Справа №601/2897/23
Провадження № 1-кп/601/249/2023
29 листопада 2023 року
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м.Кременець кримінальне провадження №12023211010000681 від 11.09.2023 року про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Попівці Кременецького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, раніше не судимого, інваліда 3 групи,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
ОСОБА_5 вчинив кримінальне протиправне діяння, пов'язане із насильством у сім'ї.
Так, ОСОБА_5 житель АДРЕСА_1 разом з 2016 року по 2022 рік проживав спільно із особою, але не перебуває у шлюбі (надалі співжителька), а саме з громадянкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_2 , з якою має спільних двох малолітніх дітей. У зв'язку із цим, враховуючи ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є кривдником - особою, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, а отже є суб'єктом кримінального протиправного діяння.
Так, у листопаді 2022 року, у ОСОБА_5 виник умисел на вчинення кримінально-протиправного діяння пов'язаного із домашнім насильством, щодо співжительки ОСОБА_4 ..
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_5 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, яка визначає, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, ст.289 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що фізична особа має право на особисту недоторканність; фізична особа не може бути піддана катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, перебуваючи за місцем свого проживання, маючи умисел на заподіяння психологічних страждань співжительці ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, умисно систематично у період часу з 06.11.2022 по 08.09.2023 вчиняв психологічне насильство щодо співжителька ОСОБА_4 , що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Зокрема, 06.11.2022 року о 20.50 год. ОСОБА_5 прийшов за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме в АДРЕСА_2 , вчинив відносно співжительки ОСОБА_4 домашнє насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягало у висловлюванні в її адресу нецензурною лайкою та погрозами фізичною розправою, що могло завдати істотної шкоди психологічному здоров'ю потерпілої.
Відповідно до постанови Кременецького районного суду Тернопільської області від 22.11.2022 ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено йому покарання у виді штрафу 340 (триста сорок) гривень.
Також, 26.01.2023 року о 18.20 год. ОСОБА_5 прийшов за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме в АДРЕСА_2 , вчинив відносно співжительки ОСОБА_4 домашнє насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягало у висловлюванні в її адресу нецензурною лайкою та погрозами фізичною розправою, що могло завдати істотної шкоди психологічному здоров'ю потерпілої.
Відповідно до постанови Кременецького районного суду Тернопільської області від 26.01.2023 ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено йому покарання у виді штрафу 340 (триста сорок) гривень.
Надалі, 25.04.2023 року о 23.00 год. ОСОБА_5 прийшов за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме в АДРЕСА_2 , вчинив відносно співжительки ОСОБА_4 домашнє насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягало у висловлюванні в її адресу нецензурною лайкою та погрозами фізичною розправою, що могло завдати істотної шкоди психологічному здоров'ю потерпілої.
Відповідно до постанови Кременецького районного суду Тернопільської області від 23.05.2023 ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено йому покарання у виді штрафу 510 (п'ятсот десять) гривень.
Також, продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямовані на систематичне заподіяння психологічних страждань потерпілій ОСОБА_4 , 08 вересня 2023 року біля о 20 год. 00 хв. прийшов за місцем проживання останньої, що за адресою АДРЕСА_2 , де вкотре проявив відносно співжительки ОСОБА_4 акт психологічного насильства у вигляді безпричинних словесних образ, нецензурної лайки, приниження, залякування, що викликали у потерпілої побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Внаслідок систематичних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_4 завдано психологічних страждань, що призвело до розладів її здоров'я та погіршення якості життя, що виразилось у втраті повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втраті самооцінки, позитивних емоцій та негативних переживаннях.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю згідно пред'явленого йому обвинувачення, щиро розкаявся та в судовому засіданні підтвердив, що тричі він притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_4 . Також повідомив, що на початку вересня 2023 року ввечері, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 він знову ображав ОСОБА_4 , висловлювався нецензурними словами.
Обвинувачений ОСОБА_5 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ст. 126-1 КК України домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних, психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості злочину, що є нетяжким, характер та наслідки вчиненого злочину, особу винного, зокрема те, що він має на утриманні двох малолітніх дітей, не має судимості, його майновий стан - є непрацюючим, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, позитивно характеризується по місцю реєстрації та проживання, обставини які пом'якшують покарання - визнання ним свої вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставини, які обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя, з яким винний перебуває в сімейних відносинах. Підстав для застосування ст. 69 КК України, суд не вбачає.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 , йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченого ОСОБА_5 , а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.
Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого в період дії іспитового строку, на нього слід покласти обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
З врахуванням обставин вчинення домашнього насильства, що містить ознаки систематичності, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 91-1 КК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.
Зобов'язати ОСОБА_5 , відповідно до вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Застосувати до ОСОБА_5 на строк 3 (три) місяці обмежувальний захід, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме:
заборонити ОСОБА_5 наближатися на 20 метрів до місця, де потерпіла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин.
Контроль за поведінкою ОСОБА_5 , до якого застосовано обмежувальний захід, покласти на орган пробації за місцем проживання обвинуваченого.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий: