Справа № 461/9574/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1410/23 Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14 листопада 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14 листопада 2023 року в задоволенні скарги ОСОБА_6 в інтересах якого діє ОСОБА_7 на бездіяльність посадових осіб Львівської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовлено.
На ухвалу слідчого судді ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, направити справу до суду першої інстанції для нового розгляду.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що слідчий суддя не врахував те, що у скарзі наведено обставини звернення 04.11.2023 до Львівської обласної прокуратури із заявою про вчиненні кримінальні правопорушення та невнесення уповноваженою/посадовою особою Львівської обласної прокуратури відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР у встановлений КПК України строк.
Зазначає, що слідчий суддя надавав оцінку заяві від 04.11.2023, що не вправі був робити, оскільки перейняв на себе функцію органу досудового розслідування.
Зауважує, що під час розгляду скарги слідчим суддею не враховано те, що ст. 214 КПК України зобов'язує внести відповідні відомості до ЄРД протягом 24 годин після подання заяви та розпочати досудове розслідування.
Вважає, що слідчий суддя ухвалюючи рішення про відмову в задоволені скарги, допустив неповноту судового розгляду, що перешкодило йому ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у судове засідання апеляційного суду не прибули. ОСОБА_6 подав заяву про розгляд справи без його участі.
У судове засідання апеляційного суду прокурор не прибув, причини нявки апеляційному суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття прокурора в судове засідання не перешкоджає проведенню розгляду.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчий суддя при постановленні оскарженої ухвали дотримався в повному обсязі.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Разом з тим, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише ті, що містять відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Тобто, з врахуванням вищенаведеного, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч. 1ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України).
Як вбачається з матеріалів судового провадження ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність Львівської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Із змісту скарги та матеріалів судового провадження вбачається, що 04.11.2023 за допомогою електронної пошти було подано заяву до Львівської обласної прокуратури про вчинення кримінальних правопорушень суддями Львівського апеляційного суду ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за ч. 3, ч. 4, ст.ст. 27, 28, ч. 2 ст. 358, ст.ст. 364, 365, 366, 372, 375, 396, 182 КК України під час ухвалення рішення у справі №453/1793/21.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_6 в інтересах якого діє ОСОБА_7 слідчим суддею ухвалено рішення про відмову у задоволенні скарги, яке на переконання колегії суддів, відповідає фактичним обставинам справи, є належним чином обґрунтованим та вмотивованим.
Так слідчим суддею встановлено, що 04.11.2023 скаржником на адресу електронної пошти Львівської обласної прокуратури скеровано заяву про вчинення кримінального правопорушення суддями Львівського апеляційного суду при винесенні рішення від 22.06.2023 у справі №453/1793/21.
У вищевказаній заяві скаржник вказує, що суддями Львівського апеляційного суду при розгляді справи №453/1793/21 допущено ряд порушень, зокрема: судді не дослідили позовну заяву та інші матеріали даної справи, не взяли до уваги частину доказів, а також вказали в ухвалі неправдиву інформацію. На переконання заявника такі дії суддів містять ознаки кримінальних правопорушень передбачених ч. 3, 4 ст.ст. 27, 28, ч. 2 ст.ст. 358, 364, 365, 366, 372, 375, 396, 182 КК України.
Згідно з супровідним листом №31/2-р-23 від 06.11.2023 Львівською обласною прокуратурою 06.11.2023 вищевказану заяву ОСОБА_7 скеровано за належністю, для розгляду в межах компетенції до Територіального управління Державного Бюро розслідувань, розташованого у м. Львові.
13 листопада 2023 року Територіальним управлінням Державного Бюро розслідувань, розташованим у м. Львові ОСОБА_7 надано відповідь на його заяву від 06.11.2023 року. Згідно даної відповіді заявнику повідомлено, що з його заяви не вбачається жодних даних, які б свідчили про вчинення протиправних діянь окремих суддів Львівського апеляційного суду, оскільки відомості, викладені у заявах не містять об'єктивних даних, які б вказували про вчинення суспільно небезпечного діяння (злочину). У зв'язку з цим, підстави для реєстрації є ЄРДР відомостей щодо вчинення кримінальних правопорушень вказаними заявником у заяві особами на цей час відсутні.
Слідчим суддею зазначено, що можливе порушення суддею норм матеріального або процесуального права не може виключно кваліфікуватись, як кримінальне правопорушення, та як підстава для притягнення судді до кримінальної відповідальності. Адже відповідні порушення (у разі їх наявності) усуваються за наслідками перегляду судового рішення вищестоящими судовими інстанціями в апеляційному та касаційному порядку.
Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком не допускається, що підтверджується правовою позицією Конституційного Суду України, викладеної у Рішенні у справі №2-рп/2011 від 11 березня 2011 року, у відповідності до якої оцінка процесуальним діям судді може даватись тільки судами апеляційної чи касаційної інстанцій, і не може даватись будь-якими органами, в тому числі і слідчими органами.
Будь-яких конкретних відомостей про вчинення суддями Львівського апеляційного суду кримінального правопорушення при розгляді справи № 453/1793/21 заявник не навів. Сама по собі незгода з прийнятим ними судовим рішенням не є підставою для внесення в ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, а відтак слідчим суддею було відмовлено у задоволенні скарги.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком слідчого судді про те, що подана заява про вчинення кримінального правопорушення не містить конкретних фактичних даних, які б вказували на наявність в діях суддів Львівського апеляційного суду ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ознак кримінальних правопорушень про які зазначає у своїй заяві ОСОБА_7 .
Доводи щодо наявності в судовому рішенні та діях суддів ознак складу кримінальних правопорушень, зводяться до власної суб'єктивної думки заявника щодо законності судового рішень та процесуальних дій суддів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , що однак не свідчить про наявність у судовому рішенні та процесуальних діях суддів ознак складу відповідних злочинів, а є за своїм змістом незгодою із судовим рішенням та процесуальними діями суддів у конкретній справі, що підлягає оскарженню у спосіб та в порядку, визначеному процесуальним законодавством.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що у будь-якому разі, заявник не позбавлений права оскаржувати судові рішення та процесуальні дії суддів при розгляді конкретної справи з підстав і в порядку, визначеному процесуальним законодавством.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком слідчого судді про те, що подана заява про вчинення кримінальних правопорушень не містить конкретних фактичних даних, які б вказували на наявність в діях суддів Львівського апеляційного суду ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4, ст.ст. 27, 28, ч. 2 ст. 358, ст.ст. 364, 365, 366, 372, 375, 396, 182 КК України.
Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи наявна відповідь слідчого першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_11 , яка скеровувалась ОСОБА_7 зі змісту якої вбачається, що з поданої ним заяви не вбачається жодних даних, які б свідчили про вчинення протиправних на його думку діянь окремих суддів Львівського апеляційного суду, оскільки відомості викладені у заяві не містять об'єктивних даних, які б вказували про вчинення суспільно небезпечного діяння (злочину). У зв'язку з цим, підстави для реєстрації в ЄРДР відомостей щодо вчинення кримінальних правопорушень відсутні (а.с. 38-39).
Доводи апелянта про те, що слідчий суддя надав оцінку доказам заяви, що не вправі був робити, оскільки це належить до компетенції слідчого, апеляційний суд вважає безпідставним.
Слід зазначити, що слідчий суддя не вирішував питання, які можуть бути предметом судового розгляду у кримінальному провадженні або віднесені до компетенції слідчого, прокурора під час досудового розслідування, тобто не давав оцінку обґрунтованості заяви та не досліджував докази, а лише вивчив її зміст на предмет лише наявності відомостей про кримінальне правопорушення, які підлягають внесенню до ЄРДР.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Істотного порушення норм кримінального процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14 листопада 2023 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 в інтересах якого діє ОСОБА_7 на бездіяльність посадових осіб Львівської обласної прокуратури залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4