Справа № 752/15102/22
Провадження №: 1-кп/752/1195/23
23 листопада 2023 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря ОСОБА_4 ,
в ході судового розгляду кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12022100010000637 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 342, ч. 2 ст. 343, ч. 2 ст. 28, ст. 348 КК України,
з участю сторін та інших учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника потерпілого АРМА - ОСОБА_9 ,
встановив:
Прокурором було подано клопотання про продовження ОСОБА_5 існуючої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивоване тим, що обвинувачення ОСОБА_5 обґрунтовується доказами дослідженими у судовому засіданні, в тому числі показаннями потерпілих працівників поліції, та наявністю ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема: переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду; знищення, сховання або спотворення будь-яких з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, експертів, інших учасників судового розгляду; перешкоджання провадженню іншим шляхом; продовження вчинення злочинів, у яких підозрюється та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вважав, що не продовження застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу, пов'язаного з позбавленням волі, останній матиме можливість вчинити дії передбачені п.п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що унеможливить встановлення істини у кримінальному провадженні. Так, вказував на те, що обвинувачений у разі незадоволення клопотання матиме реальну можливість перетнути кордон, буде мати можливість до мобілізації, що потягне за собою неможливість розгляду обвинувачення по суті. На думку сторони обвинувачення, у володінні ОСОБА_5 перебуває один автомобіль, який є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 КК України, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на волі буде намагатись спотворити, сховати або знищити вказані речові докази, що мають значення для кримінального провадження. Обвинувачений може вчинити тиск на недопитаного свідка, чи інших учасників судового розгляду через схильність обвинуваченого до насильства та небажання до встановлення об'єктивної істини по справі. Оскільки ОСОБА_5 діяв спільно з іншими невстановленими на даний час особами, перебуваючи на волі обвинувачений може координувати їхні дії щодо приховування слідів вчинення кримінальних правопорушень, вчинення тиску на свідків та експертів, інших учасників судового розгляду з метою схилити їх до відмови від надання правдивих показань та написання необ'єктивних висновків експертиз у кримінальному провадженні, тощо. Обвинувачений може впливати на вже допитаних свідків, а також на інших осіб, які ще не допитані. На даний час не встановлені усі можливі спільники обвинуваченого, яким ОСОБА_5 може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до відповідальності всіх винних осіб, а тому обвинувачений може перешкоджати провадженню іншим чином. Оскільки обвинувачений має статус підозрюваного за ч. 4 ст. 190 КК України та вчинив нові кримінальні правопорушення, існує ризик продовження вчинення злочинів у яких підозрюється та вчинити інше кримінальне правопорушення. Так як ОСОБА_5 обвинувачується у кримінальному правопорушенні із застосуванням насильства або погрозою його застосування, згідно вимог ст. 183 КПК України, розмір застави не визначається.
Адвокатом ОСОБА_7 було подане заперечення на клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, у якому захисник просить відмовити у клопотанні прокурора та застосувати до ОСОБА_5 домашній арешт у певний період доби із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22-00 год. до 06-00 год., за винятком випадків офіційного повідомлення про необхідність евакуації відповідно до діючого законодавства, зобов'язавши негайно повідомляти прокурора, суд про місце свого перебування під час евакуації.
Захист вважає, що клопотання прокурора необґрунтоване, безпідставне, суперечить фактичним обставинам, що стосуються підстав тримання під вартою, та без урахування положень усталеною практикою ЄСПЛ, застосування якої обов'язкове при вирішенні даного питання. Вказував, що відсутні обставини наявності обґрунтованої підозри (обвинувачення). Так, обвинувачення ґрунтується виключно на показах потерпілих, які є зацікавлені, бо будучи поліцейськими допустили правопорушення і з метою уникнення юридичної відповідальності, надають покази про нібито злочин з боку обвинуваченого (безпідставно зупинили автомобіль; не мали підстав для вилучення технічного паспорту; не мали підстав вилучати автомобіль; покази потерпілих непослідовні та мають розбіжності; ОСОБА_5 був не озброєний, а версія що обвинувачений надавав іншим накази хибна; підозра за ч. 3 ст. 289 КК України необґрунтована та ґрунтується виключно на показах свідків працівників ТОВ «Ауді-Центр Київ», які зацікавлені в оговорені ОСОБА_5 , бо самі вчинили правопорушення (змінили ключи від замків, доступ до сигналізації автомобілів, зберігали їх без правових підстав), а тому з метою уникнення відповідальності дають покази проти ОСОБА_5 )
Сторона обвинувачення навмисно затягувала повідомлення про підозру за ч. 3 ст. 289 КК України. Про обставини нібито заволодіння автомобілями було відомо з самого початку кримінального провадження, в обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу сторона обвинувачення долучала зібрані в ході досудового розслідування докази, які по суті фактично усі докази нібито скоєного ОСОБА_5 злочину за ст. 289 КК України, наступні клопотання обґрунтовувались тими ж самими доказами. Про підозру за ч. 3 ст. 289 КК України ОСОБА_5 було повідомлено фактично за день до завершення досудового розслідування, що позбавило сторону захисту здійснити доказову діяльність з метою підготовки захисту (в ході досудового розслідування сторона захисту здійснювала збір доказів невинуватості за ст.ст. 342, 343, 348 КК України, оскільки за ст. 289 КК України не було ОСОБА_5 повідомлено про підозру, сторона захисту не вчиняла будь-яких дій на отримання доказів невинуватості ОСОБА_5 за цією статтею. Зазначені дії вчинені навмисно з метою позбавлення можливості сторону захисту вчасно зібрати докази, підготувати захист у суді)
З перебігом часу, зменшуються ризики, що стали підставою для обрання запобіжного заходу (усталена практика ЄСПЛ).
На даний час скасоване судове рішення, яким був арештований автомобіль, дії щодо якого є предметом кримінального посягання. Зазначене суттєво зменшує обсяг обставин, якими обґрунтовується обвинувачення в тому числі за ч. 3 ст. 289 КК України. На момент події кримінального правопорушення, про існування ухвали про арешт автомобіля патрульні поліції (потерпілі) не могли знати, так як відомості про обтяження автомобілів не були внесені в реєстр обтяжень рухомого майна. Захист вважає, що у потерпілих не було підстав підозрювати, що стосовно автомобілів могли бути якісь обмеження або, що ОСОБА_11 не мала права керувати транспортним засобом.
Ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні. Якби в обвинуваченого були наміри переховуватися від слідства та суду, він би міг це зробити, але не вчиняв жодних дій направлених на переховування, він виконував свої обов'язки в лавах ТрО, перебуваючи на свободі, знаючи про тяжкість покарання, мав реальну можливість приховуватись від слідства і суду, проте він не вчиняв такі дії, але і з'являвся за першим викликом до слідчого та суду, також з'явився на розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У підтвердження існування ризику переховування прокурор посилається на те, що ОСОБА_5 звертався із клопотанням в порядку ст. 616 КПК України, однак у вказаному клопотанні прокурором відмовлено.
Оскільки обвинувальний акт направлено до суду, то відсутній ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Всі потерпілі та свідки допитані, перебуваючи на волі ОСОБА_5 не вчиняв жодного тиску на інших учасників кримінального провадження, відтак відсутній ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК.
Ризику можливості перешкодити провадженню іншим не існує, за 14 місяців досудового розслідування не встановлено жодної особи, не можна припускати тиск на осіб, які не встановлені, є неприпустимим в даному кримінальному провадженні забезпечувати процесуальну поведінку осіб в інших кримінальних провадженнях; ризик вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінального правопорушення у якому ОСОБА_5 обвинувачується, спростовується поведінкою обвинуваченого, який перебуваючи на свободі не вчиняв будь-яких кримінальних правопорушень;
Ризик можливості вчинити інше кримінальне правопорушення мотивовано лише тим, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 КК України. Вказане спростовується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 не вчиняв жодних злочинів.
ОСОБА_5 має позитивну характеристику, одружений, має трьох дітей, літню матір ІНФОРМАЦІЯ_3., онуку ІНФОРМАЦІЯ_2 , дві вищі освіти, займав протягом життя керівні посади, створив бізнес структуру, яка постійно збільшувала обсяг виробництва сплачувала податки та обов'язкові платежі, приймав участь у відсічі збройної агресії російської федерації на території Броварської міської територіальної громади з метою виконання завдань ТРО. Будучи обізнаним про його кримінальне переслідування та тяжкість злочинів, що ставляться йому у вину, не переховувався від слідства та суду, а незаконно відбувши 13 днів у СІЗО (постанова прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави скасована слідчим суддею) повернувся до виконання обов'язків згідно контракту добровольця територіальної оборони. Зазначене свідчить про міцні соціальні зв'язки та достойну поведінку громадянина України, що спростовує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Більш м'який запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки обвинувачений не має можливості знищити докази, в період війни не може виїхати за кордон, нічний домашній арешт забезпечує знаходження під постійним контролем відповідної правоохоронної установи.
Прокурором не надано жодного доказу будь-якої нової обставини продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, стороною захисту було проведено дослідження клопотань прокурора від 21.11.2022, 13.01.2023, 03.03.2023, 28.04.2023 та згідно висновку № 26/05/2023-ГАА від 26.05.2023 встановлено, що зазначені клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою є подібними між собою та фактично ідентичними, а тому за період з 21.11.2022 по 28.04.2023 прокурором не зазначалось жодної нової обставини.
На даний час у родині ОСОБА_5 відбулися погіршення стану здоров'я членів родини та вкрай скрутне матеріальне становище останніх. Дружина обвинуваченого тривалий час не може влаштуватись на роботу, через відсутність стажу (утримував чоловік, вона була домогосподаркою) та необхідності допомагати своїм хворим батькам та матері свого чоловіка. У матері дружини обвинуваченого виявлено онкологічне захворювання, що потребує дуже великих коштів (проходження курсів хіміотерапії). У батька дружини обвинуваченого 3-тя група інвалідності, він не може самостійно пересуватися та не в змозі допомагати своїй дружині. Тещі ОСОБА_5 у зв'язку із онкозахворюванням потрібна стороння допомога в побуті, якщо цю допомогу дружина обвинуваченого буде забезпечувати сама, то не зможе працевлаштуватися. Дружина ОСОБА_5 без його допомоги не має можливості впоратися із забезпеченням життя своєї матері, яка онкохвора, потребує матеріальної допомоги та сторонньої допомоги для обслуговування особистих побутових потреб. Погіршився стан здоров'я матері обвинуваченого, яка сама проживає у м. Кам'янець-Подільському, в неї виявлено когнітивний розлад, вона не може самостійно обслуговувати свої потреби, ОСОБА_5 має перевезти її до себе в м. Київ, якщо це не відбудеться найближчим часом, наступлять вкрай негативні для матері обвинуваченого наслідки.
Також сторона захисту стверджувала, що автомобілі Ауді були залучені для конвоювання вантажів військового призначення. Що підтверджується довідками 136 окремого батальйону територіальної оборони МОУ.
Адвокат ОСОБА_12 підтримав клопотання адвоката ОСОБА_7 .
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав захисників.
Представник потерпілого АРМА підтримав прокурора.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження щодо заявлених клопотань, колегія судів приходить до наступного.
Колегія суддів вирішуючи клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби, враховує ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_5 злочинів, в тому числі особливо тяжкого, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, характер та спосіб вчинення яких свідчить про підвищену суспільну небезпеку, а також матеріали, які характеризують його особу, зокрема, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків (одружений, має дітей, мати пенсійного віку, є добровольцем ТрО, має дві вищі освіти), відсутність судимостей, позитивні характеристики, сімейні обставини (дружина не може влаштуватись на роботу, погіршення здоров'я матері, інвалідність тестя та виявлене онкологічне захворювання у тещі).
Ризики визначені ст. 177 КПК України, про які зазначив прокурор, зокрема щодо можливості переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду, з огляду на тяжкість пред'явленого обвинувачення вчиненого в умовах воєнного стану, впливу на свідка, який ще не допитаний, вчинення нових кримінальних правопорушень, оскільки маючи підозру за ч. 4 ст. 190 КК України вчинив нові кримінальні правопорушення, перешкоджання провадженню іншим чином з огляду на виділені матеріали відносно невстановлених осіб, які згідно обвинувачення виконували вказівки ОСОБА_5 на даний час, хоч і зменшились проте є наявними та триваючими, а тому запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити, а у клопотанні сторони захисту відмовити, оскільки колегія суддів на даний час не вбачає достатніх підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу.
На думку колегії суддів, таке рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Даних про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятора в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Керуючись ст. 335 КПК України, колегія суддів -
постановила:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 21.01.2024 включно.
Стороні захисту у зміні запобіжного заходу обвинуваченому - відмовити.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захисникам та направити до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 27.11.2023 о 10-30 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3