Справа № 127/24788/23
Провадження № 33/801/1087/2023
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванченко Я. М.
Доповідач: Якименко М. М.
28 листопада 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Якименко М.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Шиманського В.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 30 жовтня 2023 року,
Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на 1 рік, та стягнуто судовий збір в розмірі 536,80 гривень на користь держави.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Вважає, що суд допустив порушення норм процесуального права, не повно з'ясував усі обставини справи, не дав належної оцінки доказам.
В якості основних доводів скаржник зазначає, що відповідно до протоколу адміністративне правопорушення було виявлено 30.07.2023, висновок про його перебування в стані сп'яніння складено 05.08.2023, а протокол про адміністративне правопорушення складено 06.08.2023, а відтак протокол не може розглядатися як доказ його винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння складений з порушенням п.20 Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак сп'яніння, а тому також не є належним доказом у справі. Дослідження матеріалу було проведено 05.08.23, висновок складено 30.07.23. Висновок не було вручено правопорушнику, як то передбачено вказаною Інструкцією. Протокол про адміністративне правопорушення було складено у відсутність ОСОБА_1 , якого належним чином не повідомлено. Також, працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його адвокат Шиманський В.М. апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, посилаючись на викладені у ній доводи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його адвоката Шиманського В.М., суддя вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до положення ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно п.2 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаних вище вимог не дотримано.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
П. 2.9 (а) передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 266717 від 06.08.2023, зазначено, що водій ОСОБА_1 30.07.2023 о 16.28 год. в Вінниці, вул. Київська, керував транспортним засобом «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку КНП ЦТЗ «Соціотерапія» в присутності лікаря - нарколога, висновок №0929 позитивний, канабіс, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В протоколі у графі «підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» зазначено: «не з'явився у визначений час».
Приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що його вина доведена матеріалами справи, а саме протоколом серії ДПР18 №266717 від 06.08.2023, висновком медичного огляду № 0929 від 30.07.2023 та іншими матеріалами, що містяться у справі.
Однак з таким висновком суду не можна погодитись.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведено достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Аналізуючи під час апеляційного розгляду наявні в матеріалах справи докази, суддя приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не підтверджуються зібраними по справі доказами.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.7 Розділу І Інструкції).
П.9 Розділу І Інструкції передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно з ч.2 ст.255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до протоколу адміністративне правопорушення було виявлено 30.07.2023, висновок про його перебування в стані наркотичного сп'яніння складено 05.08.2023, а протокол про адміністративне правопорушення складено 06.08.2023, а відтак протокол не може розглядатися як доказ його винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відтак, висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння є належним доказом у справі, оскільки складений з грубим порушенням п.20 відповідної Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак сп'яніння.
Пунктом першим розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 №1395 визначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП.
Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Встановлено, що зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення подія мала місце 30.07.2023, висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння заповнено 30.07.2023 та складено 05.08.2023, а сам протокол працівниками поліції складено 06.08.2023, тобто на сьомий день з моменту направлення ОСОБА_2 до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
Протокол складено у відсутність правопорушника, який належним чином не був повідомлений про дату та час його складення.
З повідомлення про запрошення до підрозділу поліції ОСОБА_1 отримав 30.08.2023.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складено працівником поліції з порушенням вимог Закону.
Крім того, пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція) визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п. 12 розділу ІІ Інструкції).
Пунктами 12, 13 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
У п. 15, 16 розділу ІІІ Інструкції зазначено, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку (пункт 17).
Відповідно до п. 20, 22 розділу ІІІ Інструкції, висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Тобто, огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння повинен був бути проведений лікарем після його доставлення поліцейським до закладу охорони здоров'я, а у разі виявлення за результатами огляду у ОСОБА_1 стану наркотичного сп'яніння лікар безпосередньо після такого огляду, тобто в той самий день, повинен був скласти висновок, повідомити ОСОБА_1 про зміст висновку та вручити ОСОБА_1 його примірник.
Відповідно до висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР №0929, заповненого 30.07.2023 на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану сп'яніння, складеного 05.08.2023 лікарем ОСОБА_3 , за результатами проведеного огляду встановлено, що ОСОБА_2 перебував в стані наркотичного сп'яніння (канабіс) (а.с.6).
Як вбачається із матеріалів справи висновок щодо результатів медичного огляду складався у відсутності ОСОБА_1 .
Вказане викликає сумніви у правдивості інформації, зазначеної в протоколі про адміністративне правопорушення та висновку КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» №0929.
Відповідно до вимог п. 22 розділу III Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.
Відтак, наявний висновок КП «ВОНД «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння № 0929 від 05.08.2023 не відповідає вимогам Інструкції, а тому вважається недійсним.
Тому відомості зазначені у Висновку не можна визнати допустимим доказом.
Водночас в матеріалах справи наявне повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції ОСОБА_1 в якому вказано, що для розгляду вчиненого правопорушення ОСОБА_2 необхідно з'явитися до працівників поліції 05.08.2023, яке датоване 30.08.2023 (а.с. 4). При цьому протокол про адміністративне правопорушення складено 06.08.2023.
На вказані обставини суд першої інстанції увагу не звернув і не дав цьому належної правової оцінки та не перевірив чи було дотримана працівниками поліції та лікарем у медичному закладі процедура проведення огляду водія на стан наркотичного сп'яніння.
Відтак, працівниками поліції була порушена процедура проходження огляду скаржника на стан наркотичного сп'яніння.
Дані обставини вказують на відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Доводи скаржника в апеляційній скарзі, про те що порушено процедуру огляду та висновок щодо результату медичного огляду вважати недійсним, знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Таким чином протокол про адміністративне правопорушення не містить всіх даних об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У зв'язку з цим протокол про адміністративне правопорушення, який взято до уваги при прийнятті рішення, є недопустимим доказом, оскільки отриманий з порушенням вимог закону, а тому не може бути покладений в обґрунтування висновків суду.
Натомість, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказам вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Розглянувши справу, суддя першої інстанції обмежився наявністю протоколу та висновку, які на його думку відповідають вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції, а також викладеним у ньому обставинам.
Зазначене є підставою для закриття провадження в справі за недоведеністю належними доказами складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення та медичний висновок складено з порушенням вимог чинного законодавства, суперечать чинним нормативним актам та не відповідають вимозі щодо їх допустимості та достатності, а тому є неналежними доказами.
Ч.1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Отже, судом першої інстанції не були в повному обсязі дотримані вимоги ст.ст. 245, 268, 280 КУпАП та не досліджені докази, суд допустивши неповноту судового розгляду справи, неправильно встановив фактичні обставини правопорушення та наявність вини ОСОБА_1 у його вчиненні, що свідчить про незаконність та необґрунтованість постанови суду.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведено достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Ст. 62 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 8 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Доводи апеляційної скарги про відсутність складу адміністративного правопорушення є обґрунтованими та спростовують висновки суду.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В силу п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 30 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Якименко