29 листопада 2023 року
Справа №337/2104/22
Номер провадження 1-кп/337/60/2023
29 листопада 2023 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя
у складі головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню у відношенні ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,
встановив:
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те що, підстав для застосування йому більш м'якого запобіжного заходу не вбачається, раніше встановлені судом ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України у вигляді можливості переховуватися від суду, впливати на свідків, самим перешкоджати кримінальному провадженню, не відпали та продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_4 просить у задоволенні клопотання прокурора відмовити, змінити запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на те, що він не мав наміру збувати наркотичні засоби, отримані посилки належать не йому, зміст отриманих посилок йому не був відомий, допитані свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надають неправдиві покази, на свідка ОСОБА_6 слідчий здійснював тиск ; наміру переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню він не має.
Захисник просить обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на стійкість соціальних зв'язків між підзахисним та його матір'ю, якій за станом здоров'я протипоказана тяжка фізична праця, ризики на які посилається прокурор не є доведеними, жоден зі свідків з заявами про вчинення тиску з боку ОСОБА_4 не звертався, доводи щодо можливого переховування від суду та наміру перешкоджати кримінальному провадженні є голослівними.
Прокурор за клопотанням сторони захисту заперечив.
Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу, суд виходить із того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, пов'язаного з незаконним обігом психотропних речовин в особливо великих розмірах з метою збуту, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років, свою причетність до якого заперечив. При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, в т.ч. за аналогічне кримінальне правопорушення. В межах даного кримінального провадження він обвинувачується у вчиненні злочину в період іспитового строку, встановленого попереднім вироком суду, у зв'язку з чим у випадку визнання його винуватим покарання має бути призначено за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України, у вигляді позбавлення волі, до взяття під варту офіційно не працював, офіційних джерел доходу не мав, все це у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачений, усвідомлюючи невідворотність відбуття покарання, у разі доведеності його вини, може переховуватися від суду, та впливати на свідка ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про повторний допит якого заявлено клопотання з його боку, який під час допиту у судовому засіданні повідомляв, що обвинувачений чинив певний тиск на нього, від допиту у судовому засіданні свідка ОСОБА_8 , яка за доводами сторони обвинувачення є знайомою ОСОБА_4 , прокурор наразі не відмовся, тому, на глибоке переконання суду, ризик можливого впливу на свідків своєї актуальності не втратив.
Таким чином, суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України, та приходить до висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, так як інші, більш м'які, запобіжні заходи в достатній мірі не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт задоволенню не підлягає, оскільки стійкість соціальних зв'язків суду не доведена, під час досудового слідства у період застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту мати обвинуваченого зверталася з заявами до поліції щодо поведінки свого сина, доводи щодо наявності у ОСОБА_4 постійного місця мешкання не є переконливими, оскільки з досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що незадовго до затримання ОСОБА_4 орендував житло разом зі свідком ОСОБА_10 ; доказів на підтвердження необхідності стороннього догляду за матір'ю обвинуваченого суду не надано, обраний на досудовому слідстві запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не забезпечив належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , у зв'язку з чим був змінений на тримання під вартою, тому суд вважає, що підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.
Керуючись ст. 78, 176, 177, 183, 331, 369-372, 392 КПК України, суд-
Клопотання прокурора - задовольнити, у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі Запорізький слідчий ізолятор до 28 січня 2024 року, включно.
Копію ухвали направити Державній установі Запорізькій слідчий ізолятор - для виконання, захиснику, прокурору та ОСОБА_11 - для відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом семі днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1