Дата документу 24.11.2023Справа № 554/11112/23
Провадження № 1-кс/554/14641/2023
24 листопада 2023 р. слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря- ОСОБА_2 ,
за участю прокурора- ОСОБА_3
розглянувши в залі суду в м. Полтава клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5
матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170010000235 від 12.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5
ст. 407 КК України,
Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62023170010000235 від 12.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 116 від 26 квітня 2023 року, на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», мобілізаційної директиви Генерального штабу Збройних Сил України від 20.02.2023 № 11610/ДСК, солдата ОСОБА_5 , який призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 за призовом під час мобілізації, на особливий період, 26 квітня 2023 року зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення, та відповідно до мобілізаційного призначення вважати призначеним курсантом навчального взводу зв'язку 6 навчальної роти зв'язку 2 навчального батальйону зв'язку військової частини НОМЕР_1 , зараховано на продовольче забезпечення з обіду
26 червня 2023 року у військовому містечку № 20.
Згідно вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно дотримуватись Конституції та законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України №58/2023 від 06.02.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Однак, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів, вирішив стати на злочинний шлях.
Так, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Однак, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу на посаді курсанта навчального взводу зв'язку 6 навчальної роти зв'язку 2 навчального батальйону зв'язку військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в табірному зборі в/м № НОМЕР_2 місцевості Вакуленці м. Полтава, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів тимчасово ухилитися від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, не з'явившись на ранкове шикування особового складу, о 06 год. 00 хв. 01 червня 2023 року самовільно залишив місце розташування 6 навчальної роти зв'язку 2 навчального батальйону зв'язку військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в табірному зборі в/м № НОМЕР_2 місцевості АДРЕСА_1 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не приймаючи мір для повернення до військової частини НОМЕР_1 , про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу)
№ 36-РС від 13.06.2023, відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» солдата ОСОБА_5 , курсанта навчального взводу зв'язку 6 навчальної роти зв'язку 2 навчального батальйону зв'язку, який самовільно залишив військову частину 01 червня 2023 року, звільнено з займаної посади та призупинено військову службу у Збройних Силах України з 12 червня 2023 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу)
№ 168 від 13.06.2023, солдата ОСОБА_5 , курсанта навчального взводу зв'язку 6 навчальної роти зв'язку 2 навчального батальйону зв'язку, який наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому склад) від 13.06.2023 № 34-РС звільнений із займаної посади та відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з 12 червня 2023 року призупинена військова служба у Збройних Силах України, 12 червня 2023 року виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , всіх видів забезпечення.
Отже, солдат ОСОБА_5 був незаконно відсутній на місці служби у військовій частині НОМЕР_1 у період з 01 червня 2023 року по 12 червня 2023 року.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 407 КК України, тобто кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
15.11.2023 органом досудового розслідування складено письмове повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке, у відповідності до вимог ст.ст. 111, 135, 278 КПК України, у зв'язку з неможливістю вручення, через не встановлене місцеперебування ОСОБА_5 , було вручено за місцем його мешкання братові - ОСОБА_6 для подальшої його передачі ОСОБА_5 та доведення до відома останнього.
Виходячи з викладеного, ОСОБА_5 набув процесуального статусу підозрюваного, а також був викликаний до ТУ ДБР у м.Полтаві для проведення допиту в якості підозрюваного та інших слідчих (процесуальних) дій за його участю у кримінальному провадженні № 62023170010000235 на 09:30 годину 20.11.2023, на 09:30 годину 21.11.2023 та на 09:30 годину 22.11.2023.
Однак, у визначені слідчим місце, дату та час, а саме 20.11.2023, 21.11.2023 та 22.11.2023 підозрюваний ОСОБА_5 на виклик уповноваженої службової особи - слідчого, не з'явився, про причини своєї не явки орган досудового розслідування не повідомив, документів, які б підтверджували поважність причин неявки не надав.
На теперішній час місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 не відомо, у зв'язку із чим постановою слідчого від 23.11.2023 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:
1.Повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 про кримінальне правопорушення від 02.06.2023;
2.Матеріалами службового розслідування від 02.06.2023;
3.Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 13.06.2023;
4.Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 13.06.2023;
5.Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 13.06.2023;
6.Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 13.06.2023;
7.Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 13.06.2023;
8.Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 13.06.2023.
Тобто, наявні вагомі докази, якими обґрунтовуються обставини вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, на підставі яких зроблено висновок про необхідність обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прохали надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Березна Менського району Чернігівської області, проживаючого в АДРЕСА_2 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор підтримав клопотання та прохав його задовольнити.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 187 КПК України, з метою забезпечення прибуття особи для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зі статтею 189 цього Кодексу.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 зазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Тобто, наявні вагомі докази, якими обґрунтовуються обставини вчинення ОСОБА_5 вищевказаного злочину, на підставі яких зроблено висновок про обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: з метою забезпечення належного виконання підозрюваним ОСОБА_5 всіх слідчих та процесуальних дій, а також запобігання спробам останнього переховуватися від органів слідства та суду, впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, беручи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, слід прийти до висновку про те, що в є достатні підстави вважати, що застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, відповідно до ст. 187 КПК України, його необхідно доставити до суду з метою розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, 23.11.2023 до Октябрського районного суду
м. Полтави направлено клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, враховуючи, що для розшуку підозрюваного ОСОБА_5 необхідно провести значну кількість процесуальних та слідчих (розшукових) дій, що займе тривалий проміжок часу, доцільно встановити термін дії ухвали протягом дванадцяти місяців.
Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст.176-178, 188, 189 КПК України,слідчий суддя,-
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Березна Менського району Чернігівської області, проживаючого в АДРЕСА_2 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Визначити строк дії ухвали протягом дванадцяти ( 12) місяців з дня її проголошення, але у межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023170010000235.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту приводу підозрюваного до суду; закінчення строку дії вказаної ухвали;добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, про що слідчий суддя повідомляє прокурора; відкликання ухвали прокурором.
Ухвала виконується негайно та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Слідчий суддя Октябрського
районного суду м. Полтави ОСОБА_1