Дата документу 28.11.2023
Справа № 334/10842/23
Провадження № 2-з/334/73/23
28 листопада 2023 року
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Ісаков Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюб у та розподіл спільного сумісного майна,
24 листопада 2023 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кузнєцов Дмитро Олександрович звернувся до Ленінського районного суду м.Запоріжжя із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюб у та розподіл спільного сумісного майна.
Ухвалою судді №334/10842/23 від 28 листопада 2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначений в порядку загального позовного провадження.
27 листопада 2023 року представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 3/4 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 28267737, які на праві власності належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 29.07.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Корнієнко Я.С. та із забороною ОСОБА_2 вчиняти правочини щодо відчуження 3/4 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 28267737, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Заяву обґрунтовує тим, що позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та розподіл спільного сумісного майна, а саме 3/4 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 28267737, який на праві власності зареєстрований на відповідачку ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 29.07.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Корнієнко Я.С. і перебуває у її користуванні.
Відповідачка у будь-який момент може продати будинок. ОСОБА_2 приходила до будинку з ріелтором та невідомими людьми. У позивача є всі підстави вважати, що вона приводила потенційних покупців для огляду будинку. Вважає,що у разі невжиття заходів забезпечення позову буде неможливим у подальшому відновлення його прав, у зв'язку з тим, що предмет позову буде проданий відповідачем.
Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано частиною четвертою статті 55 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, статті 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, які згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру, що передбачене частиною одинадцятою статті 150 ЦПК України.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі Постанова № 9) судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно з пунктом 43 рішення у справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
У пункті 6 Постанови № 9 зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.11.2023 №353907884 ОСОБА_2 набула право власності на частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу №928 від 29.07.2010 року, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Корнієнко Я.С.
З огляду на викладене, вбачається висновок, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову про накладення арешту на житловий будинок, співвідноситься з предметом позову, яким є поділ спільного майна подружжя, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, а тому вжитий судом захід забезпечення позову буде спроможній забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.
Арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Суд погоджується з обґрунтованим припущенням позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до створення додаткових труднощів у виконанні судового рішення, запобігти яким можливо шляхом накладення арешту на житловий будинок (3/4 частки), який належить відповідачці на праві власності.
Зважаючи на те, що забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів і задоволених вимог позивачки, які носять тимчасових характер, та з огляду на зазначені вище обставини, суд дійшов висновку, що в майбутньому рішення суду може утруднитись чи взагалі бути неможливим, що є підставою для забезпечення позову.
Разом з цим, суд вважає за необхідне вказати, що доводи, наведенні в даній ухвалі про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, жодним чином не свідчать про доведеність позовних вимог, що в цілому підлягає перевірці та оцінці під час розгляду та вирішення справи по суті.
Керуючись статтями 149, 150, 151, 153, 157, 260 ЦПК України,
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвокат Кузнєцова Дмитра Олександровича про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт, із забороною на відчуження на 3/4 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 28267737, які на праві власності належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 29.07.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Корнієнко Я.С.
Копію ухвали направити сторонам у справі, для відома.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду складена та підписана 28 листопада 2023.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.
Заявник (позивач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Ісаков Д.О.