Справа №359/11545/23
Провадження №1-кп/359/729/2023
21 листопада 2023 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без технічної фіксації в спрощеному провадженні без виклику учасників кримінальне провадження №12023116100000663, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.09.2023 року, що надійшло до суду 20.11.2023 року з обвинувальним актом та доданими матеріалами, по обвинуваченню
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дударків Бориспільського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
та вивчивши матеріали кримінального провадження
ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_3 , що спричинило короткочасний розлад здоров'я, за наступних обставин.
Так, 29.07.2023 року близько 22.45 год. ОСОБА_2 перебував біля будинку №26 по вул. Лугова в с. Дударків Бориспільського району Київської області, де зустрів свою дружину ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 .
В ході розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_2 , на ґрунті ревнощів, виник кримінально протиправний намір на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .
Реалізуючи свій кримінальний протиправний намір ОСОБА_2 , діючи умисно, наніс правою рукою один удар ОСОБА_3 в ротову зону голови, чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді наскрізної забійної рани на нижній губі та скол емалі 3-го зубу на нижній щелепі зліва.
Згідно висновку експерта, наскрізна забійна рана на нижній губі відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; скол емалі 3-го зубу на нижній щелепі зліва - відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується в умисному нанесенні потерпілому ОСОБА_3 легкого тілесного ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров'я останнього, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Указані обставини встановлені органом досудового розслідування та, як встановлено судом, не оспорюються учасниками судового провадження.
З цього приводу, в матеріалах кримінального провадження, містяться відомості та докази тому, що обвинувачений ОСОБА_2 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , надав письмову заяву, відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, згідний з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, згідний з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні.
Потерпілий ОСОБА_3 , в свою чергу подав заяву згоду на розгляд даного обвинувального акту в спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, згоден з встановленими досудовим розслідуванням фактами, ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження, визначеного ч.2 ст. 302 КПК України.
Судом також встановлено, що під час досудового розслідування підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згідний з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а прокурор надав клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду та виклику учасників судового провадження на підставі ч.1 ст.302 КПК України.
Суд перевіривши матеріали кримінального провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз'яснено та останні дотримані, сумнівів у добровільності відповідної заяви підозрюваного у суду не виникало, перешкод для спрощеного провадження судом не встановлено.
Таким чином, ОСОБА_2 , на думку суду, своїми умисними діями, що виразилися в умисному заподіянні ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, скоїв кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 2 ст. 125 КК України. Вчинення ним даного кримінального проступку не оспорюється.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне призначити покарання за вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення.
При призначенні обвинуваченому покарання за вчинений кримінальний проступок, суд керується вимогами ст. 65 КК України та виходить з аналізу даних про особу обвинуваченого, суспільної небезпеки вчиненого ним, його відношення до скоєного, наявністю пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, матеріальний та сімейний стан особи тощо.
Аналізуючи дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що: ОСОБА_2 раніше не судимий, до лікаря психіатра за амбулаторною допомогою не звертався; офіційно не працевлаштований; має постійне місце проживання, характеристика відсутня, тощо.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлено, про них не зазначив і прокурор в обвинувальному акті.
Таким чином, при призначенні обвинуваченому покарання, необхідного та достатнього для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_2 має бути призначене за вчинений кримінальний проступок покарання у виді п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.
Призначення ж іншого виду покарання, на думку суду, є неможливим, зважаючи на відношення останнього до скоєного, відсутність офіційного заробітку, щоб дозволяло застосування до нього покарання у виді виправних робіт. Підстав для застосування покарання у виді громадських робіт, арешту чи обмеження волі на певний строк, судом також не встановлено, оскільки правопорушення вчинено вперше і є пом'якшуючі відповідальність обставини.
Саме таке покарання, на думку суду, має на меті не лише покарання а і виправлення обвинуваченого, з урахуванням обставин вчиненого ним, його матеріального та сімейного становища тощо.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні не встановлені. Цивільний позов не заявлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 53, 65-67, 125 КК України, ст. 26 КВК України, ст. 368, 370-374, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Засуджений ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) зобов'язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA398999980313010106000010103; код класифікації доходів: 21081100).
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.
Суддя Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_1