Справа № 466/7215/23 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б.
Провадження № 33/811/1547/23 Доповідач: Урдюк Т.М.
22 листопада 2023 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу адвоката Малиняка Віктора Андрійовича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2023 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 536 грн 80 коп.
Згідно з постановою судді, 01 липня 2023 року о 00 год. 25 хв. за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 43а, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Ford Escape», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу «Drager Alcotest 6820» № ARНE-0191, № тесту 1661, результат 0,91 проміле.
Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, адвокат Малиняк Віктор Андрійович в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2023 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Оскаржувану постанову апелянт вважає незаконною та необґрунтованою, ухваленою з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що відеозаписи, долучені до матеріалів справи, не містять факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ознак алкогольного сп'яніння водія, а також інформації про причини зупинки останнього. Відтак зупинка транспортного засобу ОСОБА_1 , перевірка документів є незаконними, а всі подальші докази - недопустимими, адже вони здобуті з порушенням порядку їх отримання.
Звертає увагу, що постанови про притягнення водія до адміністративної відповідальності за жодне порушення складено не було, зупинка транспортного засобу працівниками поліції є необґрунтованою та безпідставною, відтак у ОСОБА_1 не було обов'язку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом.
Зазначає, що, всупереч вимогам законодавства, використання спеціального технічного приладу здійснювалось тричі, допоки він показав результат 0,91 проміле.
Працівник поліції не забезпечив проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі, незважаючи на вимогу та незгоду ОСОБА_1 з результатами приладу Драгер 6820. У матеріалах справи відсутнє направлення до медичного закладу для огляду на стан алкогольного сп'яніння. Окрім цього, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції не роз'яснили останньому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що є грубим порушенням права особи на захист в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Апелянт стверджує, що з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що у ОСОБА_1 відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, його мова та поведінка адекватні та зрозумілі.
Звертає увагу, що судом першої інстанції не було враховано жодних аргументів, наведених в клопотанні про закриття провадження у справі, допущено спрощений розгляд справи , без належної оцінки доказів.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Малиняк В.А., будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення апеляційного розгляду, що стверджується телефонограмою та довідками про доставку SMS, не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подали.
За таких обставин, з огляду на вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності учасників, що не з'явились.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Аналіз матеріалів цього провадження свідчить, що зазначених вимог закону суддя суду першої інстанції, вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у повній мірі не дотримався.
Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції покликався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №507746 від 1 липня 2023 року (а.с. 2), результат приладу «Drager Alcotest 6820» (а.с. 1), акт огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 4), рапорт (а.с. 5), відеозаписи події (а.с. 3).
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із такого.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ч. 1, 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 9 листопада 2015 року за №1452/735 (далі - Інструкція) за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема наявного відеозапису та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №507746 від 1 липня 2023 року, ОСОБА_1 погодився пройти та пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Втім, з позитивним результатом газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» - 0,91 проміле, ОСОБА_1 не погодився, у графі протоколу «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначив, що «вживав алкоголь 29.06, не згоден з показником алкотестера драгером».
Не зважаючи на висловлену освідуваною особою незгоду з результатом огляду проведеного поліцейським, працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі.
Крім цього, згідно з додатком 1 до Інструкції, про скерування особи на проходження огляду на стан сп'яніння складається відповідне направлення. З матеріалів справи не вбачається, що таке було складене поліцейським.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій у ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовій позиції Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації № R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення;
Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.
Беручи до уваги наведене вище, а також право особи у разі незгоди з результатами огляду на стан сп'яніння, проведеного поліцейським, на проведення такого огляду в найближчому закладі охорони здоров'я, відсутність будь-яких доказів того, що поліцейські забезпечили реалізацію такого права ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає необхідним визнати, що проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 працівником поліції проведено з порушенням встановленої процедури огляду, що визначена Інструкцією №1452/735.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у цій справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду, що, у цьому випадку, відсутнє.
Вищенаведені факти, що встановлені апеляційним судом, відповідно до ст. 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 , оскільки дії останнього не підтверджуються, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи допущені працівником поліції порушення під час проведення процедури огляду водія ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння, які залишились поза увагою судді суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що в цьому випадку (через порушення процедури проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння), такий огляд водія на визначення стану алкогольного сп'яніння, згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП, необхідно визнати недійсним, у зв'язку із чим в діях ОСОБА_1 відсутні порушення вимог п. 2.9а ПДР України, а тому слід вважати, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
За таких обставин, апеляційну скаргу адвоката Малиняка В.А. в інтересах ОСОБА_1 слід задовольнити, постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2023 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу адвоката Малиняка Віктора Андрійовича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк