Справа № 308/20389/23
1-кс/308/5490/23
23 листопада 2023 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12023070000000301, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 жовтня 2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мукачево Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,-
Старший слідчий СУ ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні № 12023070000000301, відомості про яке 11.10.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, а також існують ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків. Інші більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити запобігання даним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник та підозрюваний заперечили щодо задоволення клопотання. Заперечення зводились до того, що жодних доказів, на підтвердження обставин, наведених у клопотанні стороною обвинувачення не надано. Ризикі, заявлені слідчим, відсутні. Із свідками підозрюваний не знайомий, де вони проживають він не знає. Жодним чином не перешкоджав стороні обвинувачення . Просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202307000000301 від 11.10.2023 року підтверджено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, розпочатого за ознаками ч. 2 ст. 332 КК України.
З клопотання встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб, виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану».
Так, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, розробили протиправний механізм, відповідно до якого, особи призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, протиправно, по за офіційними пунктами пропуску, переправлялись за межі території України.
На виконання вказаного протиправного механізму ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, 26.07.2023, перебуваючи біля супермаркету «Сільверленд», що в м. Мукачево, по вул. Лавківська, 1 «е», зустрівся з ОСОБА_9 , який діяв під контролем правоохоронних органів, при цьому достовірно знаючи, що ОСОБА_9 обмежено виїзд за кордон, повідомив останньому, що може організувати його переправлення за кордон поза офіційними пунктами пропуску. За виконання вказаних дій, ОСОБА_8 висунув пропозицію надання йому грошових коштів у розмірі 4000 Євро відразу всією сумою негайно.
Після цього, у вказаний вище час та місці, перебуваючи на вулиці біля супермаркету "Сільверленд" ОСОБА_9 , в рамках контролю за вчиненням злочину, передав ОСОБА_8 вказану суму грошових котів в розмірі 4000 Євро.
У подальшому, 16.08.2023 приблизно о 20:20 годині, ОСОБА_4 , діючи під керівництвом ОСОБА_8 , умисно, з метою доведення свого протиправного умислу щодо незаконного переправлення ОСОБА_9 за кордон, на автомобілі марки «Mazda» моделі «CХ-7», д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_10 , приїхав до ресторану «Фердінанд», що в м. Мукачево, по вул. Університетській 58 «А», де згідно попередньої домовленості на нього чекав ОСОБА_9 , що було попередньо домовлено в телефонному режимі з ОСОБА_8 , після чого ОСОБА_9 , діючи під контролем правоохоронних органів, сів до вказаного автомобіля в якому, на той момент, крім ОСОБА_4 вже перебував ОСОБА_11 , який також мав намір незаконно перетнути державний кордон України, якого ОСОБА_4 підібрав раніше.
Приблизно о 20:30 годині, на вказаному автомобілі, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_11 виїхав з м. Мукачево та трасою Н09 «Мукачево-Рогатин-Львів» поїхав в напрямку м. Хуст. Їдучи, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_9 яким чином йому потрібно поводитись у випадку, якщо вони будуть зупинені правоохоронними органами по маршруту руху, зокрема повинен наголошувати на тому, що зупинив попутній автомобіль і таким чином їде в гості до друзів. Заїхавши до м. Хуст він зупинився по вул. Жайворонкова, біля гаражного кооперативу, неподалік будинку № 664, де замінив номерні знаки на автомобілі на номерні знаки чеської республіки НОМЕР_2 , після чого проїхав до готелю «VIP», що по вул. Петенська 5 в м. Хуст, де підібрав ще двох осіб - громадян України призовного віку, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску, а саме: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Підібравши вказаних осіб ОСОБА_4 виїхав з м. Хуст та продовжив рух в напрямку смт. Буштино Тячівського району Закарпатської області. Доїхавши до смт. Буштино, ОСОБА_4 зупинився на АЗС «Маркет», яка розташована біля готелю-ресторану «Фамілія», що по вул. Головній де підібрав ще одну особу - громадянина України призовного віку, який мав намір незаконно перетнути державний кордон України, ОСОБА_14 .
Зібравши по маршруту руху вищевказаних осіб, а саме - ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , з якими ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інші, невстановлені досудовим розслідуванням, особи попередньо домовились про організацію їхнього незаконного переправлення за кордон, ОСОБА_4 продовжив рух на автомобілі та проїхавши смт. Буштино, біля с. Руське Поле Тячівського району, приблизно о 23:40 годині 16.08.2023, з'їхав у поле на грунтову дорогу і проїхав у сторону р. Тиса, де проходить державний кордон України та Румунії. Зупинившись неподалік берега річки, приблизно о 00:00 годині вже на 17.08.2023 надав ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 вказівки про необхідність останнім рухатись до річки де їх зустрінуть інші невстановлені особи (провідники), які проведуть їх через річку та в подальшому лісовим масивом на територію Румунської республіки, тим самим визначивши їм маршрут незаконного переправлення через державний кордон України в Румунію, після чого був викритий працівниками правоохоронних органів.
З повідомлення про підозру від 22.11.2023 року вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, а саме в сприянні організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом надання порад, вказівок, надання засобу, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
Сукупність фактичних даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження, дають підстави вважати пред'явлену ОСОБА_4 підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 (ч. 2 ст. 332 КК України) є тяжким, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а отже підозра у вчиненні даного злочину може спонукати його до уникнення відповідальності, в тому числі шляхом переховування від органу досудового розслідування, прокурора та суду, а відтак, враховуючи вагомість зібраних у процесі досудового розслідування доказів, слідчий суддя констатує, що слідчим доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про необхідність врахування судами суворості покарання при оцінці переховування від суду чи скоєння іншого злочину свідчить і позиція Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 р. у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці такого ризику.
Оцінюючи наявність ризику вплив на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний, не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочинів у яких останній підозрюється, може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Тим самим, наявності ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію кримінального провадження, слідчий суддя вбачає реальним ризик, що підозрюваний у разі не застосування запобіжного заходу може впливати на свідків, які безпосередньо судом не допитані.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, нічим не підтверджені та спростовані у ході розгляду клопотання, та стосуються конкретних обставин та фактів, які можуть викликати сумнів, наявність чи відсутність яких не може бути спростована на даному етапі кримінального провадження, та виходять за межі поняття «обгрунтованої підозри». Аргументи захисника підозрюваного щодо відсутності конкретних доказів, які свідчать про заявлені стороною обвинувачення ризики зводяться до «відсутності наміру» та «бажання» підозрюваного вчиняти такі дії. Однак, слідчий суддя, оціннючи наявність таких ризиків, повинен виходити з необхідності забезпечення належного виконання завдань кримінального провадження.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
На переконання слідчого судді, прокурором доведено, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж домашній арешт не зможуть в достатній мірі запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України. Про дані обставини свідчать тяжкість, характер та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, кількість встановлених та доведених у ході розгляду клопотання ризиків.
Суд у ракурсі установлених фактичних обставин уважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не є надмірним, потреба у застосуванні такого запобіжного заходу, на сьогодні є дійсною, та сприймає, як недоречним застосування в цей час запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави, з огляду на те, що вони є непропорційними, та не зможуть забезпечити уникнення встановленим судом ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених процесуальних обов'язків.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 176, 178, 179, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби строком на два місяці в межах строку досудового розслідування, а саме до 22 січня 2024 року включно, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22 год. 00 хв. вечора по 06 год. 00 хв. ранку без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Час та дата оголошення повного тексту ухвали 13 год. 55 хв. 28 листопада 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1