Справа № 521/8541/23
Провадження №2/521/2785/23
23 травня 2023 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючий суддя - Плавич І.В.,
секретар судового засідання - Петренко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача,-
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача.
Згідно позовної заяви, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на його користь суму у розмірі 8986,72 грн.
Позов обґрунтований наступними обставинами. 11 листопада 2021 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір по виконанню робіт з утеплення стін. Згідно до умов договору, позивачем, у відповідності до пункту 2.1. Договору, було сплачено 100 % вартості робіт, а саме 7000,00 грн., а самі роботи мали бути виконані 13-14 листопада 2021 року, згідно до пунктів 1.2 та 3.2. Договору.
Проте, станом на 23 лютого 2022 року та станом на 01 лютого 2023 року зазначені роботи відповідачем виконано не було. Протягом листопада - грудня 2021 року позивач неодноразово звертався до відповідача телефоном з вимогою негайно приступити до виконання робіт, проте ним цього зроблено не було.
Таким чином, відповідачем було грубо порушено умови договору, він ухиляється від виконання зазначених у договорі робіт протягом листопада 2021 року - 24 лютого 2022 року, до настання форс - мажорних обставин (введення воєнного стану). Проте, навіть введення в дію воєнного стану 24.02.2022 року не позбавляє відповідача від виконання свого обов'язку, до цього висновку дійшов Господарський суд у справі 912/391/22, а саме: «форс - мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань».
З метою досудового врегулювання справи позивачем на адресу відповідача 7.02.2023 року було направлено лист - претензію, однак відповідач його проігнорував.
Позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 8986 грн. 72 коп., яка складається зі сплаченої суми у розмірі 7000,00 грн. та суму збитків від інфляції у розмірі 1986, 72 грн.
У час призначений для розгляду справи позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності, позовні вимоги просив задовольнити та не заперечив проти ухвалення заочного рішення.
У судове засідання відповідач повторно не з'явилася. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав.
ЄСПЛ у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16) визначив, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання, то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду, а тому права такої особи на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод порушено не було.
Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, враховуючи згоду позивача про розгляд справи у його відсутності у заочному порядку із ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи відповідача і відсутності будь-яких заяв від нього, суд вважає за можливе постановити розглянути справу за відсутності учасників справи із постановленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
За договором №б/н від 11 листопада 2021 року ФОП ОСОБА_2 зобов'язався власними силами, будівельними матеріалами та технічними засобами виконати роботи по проведенню утеплення стін на об'єкті Замовника за адресою: АДРЕСА_2 (п. 1.1 Договору).
Роботи повинні були виконуватися з 13-14 листопада 2021 року (п. 1.2 Договору).
Загальна вартість робіт погоджена сторонами становить 7000,00 грн. та оплачена 100 % (п.2.1 Договору).
Виконавець зобов'язується виконати роботи протягом 3-4 календарних днів з моменту попередньої оплати робіт згідно п. 1.2 та п. 2.2. даного Договору (п. 3.2 Договору).
Згідно розрахунку позивача за період з листопада 2021 року по грудень 2022 року розмір штрафних санкцій за невиконання Договору становить 1986, 72 грн.
За інформацією ОСОБА_2 є фізичною особою підприємцем та здійснює господарську діяльність, у т.ч. за КВЕД 45.41.0 Штукатурні роботи.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
Положеннями ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За юридичною природою зобов'язання які виникли між позивачем та відповідачем є договором купівлі-продажу.
Згідно ч.1 ст. 655, ч.1,2 ст.656 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Положеннями ч.1, 2 ст. 662, ч.1 ст. 663 ЦК України передбачено зобов'язання продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 693 ЦК України, Якшо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати переджання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного повернення товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця..
Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч.1ст. 610 ЦК України).
Виходячи з положень статей 6, 526 ЦК України, укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
За встановлених судом обставин, обов'язок щодо виконання покладених зобов'язань на відповідача передбачений як Законом так і договором не виконав.
З наданого позивачем розрахунку встановлено, що за період з листопада 2021 року по грудень 2022 року до сплати з відповідача на користь позивача належить до стягнення сума інфляційних нарахувань в розмірі 1986,72 грн., у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 6,3,11, 526, 610, 611, 626-631, 875 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму у розмірі 8986,72 грн.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1073, 60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).
Суддя: І.В. Плавич