Справа № 594/156/23
Провадження № 1-кп/594/54/2023
29 листопада 2023 року м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
з участю :
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
в ході відкритого судового засідання кримінального провадження, внесеного 26 вересня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022211120000146 щодо обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -
04 жовтня 2023 року щодо особи обвинуваченого судом продовжено строк тримання під вартою на 60 днів. Строк тримання під вартою закінчується 03 грудня 2023 року.
В період до 03 грудня 2023 року закінчити провадження у справі не представляється можливим.
В ході судового розгляду прокурор ОСОБА_3 клопотав про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, так як останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, тобто у у закінченому замаху на умисне вбивство. Крім того, відносно особи ОСОБА_6 продовжують існувати певні ризики - так, невиключена обставина, що зможе переховуватись від суду, оскільки проживає не за місцем реєстрації, не має офіційного місця роботи, не має міцних соціальних зв'язків, в тому числі утриманців, усвідомлює міру покарання, яка буде застосована до нього у випадку визнання винуватим. Невиключена обставина щодо впливу на свідків, щодо яких може виникнути необхідність у повторному допиті - так, в ході судового розгляду прослідковується певний вплив на свідків, зокрема, свідка ОСОБА_7 , яка допитувалася судом неодноразов. Невиключена обставина і того, що ОСОБА_5 може вчинити і інше кримінальне правопорушення, так як інкриміноване йому діяння вчинив із особливою жорстокістю по відношенні до особи, з якою спільно проживав та по відношенні щодо якої зможе продовжити протиправну поведінку. А тому, вважає, що більш м'який захід неспроможний нівелювати заявлені ризики. Крім того, зауважив, що питання законності обраного обвинуваченому запобіжного заходу неодноразово було предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, і всі без виключення рішення щодо обрання такого, продовження дії строку, визнавались обґрунтованими.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилася,. При цьому, подала до суду клопотання, згідно якого просила судовий розгляд провести без її участі, в задоволенні клопотання прокурора відмовити та обрати щодо особи обвинуваченого інший, більш м'який запобіжний захід.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 щодо продовження строку дії запобіжного заходу заперечив, посилаючись на те, що наведені прокурором ризики не знаходить підставними та належним чином обґрунтованими. Позиція потерпілої сторони залишається незмінною - потерпілий себе таким не визнає, будь-яких притензій до обвинуваченого не має, заперечує щодо утримання його під вартою. Ризики, наведені прокурором щодо впливу на потерпілого та свідків оцінює виключно як припущенням сторони обвинувачення, оскільки об'єтивно такі факти ним не стверджені. Як і ризик того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі і більш тяжке по відношенню до особи потерпілого. А тому, вважає, що до ОСОБА_5 може бути застосовано більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачений ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання прокурора заперечив. При цьому, заявив, що у випадку обрання більш м'якого виду запобіжного заходу, зміг би довести необґрунтованість наведених прокурором відносно його особи ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши доводи заявленого прокурором клопотання, суд приходить до висновку про доцільність продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Такий висновок суд обґрунтовує тим, що з моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_5 під варту та по даний час, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід. З моменту фактичного затримання і по даний час, саме утримання обвинуваченого в ізоляції від суспільства, шляхом обмеження певних його прав та свобод, гаранує його належну поведінку. Обрання відносно особи останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було зумовлено не виключно тяжкістю злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, а й сукупністю і інших даних, які, зокрема, стосувалися його особи.
При цьому, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що йому загрожує у випадку визнання винуватим, те, що він офіційних джерел доходу не має, до затримання проживав в одному господарстві з членами родини потерпілого, з рідною сестрою якого, яка є свідком у даному провадженні, перебував у близьких стосунках, а під час судового розгляду уклав шлюб. Те, що місцем проживання обвинуваченого протягом останніх років було с. Турильче Тернопільської області, яке є відмінним від місця його реєстрації, де він, за даними органу місцевого самоврядування, також постійно не проживав.
Що, в сукупності, на думку суду, свідчить про те. що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Що суд розцінює свідченням того, що заявлені під час досудового розслідування ризики, передбачені пп 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, щодо особи обвинуваченого не зменшилися, продовжують існувати, а його належна поведінка досягнута виключно завдяки ізоляції від суспільства.
Обставин, які б вказували на зворотнє чи спростовували б такі, в ході судового розгляду встановлено не було, жодна з сторін доказів цього суду не надала.
Наведені стороною захисту обставини, на думку суду жодним чином не спростовують наявність наведених стороною обвинувачення щодо особи обвинуваченого ризиків.
Крім того, суду не було надано даних, які б свідчили про неможливість перебування ОСОБА_5 , у тому числі і за станом здоров'я, в умовах місця утримання.
За таких обставин, заслухавши думку учасників судового провадження, з огляду на те, що таке неможливо завершити до спливу терміну дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд приходить до висновку про доцільність продовження тримання останнього під вартою на строк не більше двох місяців, тобто 60 днів.
Керуючись ст. 331 КПК України, -
Клопотання прокурора задоволити - продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на строк 60 днів - тобто до 28 січня 2024 року включно.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуюча: