Справа № 462/4729/23
29 листопада 2023 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:
головуючого-судді Палюх Н.М.
при секретарі Демидюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПРО СКУЛ», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Онишкевич Р.І. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач звернулася до суду із позовом, у якому просить визнати виконавчий напис №1627 від 13.01.2022, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 20.06.2023 вона отримала через мобільний додаток «Дія» постанову про відкриття провадження №68417802 від 31.01.2022, видану приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Онишкевичем Р.І., з виконання виконавчого напису №1627 від 13.01.2022, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. за заявою ТзОВ «Фінансова правова група «ЛЕКС». Вважає, що такий виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки при розгляді та визначенні розміру грошової суми, яка зазначена у виконавчому написі, вона була позбавлена можливості взяти участь у вирішенні цього питання та була незаконно обмежена у праві заперечити (спростувати) розмір заборгованості. Вважає, що розмір заборгованості не є безспірним, а приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. не мав вчиняти виконавчий напис без підтвердження того, що заборгованість є безспірною та у зв'язку з тим, що норми, які давали нотаріусам вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, були скасовані постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017. Просить позов задовольнити, а також стягнути з відповідача витрати на правову допомогу.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 23.06.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз'яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного законодавства.
24.07.2023 на адресу надійшла заява ТОВ «ЕПРО СКУЛ» про залучення правонаступника відповідача, у якій покликається на те, що 06.06.2023 між ТОВ «Фінансова правова група «ЛЕКС» та ТОВ «УКРГЛОБАЛ-ПЛЮС» укладено договір відступлення права вимоги №06062023-1, відповідно до умов якого право вимоги за договором №200124175 від 13.10.2014 перейшло до ТОВ «УКРГЛОБАЛ-ПЛЮС». Окрім цього, 05.07.2023 згідно рішення єдиного учасника ТОВ «УКРГЛОБАЛ-ПЛЮС» №05.07.23 змінено найменування ТОВ «УКРГЛОБАЛ-ПЛЮС» на ТОВ «ЕПРО СКУЛ».
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 29.08.2023 постановлено в подальшому проводити розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням сторін.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 11.10.2023 залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова правова група «ЛЕКС», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Онишкевич Р.І. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, як правонаступника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова правова група «ЛЕКС» - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕПРО СКУЛ», ЄДРПОУ: 41901709.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав на адресу суду заяву, у якій підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд розглядати справу без його та позивача участі.
Відповідач та треті особи у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, причин неявки суду не повідомили. Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи, суд ухвалив проводити розгляд справи за її відсутності.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство відповідно до ст. 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником всіх прав та обов'язків якого за договором відступлення права вимоги №7_БМ від 20.07.2020, укладеним з ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та договором відступлення права вимоги №516/ФК-21 від 01.12.2021, укладеним з ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», та договором відступлення права вимоги №516/ФК-21/1 від 01.12.2021 є ТзОВ «ФІНАНСОВА-ПРАВОВА ГРУПА ЛЕКС», було укладено кредитний договір №200124175 від 13.10.2014.
Окрім цього, 06.06.2023 між ТОВ «Фінансова правова група «ЛЕКС» та ТОВ «УКРГЛОБАЛ-ПЛЮС» укладено договір відступлення права вимоги №06062023-1, відповідно до умов якого право вимоги за договором №200124175 від 13.10.2014 перейшло до ТОВ «УКРГЛОБАЛ-ПЛЮС». Окрім цього, 05.07.2023 згідно рішення єдиного учасника ТОВ «УКРГЛОБАЛ-ПЛЮС» №05.07.23 змінено найменування ТОВ «УКРГЛОБАЛ-ПЛЮС» на ТОВ «ЕПРО СКУЛ».
13.07.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1627, про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором №200124175 від 13.10.2014 у розмірі 15675,59 грн, що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 5185,57 грн., простроченої заборгованості за нарахованими доходами у розмірі 10490,02 грн. та 850 грн. плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом. Стягнення проводиться за період з 13.10.2014 по 16.11.2021.
Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Онишкевичем Р.І. 31.01.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68417802 з виконання виконавчого напису №1627, виданого 13.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат").
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно з підпунктами 1.1., 1.2. пункту 1, підпунктами 3.1., 3.5. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, встановлено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Тобто, законодавець зобов'язує вчинити певні дії та надати підтвердження їх здійснення нотаріусу, з чого він може пересвідчитись, що є безспірність заборгованості.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Таким чином, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор повинен надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Між тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. у справі №826/20084/14, постанову Кабміну № 662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною. Ухвалою Вищого адмінсуду від 01.11.2017р. у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. було залишено без змін. Постановою Великої Палати ВСУ від 20.06.2018р. було відмовлено в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
З огляду на викладене, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 13.01.2022, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що кредитний договір укладений між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 був нотаріально посвідчений, а тому поданий стягувачем для вчинення виконавчого напису договір не відповідав вимогам Переліку.
Зазначена позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 та постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 172/1652/18.
Слід зазначити, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно із Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не потрібно обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження №14-84цс19).
Крім того, слід зазначити, що матеріали справи не містять відомостей про те, що боржником отримане повідомлення стягувача про порушення зобов'язання. Ураховуючи, що відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, суд вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат».
Отже, суду не було надано доказів того, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом за наявності усіх необхідних для вчинення такого напису документів, перелік яких передбачений пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.
Окрім цього, у виконавчому написі зазначено, що період за який проводиться стягнення з 13.10.2014 по 16.11.2021, тобто можливе порушення строку позовної давності.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТзОВ «ЕПРО СКУЛ», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Онишкевич Р.І. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, керуючись ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись: ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ТзОВ «ЕПРО СКУЛ», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Онишкевич Р.І. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 13.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за №1627, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПРО СКУЛ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПРО СКУЛ», ЄДРПОУ: 41901709, місцезнаходження: м.Київ, вул. Волинська, 42, офіс 4.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 16/3.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Онишкевич Роман Ігорович, місцезнаходження: м. Львів, вул. М. Вербицького, 21/1.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: Палюх Н.М.