Єдиний унікальний номер№333/8996/23
Номер провадження №2/333/4050/23
Іменем України
20 листопада 2023 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Піха Ю.Р., за участю секретаря судового засідання Гудіна І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання,
11.10.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання.
В обґрунтування позову зазначила, що вона з 01.09.2023 року навчається на першому курсі у відселення Факультету лінгвістки та соціальних комунікацій Національної авіаційного університету у м.Київ. Працевлаштуватися вона не має можливості оскільки навчається на денній формі. Вартість навчання складає 32000 гривень, батько ухиляється від її утримання, матеріальної допомоги зовсім не надає, відповідач працює, отримує заробітну плату, інших неповнолітніх дітей не має.
На підставі чого просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання щомісячно у розмірі 1/5 частини із всіх заробітку (доходу) починаючи з 01.09.2023 року по день закінчення навчання.
Відповідач позов визнав частково. У відзиві на позовну заяву від 09.11.2023 не заперечував проти стягнення з нього на користь позивачки аліментів на утримання повнолітньої доньки у зв'язку з продовженням навчання у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу).
До судового засідання позивач не з?явилась, від її представника ОСОБА_3 , яка діє на підставі угоди про надання правової допомоги до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, в заяві позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, зазначених у позові, просила їх задовольнити.
До судового засідання відповідач не з?явився, від його представника адвоката Косякової З.М., надійшла заява про розгляд справи без її участі, та без участі відповідача, просила задовольнити позов частково, а саме стягнути аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), посилаючись на обставини, викладені у відзиві.
12.10.2023 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, встановив учасникам справи строк для подання заяв по суті справи, призначив судове засідання на 20 листопада 2023 року.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд установив таке.
ОСОБА_2 і ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 697 від 04.07.2006 року.
Відповідно до довідки № 926/12 від 05.09.2023 ОСОБА_1 є студенткою денного відділення Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету.
Згідно рахунку-фактура № 9395, та копії квитанції №9315-5619-1940-8164 від 22.08.2023 року, ОСОБА_4 сплатила за навчання ОСОБА_1 16 000 гривень.
Згідно платіжної інструкції № 0.0.3166821852.1 від 25.08.2023 року за проживання у гуртожитку ОСОБА_1 сплачено 4000 гривень.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також на достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності суд дійшов таких висновків.
Щодо суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Тлумачення зазначеної норми дає підстави для висновку, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Згідно із ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до пункту 1 зазначеного Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146, утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з 1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо; 2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати; 3) грошових і натуральних премій; 4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні; 5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку; 6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов'язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати; 7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій; 8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню; 9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років; 10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах; 11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій; 12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв'язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров'я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих; 13) допомоги по безробіттю; 14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними; 14-1) державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, призначеної відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»; 15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; 16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об'єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства; 17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях; 18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю); 19) інших видів заробітку.
Відповідно до ч. 2 ст. 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки відповідач не надав суду належних доказів, щодо необхідності постійного придбання ліків, а також їх вартості. Стосовно утримання відповідачем матері-пенсіонерки, у додатках до відзиву відсутні будь-які докази, які б свідчили про вказаний факт.
Суд також ураховує, що позивачка заявила вимогу про стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача. Така величина є мінливою, може змінюватися протягом строку сплати аліментів.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачка за допомогою належних і допустимих доказів довела, що вона потребує у зв'язку з навчанням матеріальної допомоги. За таких обставин позов слід задовольнити.
Відповідно до ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Від сплати судового збору позивачка звільнена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011.
Доказів понесення інших судових витрат сторони у справі не надали.
При визначені часу, з якого присуджуються дані аліменти, суд враховує, що відповідно до ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 11.10.2023 року.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 178, 259, 263-265, 273, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на весь період навчання, починаючи з 11 жовтня 2023 року і до припинення навчання, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двадцяти трьох років.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
В іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1073,80 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 20 листопада 2023 року.
Суддя: Ю.Р. Піх