «метадон» і після поміщення до слідчого ізолятора перенесла абстинентний стан, вона виявляє психологічну залежність від вживання наркотичної речовини та відсутність критики (наркотична анозогнозія) до шкідливого характеру її впливу на стан здоров'я».
За даними Центру соціально психологічної реабілітації № 135 від 09.07.2018 та № 137 від 07.09.2018 № 148 від 08.10.2018 вбачається, що ОСОБА_3 звернулася до Центру за допомогою від неврозу внаслідок вживання «метадону», їй був встановлений діагноз: «біполярний афективний розлад» (F31) та в умовах стаціонару надана корекція з 09.07.2018 по 09.08.2018.
Як вбачається з довідки Громадської спілки «Міжнародна Антинаркотична Асоціація» № 24/75 від 17.09.2020, ОСОБА_3 з 24.07.2020 по теперішній час (дату видачі довідки) проходить курс психо-соціальної допомоги, при рекомендованому курсі 6 місяців реабілітації та 6 місяців ресоціалізації.
На підставі наведеного, приймаючи до уваги те, що під час розслідування кримінальних проваджень встановлені обставини (стан здоров?я підозрюваної, який погіршується з кожним роком, чисельність, повторність та характер вчинених підозрюваною крадіжок), які дають стороні захисту обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_3 під час вчинення 24 лютого 2023 року суспільно небезпечних діянь, могла перебувати у психічному розладі через вживання наркотичних засобів, оскільки може хворіти на психічну або наркологічну хворобу, які позбавляють її можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Обвинувачена ОСОБА_3 , підтримала свого захисника.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти призначення експертизи.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, ознайомившись з клопотанням сторони захисту, приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Як вбачається з положень ст. 509 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є:
1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;
2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо).
У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.
Відповідно до ч 1, 2 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи, зокрема щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.
Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб. (ч. 1 ст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу»)
У судовому засіданні стороною захисту надано висновок судово-психіатричного експерта № 488 від 26.07.2018, довідку Громадської спілки «Міжнародна Антинаркотична Асоціація» № 24/75 від 17.09.2020, з якої вбачається, що ОСОБА_3 з 24.07.2020 по теперішній час (дату видачі довідки) проходить курс психо-соціальної допомоги, при рекомендованому курсі 6 місяців реабілітації та 6 місяців ресоціалізації; копію ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 03.10.2023, якою призначено проведення щодо ОСОБА_3 комплексної стаціонарної судової-психіатричної експертизи, проведення якої доручено експертам ДУ «Інституту судової психіатрії міністерства охорони здоров'я України».
Крім того, як вбачається з тексту поданого клопотання, захисник просить призначити комплексну стаціонарну нарколого-психіатричну експертизу.
Як роз'яснено у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30 травня 1997 року, судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності.
Ознаками такої поведінки можуть бути невмотивовані, неадекватні чи неконтрольовані дії особи в момент вчинення протиправного діяння або в процесі провадження у справі, а так само при укладенні цивільно-правової угоди.
Відповідно до п. 10 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 травня 2018 року № 865, предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що захисником у поданому клопотанні не обґрунтовано необхідність призначення саме стаціонарної експертизи, тому вбачає підстави для проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи.
Згідно з п. 20 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 травня 2018 року № 865, строк проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи становить до 30 робочих днів з дати отримання всіх необхідних матеріалів. Залежно від ступеня складності експертизи і обсягу її об'єктів, поданих на дослідження, цей строк може бути продовжено з інформуванням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта) та за клопотанням якого (якої) експерт був залучений.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що подане захисником обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 клопотання про призначення комплексної стаціонарної нарколого-психіатричної експертизи підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 22, 84, 101, 242, 332, 395, 509 КПК України, суд,
клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про призначення комплексної стаціонарної нарколого-психіатричної експертизи - задовольнити частково.
Призначити у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1202310004000768 від 25.02.2023, амбулаторну судово-психіатричну експертизу обвинуваченій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На вирішення експертів поставити наступні питання:
- Чи страждала ОСОБА_3 на час вчинення 24 лютого 2023 року інкримінованого їй злочину, чи страждає вона на даний час психічною хворобою, та могла чи може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?
- Чи страждала ОСОБА_3 на час вчинення 24 лютого 2023 року інкримінованого їй злочину, чи страждає вона на даний час наркоманією, у зв?язку з чим потребує примусового лікування та чи не має протипоказань від такого лікування?
Проведення експертизи доручити експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 103).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України.
Провести дану експертизу в стислі строки, не перевищуючи тридцяти календарних днів.
Для обстеження експертам направити матеріали кримінального провадження №755/12078/23, 1-кп/755/1504/23.
Повідомити експертів про відсутність у суду будь-яких інших даних щодо стану здоров'я обвинуваченого.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15 год 20 хв 24 листопада 2023 року.
Суддя: ОСОБА_1