Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3508/23
Провадження № 2/711/1386/23
29 листопада 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Булгакової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання - Дубини В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь в якості відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої залиттям квартири 44 000,00 грн, а також понесені судові витрати, а саме: 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 1 073,60 грн. витрат на оплату судового збору та 6 000,00 грн. витрат на оплату експертизи.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона постійно проживає та являється співвласником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Інша частина квартири належить на праві власності її доньці ОСОБА_3 . Відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 , яка знаходиться поверхом вище над квартирою позивачки. 22.07.2021 приблизно о 23 год. вона помітила, що зі стелі та по стінах в санвузлі ллється вода. Зранку 23.07.2021 вона звернулася до диспетчерської служби обслуговуючої будинок компанії - ТОВ «УК» «Нова якість». Після візиту слюсаря даної організації ОСОБА_4 до квартири АДРЕСА_2 течія води зі стелі санвузла припинилася. Проте, вночі 24.07.2021 зайшовши до санвузла вона знову помітила, що зі стелі і по стінах почала текти вода. Така ж ситуація була і в кімнаті поруч (кухні). Оскільки був вихідний день, вона звернулась на гарячу лінію управлінської компанії та викликала аварійну службу. Представники «Нова якість», відвідавши квартиру АДРЕСА_2 , усунули неполадку шляхом повного перекриття водопостачання даної квартири та повідомили про необхідність звернення до майстра дільниці, яка закріплена за будинком по АДРЕСА_3 для оформлення даної ситуації згідно норм закону. 26.07.2021 позивач зв'язалася з майстром дільниці ОСОБА_5 , яка в той же день приїхала із слюсарем ОСОБА_4 та зафіксували факт залиття квартири шляхом складення акту про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого/холодного водопостачання, водовідведення від 26.07.2021. Наприкінці серпня 2021 року ОСОБА_2 відвідала затоплену квартиру позивача та пообіцяла замінити всі водопровідні труби радянських часів у своїй квартирі та компенсувати у грошовій формі завдані затопленням квартири збитки. Починаючи із серпня 2021 року, та по сьогоднішній день відповідач не відповідає на телефонні дзвінки та не вживає заходів щодо відшкодування завданих збитків. Після затоплення капітальні ремонтні роботи в санвузлі та кухні не проводилися. Для повноцінного відновлення та приведення санвузла в належний стан для проживання необхідно замінити обшиття стін та стелі повністю. Для повноцінного відновлення та приведення кухні в належний стан для проживання необхідно зняти повністю пофарбоване та штукатурне покриття стін і стелі повністю та нанести нове. Орієнтовна вартість будматеріалів для заміни обшиття стін та стелі санвузла складає 7 000 грн., вартість роботи спеціаліста, який проведе демонтаж та встановлення нового обшиття цієї кімнати складає 10 000 грн. Вартість будматеріалів для заміни штукатурного та фарбованого покриття стелі та стін кухні складає 12 000 грн., вартість роботи спеціаліста, який зніме старе та нанесе нове покриття складає 15 000. Таким чином, завдану шкоду позивач оцінює у 44 000 грн. У зв'язку із тим, що відповідач відмовляється добровільно відшкодувати майнову шкоду, заподіяну використанням належно їй майна, позивач вимушена звернутись до суду за захистом свого порушеного права. Оскільки позивач не має юридичної освіти, вона була вимушена звертатися за наданням професійної правничої допомоги до адвоката Аполонова О.В., з яким 29.05.2023 уклала Договір про надання правової (правничої) допомоги та надання юридичних послуг. На виконання умов вищевказаного договору адвокат підготував позовну заяву про відшкодування шкоди заподіяної майну та організував подання її до суду. Відповідно до п. 4.1 Договору, вартість таких послуг становить 5 000,00 грн. Позивач вважає, що понесені нею витрати на оплату професійної правничої допомоги є співмірними зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, тому в порядку ст.ст. 137, 141 ЦПК України просить стягнути їх із відповідача.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.07.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, 11.09.2023 від її представника - адвоката Аполонова О.В. надійшла заява, в якій останній підтримав позовні вимоги та просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, проте поштові відправлення були повернуті на адресу суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, клопотань про відкладення або про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.
Згідно ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням положень ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов до наступного висновку.
Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін (статті 12, 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло серії НОМЕР_1 , виданим 21.03.2014 Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 23563958, сформованим 27.06.2014.
Поверхом вище над належною позивачу квартирою розташована квартира АДРЕСА_2 , власником якої на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.2014, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В., є ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 332781713 від 18.05.2023.
З акту про залиття, аварії, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого/холодного водопостачання, водовідведення від 26.07.2021, складеного комісією у складі представників ТОВ УК «Нова якість» - майстра Жмурко Л.О. та слюсаря Грабового В.П., за участю мешканки квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_1 , затвердженого директором ТОВ УК «Нова якість» Дільниця 22 Атамась С.С., вбачається, що 22.07.2021 в квартирі АДРЕСА_4 трапилося залиття. На момент обстеження у квартирі АДРЕСА_5 у санітарній кімнаті на стелі (масляна фарба) наявні жовті плями від потоку води, яка лилася з квартири АДРЕСА_6 , на підлозі наявне відшарування лінолеуму. Зі слів мешканців квартири АДРЕСА_5 ремонт у санітарній кімнаті проводився у 2017 році. Мешканка квартири АДРЕСА_5 23.07.2021 звернулася на диспетчерську службу підприємства для виклику слюсаря. Повторне залиття квартири АДРЕСА_5 з квартири АДРЕСА_2 трапилося 24.07.2021. Мешканка квартири АДРЕСА_5 викликала аварійну службу підприємства, мережі квартири АДРЕСА_2 обстежені. У кухні квартири АДРЕСА_5 на стелі (водоемульсійне фарбування) наявні жовті плями площею 1,0 м2. На стінах (водоемульсійне фарбування) наявні жовті плями. Зі слів мешканки квартири АДРЕСА_5 ремонт на кухні виконувався у 2015 році. Причиною залиття є: у квартирі АДРЕСА_2 станом на 23.07.2021, зі слів слюсаря, була наявна течія на трубах квартирної розводки (пластикові труби) холодного водопостачання. Течія відбувалася з трійника у санітарній кімнаті. На момент обстеження мешканці квартири АДРЕСА_2 відсутні. Висновки та рекомендації комісії: мешканцям квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 знайти компромісне рішення по ліквідації наслідків залиття. Мешканцям квартири АДРЕСА_2 виконати ремонт труб квартирної розводки холодного водопостачання.
Відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 12.06.2023,складеного судовим експертом Гнаток В.Г., вартість ремонтно-відновлювальних робіт квартири АДРЕСА_4 в цінах червня 2023 року становить (з ПДВ) 33 664,80 грн., а розмір завданої матеріальної шкоди квартирі внаслідок її залиття - 30 709,20 грн.
За проведення та виготовлення вищевказаного висновку позивачкою сплачено 6 000,00 грн., що підтверджується копією квитанції № 49253440-1 від 08.06.2023
Положеннями статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до частини 2 статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до положень частин 1, 2, 4 та 5 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 151 ЖК УРСР громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом.
Частиною 2 статті 383 ЦК України встановлено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, власники квартир, наймачі та орендарі зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримуватись правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.
Частиною 3 статті 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушенні, має право на відшкодування заданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Таким чином, умовою покладення на відповідача відповідальності за шкоду, завдану позивачу, є наявність вини останньої у спричиненні вказаної шкоди.
Враховуючи, що відповідачка своєчасно не звернула увагу на стан труб квартирної розводки холодного водопостачання, суд вважає, що залиття квартири позивачки сталося з вини відповідачки.
Частиною 2 статті 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Звертаючись до суду із вказаним позовом позивачка оцінила завдану її матеріальну шкоду у розмірі 44 000,00 грн.
Між тим, з висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 12.06.2023 вбачається,що розмір завданої матеріальної шкоди квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок її залиття становить 30 709,20 грн.
Відповідачка не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивачки, клопотань про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивачки, не заявляла та не надала інших належних та допустимих доказів щодо причин залиття та розміру спричиненої позивачці майнової шкоди.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки на користь позивачки матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири у розмірі 30 709,20 грн. та витрат на проведення експертного будівельно-технічного дослідження в розмірі 6 000,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду із вказаним позовом позивачкою був сплачений судовий збір у розмірі 1 073,60 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 49025416-1 від 31.05.2023. Оскільки за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, то вказані витрати мають бути стягнуті з відповідачки на користь позивачки.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частини 4, 5 статті 137 ЦПК України).
Частиною 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, обсягом та витраченим часом.
Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано: Договір № 7-фоп про надання правової (правничої) допомоги та юридичних послуг від 29.05.2023, укладений між адвокатом Аполонов О.В. та Хоменко Л.М., Акт наданих послуг від 30.05.2023, квитанцію до прибуткового касового ордера № 1 від 30.05.2023 на суму 5 000,00 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000797, посвідчення адвоката та ордер на надання правничої (правової) допомоги від 30.05.2023.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують понесення позивачкою витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., а також беручи до уваги, що відповідачкою до суду не подавалося відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу та не доведено неспівмірність таких витрат, як це визначено частиною 5, 6 статті 137 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення із відповідачки на користь позивачки понесених нею судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1192 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири в розмірі 30 709,20 грн. та витрати на проведення експертного будівельно-технічного дослідження в розмірі 6 000,00 грн., а всього 36 709,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 1 073,60 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн., а всього 6 073,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Г.