29 листопада 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/26440/23
Провадження № 33/4820/668/23
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2023 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з нього на користь держави 536 грн 80 коп судового збору.
За постановою суду, 27 вересня 2023 року о 07 год 43 хв у м. Хмельницькому на вул. Тернопільській, 17, ОСОБА_1 керував автомобілем Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки із застосуванням приладу драгер, результат тесту позитивний - 0,93 ‰.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Хмельницького міськрайонного суду від 12 жовтня 2023 року, вказану постанову скасувати та закрити провадження за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в його діях.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначав, що копії постанови Хмельницького міськрайонного суду він не отримував. З текстом оскаржуваної постанови він ознайомився 06 листопада 2023 року, вже після виключення електронного посвідчення водія з мобільного за стосунку «Дія».
Уважав, що постанова місцевого суду є незаконною та необґрунтованою.
Зазначав, що суд розглянув справу без повного і всебічного з'ясування всіх її обставин.
Стверджував, що в матеріалах справи відсутні належні та достовірні відеодокази того, що він ( ОСОБА_1 ) керував автомобілем.
Зауважував, що в матеріалах справи відсутні докази сертифікації технічного приладу «Драгер», за допомогою якого проводився його огляд на стан алкогольного сп'яніння, а отже результат перевірки є сумнівним доказом.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце даного судового розгляду. У судове засідання не з'явилися. Однак, у поданій апеляційній скарзі зазначив, що не заперечує про розгляд апеляційної скарги у його відсутність.
Відповідно до ч.3 ст.268 КУпАП при розгляді справ, передбачених ст.130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Отже, за таких обставин з метою дотримання розумних строків її розгляду, його нез'явлення до суду не перешкоджає розгляду справи в його відсутності відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про таке.
Уважаю, що строк на оскарження постанови судді пропущений з поважних причин та за обставин, наведених у апеляційній скарзі, підлягає поновленню.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення дотримався.
Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, - визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Обставини вчиненого ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджуються:
-відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №405745 від 27 вересня 2023 року, в якому зафіксовано вчинене ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, яким виявлено ознаки алкогольного сп'яніння у водія: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя;
-результатом тесту, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу - алкотестера «Dragеr Alcotest 6820» від 27 вересня 2023 року, яким констатовано стан сп'яніння - 0,93 ‰;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
-відеозаписом з місця події, на якому зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , факт згоди на процедуру проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та його відмова від подальшого проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Уважаю, що місцевий суд дав належну правову оцінку цим доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У ході перегляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З відеозапису з відеокамер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, в ході якого в нього виявлено стан алкогольного сп'яніння - 0,93 ‰. Також з відеозапису чітко вбачається відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Заразом, згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу фактично свідчить про визнання водієм факту перебування у стані алкогольного сп'яніння.
Згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Таким чином, посилання на можливу похибку приладу алкотестер «Драгер» 6820» є неприйнятними, оскільки за результатами огляду на стан сп'яніння поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу вміст алкоголю склав 0,93 ‰, з чим повністю погодився правопорушник.
Відсутність заперечень щодо результату огляду на стан сп'яніння, який було проведено поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу свідчить про те, що водій транспортного засобу повністю погоджується з визнанням факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та не бажає спростувати позитивний результат огляду шляхом проведення відповідного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
На переконання апеляційного суду, з наданих суду матеріалів справи випливає, що працівниками поліції дотримано вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом.
Наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис містить відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а саме факт керування транспортним засобом за його, як водія участі, зупинка ним ТЗ та вихід з нього з водійського місця, та його огляду на стан алкогольного сп'яніння та відмови від проходження огляду в закладі охорони здоров'я.
За таких обставин, апеляційний суд визнає даний відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт його керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Невизнання ОСОБА_1 винуватості у вчиненому правопорушенні розцінено судом як намагання ухилитися від відповідальності за вчинене правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, місцевий суд прийняв законне та обґрунтоване рішення і в повному обсязі виконав вимоги ст.245 КУпАП.
За таких обставин уважаю, що місцевий суд дав належну правову оцінку усім доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Огляд на стан сп'яніння особи проводився з дотриманням норм передбачених законом.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння останнього, не встановлено.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження, не надано.
Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП.
З огляду на викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо скасування постанови місцевого суду та закриття провадження у справі не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду М.С. Матущак