Справа № 307/829/23
Провадження № 1-кп/307/58/23
29 листопада 2023 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 липня 2021 року за №12021071160000412 про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
ОСОБА_7 , обвинувачується в тому, що 22 липня 2021 близько 19 год. 30 хв., керуючи технічно-справним автомобілем марки «Fiat», моделі «Doblo», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку села Крайниково, Хустського району, Закарпатської області, у межах населеного пункту, а саме, вулицею Рущака у селі Новобарово, Тячівського району, Закарпатської області, де дорога має дві смуги руху, по одній у кожному напрямку, наближаючись до будинку №202, будучи самовпевненим, діючи всупереч вимогам п.1.7, п.п. «б», «д» п. 2.3 та п.12.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, якими визначено: п.1.7. - водії зобов'язані бути особливо уважними до такої категорії учасників дорожнього руху, як пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей; пп. «б»- для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі; пп. «д» п. 2.3 - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася, не забезпечив безпеку дорожнього руху у момент виникнення небезпеки для руху, коли малолітня ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку він об'єктивно спроможний був виявити, вийшла з хвіртки дворогосподарства, що за адресою АДРЕСА_2 , та почала перебігати проїзну частину дороги, справа на ліво по ходу руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_7 . Водій ОСОБА_7 своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, продовжив рух, внаслідок чого допустив наїзд на малолітню ОСОБА_9 , яка у цей момент перебувала на проїзній частині дороги, вдаривши її передньою частиною капоту автомобіля марки «Fiat», моделі «Doblo», державний номерний знак НОМЕР_1 , в область голови. Внаслідок цього удару ОСОБА_9 було заподіяно тілесні ушкодження у виді садна чола зліва з переходом на скроневу ділянку, крововиливу під м'які тканини голови зі сторони внутрішньої поверхні у скроневій ділянці зліва, перелому кісток основи та склепіння черепа зліва, крововиливу під м'яку мозкову оболонку скроневої ділянки зліва, крововиливу, внаслідок струсу тіла, у ліву легеню. В подальшому ОСОБА_9 від удару, яким їй було спричинено тілесні ушкодження у виді садна чола справа, садна спинки носа, розриву правої долі печінки та садна верхньої третини зовнішньої поверхні правого стегна, впала на дорожнє покриття та внаслідок отриманих травм невдовзі загинула. Причиною смерті ОСОБА_9 стала поєднана травма голови та тулуба, що супроводжувалась закритою черепно-мозковою травмою у вигляді крововиливу у м'які тканини голови зі сторони внутрішньої поверхні в скроневій ділянці зліва, відповідно якому крововилив під м'яку мозкову оболонку в скроневій долі зліва та лінійного перелому кісток основи і склепіння черепа зліва, крововиливом в нижню долю лівої легені, розривом правої долі печінки, яка ускладнилася шоком, що обумовило зупинку дихання і серцевої діяльності та припинення функції центральної нервової системи. Невиконання водієм ОСОБА_7 вимог п.12.3 Правил дорожнього руху знаходиться у прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали, а саме смертю малолітньої ОСОБА_9 .
Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, якщо воно спричинило смерть потерпілого.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав та показав суду, що 22 липня 2021 року на своєму автомобілі марки «Fiat», моделі «Doblo» їхав у с. Сокрирниця, Хуського району із с. Новобарово, Тячівського району. Рухаючись в с. Новобарово, Тячівського району, Закарпатської області він почув крик та зупинився, вийшовши з автомобіля побачив позаду автомобіля дитину. Підійшовши до дитини, взяв її на руки, та побачив на ній сліди крові, дитина була без свідомості. В той час із подвір'я вибігла мати потерпілої, якій він повідомив, що потрібно відвезти дитину до лікарні для надання медичної допомоги, на що остання погодилася. В момент наїзду він не бачив, що дитина вибігла на проїзну частину дорогу. Під час дорожнього-транспортної пригоди він рухався із швидкістю близько 30 км/год., жодних дорожніх знаків не було, погода того дня була сонячна. Зазначив, що всі пошкодження на автомобілі були наявні до моменту ДТП. Крім того, повідомив, що повністю відшкодував шкоду потерпілим. В судових дебатах в скоєному щиро розкаюється, просив призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі. Крім того, зазначив, що в майбутньому керуючи транспортним засобом буде уважним та буде стежити за дорожньою обстановкою.
Крім, визнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується наступними доказами.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що того вечора він випасав худобу. В телефонному режимі знайомий повідомив про дорожньо-транспортну пригоду. Тоді, він близько 20 години повернувся додому, проте дома вже нікого не було. Біля будинку на проїзній частині дороги він побачив сліди крові. Сусідка повідомила його, що дружина з дитиною поїхала до лікарні, тоді він вирішив також їхати в лікарню до м. Хуст. Приїхавши до медичного закладу, довідався про подію. Крім того, повідомив, що ворота у їх домі закриваються на замок, а хвіртка тільки на шнурок, тому дитина могла вибігти з двору. Зазначив, що дитина була зростом до 80 см., тому водій міг її не побачити. Просив обвинуваченого суворо не карати та не призначати покарання пов'язане з позбавленням волі, шкоду обвинувачений відшкодував в повному обсязі.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що 22 липня 2021 року вона разом із ОСОБА_9 та молодшою дочкою перебували на подвір'ї. Згодом вона зайшла до будинку для того, щоб нагодувати молодшу дочку, в той час ОСОБА_9 гралася на подвір'ї. Перебуваючи в будинку, вона почула сильні крики та вибігла на дорогу. Вибігши із подвір'я, на проїзну частині дороги, побачила на спині лежала її дочка ОСОБА_9 вся у крові. Тоді водій автомобіля взяв дитину на руки, вони сіли до автомобіля та поїхали медичного закладу в м. Хуст, Закарпатської області. Водій намагався допомогти. Сам момент ДТП вона не бачила.
Свідок ОСОБА_13 , в судовому засіданні показала, що два роки тому в липні місяці вона перебувала біля свого будинку, що розташований в АДРЕСА_2 та розмовляла із сусідкою. Так, як стояла спиною до проїзної частини дороги, то момент дорожньо-транспортної пригоди вона не бачила. Почувши звук від удару, вона повернулася та побачила на проїзній частині дороги Резмівеш Аделіну, яка лежала лицем догори. На місці події була кров, ближче до подвір'я потерпілої. Водій вийшов із автомобіля, взяв дитину на руки та згодом разом із матір'ю дитини поїхав до медичного закладу. Крім того, зазначила, що швидкість руху транспортного засобу не могла бути високою, оскільки на дорозі містяться значні вибоїни.
Рапортом ст. інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_14 від 22 липня 2021 року з якого встановлено, що 21 липня 2021 року до ч/ч Хустського РУП надійшло повідомлення від лікаря приймального відділення Хустської РЛ про те, що до них було доставлено малолітню дитину близько 3-х років, потерпілу ДТП(а.с.56).
Рапортом ст. інспектора ПП СП Тячіського РВП ГУНП України в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_15 від 22 липня 2023 року, з якого встановлено, що 22 липня 2021 року близько 23 год. 55 хв. до чергової частини Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення по телефону від старшого інспектора-чергового Хустського МВП ГУНП в Закарпатській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_14 про те, що 22 липня 2021 року близько 19 години до Хустської РЛ доставлено дитину 3-річного віку після ДТП, яке мало місце в с. Новобарово, Тячівського району, Закарпатської області (а.с.57).
Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22 липня 2021 року з доданою схемою та фото-таблицями до нього, проведеного за участю понятих, встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди с. Новобарово, вул. Рущака, Тячівського району, Закарпатської області (а.с.58-69).
Протоколом огляду з доданими фото таблицями до нього від 22 липня 2021 року проведеного за участю понятих, встановлено, що на автомобілі марки «Fiat Doblo», державний номерний знак НОМЕР_2 , білого кольору, наявна тріщина в нижній частині переднього лобового скла. По ширині логотипу в передній частині з правої сторони від значка «Fiat» наявна вм'ятина. Інших пошкоджень на момент огляду не виявлено (а.с.72-75).
Висновком судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля №152/08 від 21 серпня 2021 року, згідно якого встановлено, що на момент проведення огляду транспортного засобу робоча гальмівна система автомобіля «Fiat» Doblo», державний номерний знак НОМЕР_2 була працездатною і її технічний стан відповідав вимогам ПДH.
При дослідженні системи рульового керування «Fiat» Doblo», державний номерний знак НОМЕР_2 встановлено, що на момент огляду і експертної перевірки дана система була працездатною і відповідала вимогам на експлуатацію, передбаченими ПДР.
При дослідженні зовнішніх світлових приладів автомобіля «Fiat» Doblo», державний номерний знак НОМЕР_2 встановлено, що на момент огляду і експертної перевірки тип та конструкція даних приладів відповідала вимогам на експлуатацію, передбаченими ПДРУ, знаходилась в працездатному стані та могла виконувати свої функції, передбачені конструкцією.
Шини коліс автомобіля «Fiat» Doblo», державний номерний знак НОМЕР_2 мають залишкову висоту малюнка протектора більша 1,6 мм. На момент проведення огляду шини за розміром та допустимим навантаженням відповідають моделі транспортного засобу, стан шин відповідає вимогам на їх експлуатацію, встановленими ПДРУ.
Оскільки на момент проведення досліджень робоча гальмівна система, система рульового керування, система освітлення, ходова частина автомобіля «Fiat» Doblo», державний номерний знак НОМЕР_2 були працездатними, відповідають вимогам на їх експлуатацію, шини за розміром допустимим навантаженням відповідають моделі транспортного засобу, стан шин відповідає вимогам на їх експлуатацію, встановленими ПДРУ, вирішення даного запитання стосовно цих систем позбавлене технічного змісту(а.с.86-90).
Протоколом огляду транспортного засобу від 11 жовтня 2021 року з доданими фото-таблицями до нього, проведеного за участю понятих, встановлено що автомобіль марки «Fiat» Doblo», державний номерний знак НОМЕР_2 , має зовнішні пошкодження: наявні вм'ятини на капоті, подряпини на передньому бампері справа та правому крилі, тріщини на вітровому склі. Зі слів водія ОСОБА_7 всі вказані пошкодження автомобіль мав до вказаного ДТП. (а.с.96-101).
Протоколом огляду транспортного засобу від 29 квітня 2022 року з доданими фото-таблицями до нього, проведеного за участю понятих, встановлено що транспортний засіб - автомобіль марки «Fiat», моделі «Doblo», має зовнішні пошкодження: вм'ятини над значком «Fiat» шириною 10 сантиметрів на відстані 5 сантиметрів над знаком, тріщини на всьому вітровому склі, найбільше по центру транспортного засобу. Вм'ятина на правій дверці (для пасажирів) на відстані 0,6 м. від землі, ширина вм'ятини складає 0,08 м. потертості на бампері з правої сторони, шириною 0,2 м, а саме в нижній частин бампера на відстані 0,25 м. від землі. Крім цього, наявні подряпини з правої сторони у верхній частині бамперу. Вм'ятина на задній дверці транспортного засобу в нижній частині (а.с.130-134).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 30 листопада 2021 року та фото-таблицями до нього, проведеного за участю потерпілого, свідка, інших осіб та понятих, з якого вбачається, що ОСОБА_10 показала темп руху, а саме бігу її дочки ОСОБА_9 , за допомогою статиста ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у присутності його матері ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В результаті було встановлено, що статист подолав відрізок дороги довжиною 5 метрів за 3,1 секунди (а.с.102-108).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 30 листопада 2021 року та фото-таблицями до нього, проведеного за участю свідка та понятих, з якого вбачається, що ОСОБА_13 показала місце, де вона почула стук, яке відповідає схемі місця ДТП на якій зафіксовано пляму темно-бурого кольору, схожу на кров. Також, встановлено відстань від позначеного місця до правого краю дороги, яка становить 0,6 м., а також відстань у повздовжньому напрямку до будинку №202, яка становить 7,1 м. Загальна довжина вказаної траєкторії становить 10,7 м. При цьому відстань від позначеного місця наїзду до краю дороги становить 0,8м. Відстань від краю дороги по узбіччю до прямої, яка веде до хвіртки становить 7,9 м. та прямо до хвіртки становить 2 м. Тобто встановлено, що малолітня ОСОБА_9 подолала відстань довжиною 10,7 м. від хвіртки до місця наїзду (а.с.109-117).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 30 листопада 2021 року та фото-таблицями до нього, проведеного за участю захисника, свідка, інших осіб та понятих, з якого вбачається, що відстань від передньої частини автомобіля до малолітнього пішохода, який стоїть біля хвіртки становить 98,2 м. (а.с.118-125).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 29 квітня 2022 року та фото-таблицями до нього, проведеного за участю захисника, свідка, інших осіб та понятих, з якого вбачається, що дорога, по якій він рухався ОСОБА_7 мала лівостороннє заокруглення, за яким вона пряма в плані і знову мала заокруглення. Відстань від місця наїзду до правого краю проїзної частини дороги становить 0,5 м. та відстань у поздовжньому напрямку до будинку АДРЕСА_2 становить 7м. Траєкторія руху малолітньої ОСОБА_9 від хвіртки будинку АДРЕСА_2 , до місця наїзду становить 10,8 м. Малолітня ОСОБА_9 долала ділянку 5 м. за 3,1 с. Виходячи від швидкості руху водія ОСОБА_7 , а саме 25 км/год, що відповідає 6,9 м/с. Відстань від передньої частини статистичного автомобіля до місця наїзду становить 44,9 м. (а.с.135-145).
Висновком експерта № 89/х -труп від 23 серпня 2021 року встановлено, що смерть ОСОБА_9 настала внаслідок тупої травми голови та тулуба, яка супроводжувалась забоєм лівої легені, розривом печінки, переломом кісток склепіння та основи черепа, що призвело до субарахноїдального крововиливу, ускладнилась шоком та набряком речовин головного мозку, що і явилось безпосередньою причиною смерті. Дана причина смерті підтверджується виявленими при судово-медичній експертизі: крововиливу в паренхіму нижньої долі лівої легені, розриву правої долі печінки, лінійного перелому лівої скроневої кістки, лінійного перелому кісток основи черепу, крововиливу під м'яку мозкову оболонку, а також додатковими методами судово-гістологічної експертизи. При судово-медичній експертизі трупа дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено наступні тілесні ушкодження: крововилив під м'які покриви голови; перелом кісток склепіння черепу; перелом кісток основи черепу, крововиливи, під м'яку мозкову оболонку; крововилив в нижню долю лівої легені; розрив правої долі печійки; садна: чола справа, спинки носа, чола, зліва з переходом на скроневу ділянку, поперекової ділянки дещо справа, верхньої третини правого стегна по зовнішній поверхні.
Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини облицювання автомобіля з послідуючим падінням, ударянням та ковзанням тіла по твердих підлеглих покривах дороги під час ДТП, є прижиттєвими та вкладаються в час події, яка мала місце 22 липня 2021 року.
Тілесні ушкодження: у вигляді: крововиливу в нижню долю лівої легені розриву правої долі печінки, крововиливу під м'які покриви голови, перелому кісток склепіння черепу, перелому кісток основи черепу, крововиливу під м'яку мозкову оболонку мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень згідно пункту 2.1.2 «Правил...» і знаходяться в прямому-причинному зв'язку з настанням смерті її.
Тілесні ушкодження: у вигляді: саден мають ознаки легких тілесних ушкоджень згідно пункту 2.3.5 «Правил ...» і не знаходиться в причинному зв'язку з настанням смерті її.
При судово-токсикологічній експертизі крові з трупа дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 етиловий спирт не виявлено.
Враховуючи характер трупних змін та умови зовнішнього середовища в яких знаходився труп дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 можна припустити, що з моменту смерті до проведення судово-медичної експертизи пройшло біля 16-19 годин.
Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень виявлених на тілі група дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, можна припустити, що вона, знаходилась у вертикальному або близькому до такого положенні повернута лівою поверхнею тіла до травмуючих предметів (а.с.78-82).
Висновком експерта за результатами проведення комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи №1063/23 від 15 червня 2022 року встановлено, що причиною смерті дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 явилась поєднана травма голови та тулуба, що супроводжувалась закритою черепно-мозковою травмою у вигляді крововиливу у м'які тканини голови зі сторони внутрішньої поверхні в скроневій ділянці зліва, відповідно якому крововилив під м'яку мозкову оболонку в скроневій долі зліва та лінійного перелому кісток основи і склепіння черепа зліва, крововиливом в нижню долю лівої легені, розривом правої долі печінки, яка ускладнилась шоком, що обумовило зупинку дихання і серцевої діяльності та припинення функції ЦНС.
Беручи до уваги умови зовнішнього середовища, в якому знаходився труп та характер трупних змін (труп на дотик холодний, трупне задубіння добре виражене у всіх групах м'язів, доступних для дослідження, трупні плями при натисненні блідніють, відновлюють свій колір через 13 хвилин), можна припустити, що з моменту настання смерті і до проведення судово-медичної експертизи трупа дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшло біля 16-19 годин.
При судово-медичному дослідженні трупа дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді:
- закритої черепно-мозкової травми, лінійного перелому кісток основи і склепіння черепа зліва, крововиливу під м'яку мозкову оболонку в скроневій долі зліва, відповідно якому крововилив у м'які тканини голови зі сторони внутрішньої поверхні в скроневій ділянці зліва, крововиливу в нижню долю лівої легені, розриву правої долі печінки, які виникли внаслідок дії тупих твердих предметів або ударі об такі. Дані тілесні ушкодження в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю, і за цією ознакою, згідно п. 2.1.3. (б,г,л,о) «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, слід кваліфікувати як тяжкі тілесні ушкодження;
- садна чола справа, садна спинки носа, садна чола зліва з переходом на скроневу ділянку, садна верхньої третини зовнішньої поверхні правого стегна, які виникли внаслідок дії тупих твердих предметів або ударі об такі. Дані тілесні ушкодження мають скороминучі наслідки, тривалістю не більше як шість днів, і за цією ознакою, згідно з п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу, здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності.
Тілесні ушкодження, виявлені на трупі дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідають часу події, що мала місце 22 липня 2021 року.
Спричинені тілесні ушкодження, які виявлені на трупі дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не є характерними для вільного падіння з висоти власного зросту на тверде покриття дороги - асфальт.
Характерних тілесних ушкоджень для волочіння тіла по проїзній частині на тілі трупа дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не виявлено.
Детальний опис пошкоджень, які є на автомобілі Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , викладений в п.10 дослідницької частини цього висновку. Серед всіх пошкоджень, які є на даному автомобілі, єдиними пошкодженнями, які є характерні для наїзду на пішохода, є пошкодження, що розміщуються в передній частині автомобіля на ребрі капоту лівіше від емблеми заводу виробника даного транспортного засобу.
Місце наїзду автомобіля Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1 на малолітню ОСОБА_9 , знаходиться на правій смузі проїзної частини дороги, виходячи з напрямку руху в сторону с. Крайниково, в районі, який дещо передує розміщенню першої плями речовини бурого кольору подібної на кров.
Встановити розміщення місця наїзду цього автомобіля на малолітню ОСОБА_9 , в розмірних одиницях, як вздовж проїзної частини дороги, так і в її поперечному напрямку, не видається можливим, по причині відсутності необхідного комплексу ознак, що свідчать про це (слідів коліс автомобіля та взуття потерпілої).
Установити, під яким кутом знаходилась поздовження вісь автомобіля Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в момент наїзду його на пішохода ОСОБА_9 по відношенню до елементів дороги не виявляється можливим.
Тілесні ушкодження на тілі трупа дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, є характерними для дорожньо-транспортної пригоди та могли утворитися за обставин, викладених у постанові про призначення експертизи.
Виходячи із характеру тілесних ушкоджень, виявлених на трупі дитини ОСОБА_9 , їх локалізації, та механізму виникнення, можна зробити висновок про те, що первинний удар автомобіля Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1 в тіло ОСОБА_9 відбувся передньою частиною капоту автомобіля лівіше емблеми заводу виробника в ліву частину голови в результаті чого утворилися наступні тілесні ушкодження - садно чола зліва переходом на скроневу ділянку, крововилив під м'які тканини голови зі внутрішньої поверхні в скроневій ділянці зліва, перелом кісток основи та склепіння черепа зліва, крововилив під м'яку мозкову оболонку скореневої ділянки зліва, крововилив, в наслідок струсу тіла, у ліву легеню. В подальшому відбулось відкидання потерпілої вперед по ходу руху автомобіля з наступним падінням і ударом її тіла об дорожнє покриття та утворення при цьому наступних тілесних ушкоджень - садно чола справа, садно спинки носа, розрив правої долі печінки та садно верхньої третини зовнішньої поверхні правого стегна. При цьому в момент первинного контактування потерпіла знаходилась у вертикальному або близькому до нього положенні лівою поверхнею тіла повернута до автомобіля, який знаходився в рухомому стані, що викликало дію травмуючого зусилля направленого зліва направо.
Встановити чи перебувала пішохід ОСОБА_9 в момент наїзду на неї Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в русі та який був темп її руху, не виявляється можливим по причині відсутності необхідного комплексу ознак, що свідчать про це.
У момент наїзду автомобіля Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_9 сагітальна вісь її тіла (вісь, яка проходить
спереду назад як стріла) знаходилась під кутом близьким до прямого (біля 90°)
по відношенню до повздовжньої осі автомобіля й при цьому пішохід була повернута лівою боковою частиною свого тіла до передньої частини автомобіля. Встановити числове значення цього кута не виявляється можливим по причині відсутності необхідного і достатнього комплексу ознак, що свідчить про це (а.с.146-159).
Висновком експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи №1064-Е від 30 січня 2023 року встановлено, що у заданій дорожній ситуації водій автомобіля «Fiat Doblo» ОСОБА_7 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.7; 2.3 (підпункту «д»); 12.3 ПДР України, у відповідності до яких вказаний водій повинен був бути уважним та із заданого моменту виникнення небезпеки для руху - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
При заданих вихідних даних величина зупинного шляху автомобіля «Fiat Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_1 при швидкості руху 20...30 км/год становить біля 9,4..16,1 м.
Встановити чи технічно спроможні пояснення водія автомобіля «Fiat Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 щодо механізму розвитку даної ДТП не видається можливим.
При заданих вихідних даних, водій ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_9 шляхом своєчасного зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу.
При заданих вихідних даних причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, є вихід (вибіг) малолітнього пішохода ОСОБА_9 на смугу руху автомобіля «Fiat Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим пішохід створив небезпеку для руху водієві ОСОБА_7 та несвоєчасне застосування гальмування водієм ОСОБА_7 , чим вказаний водій позбавив себе технічної можливості уникнення даної ДТП (а.с.160-165).
Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 липня 2021 року вбачається, що у ОСОБА_7 ознак алкогольного та наркотичного сп'яніння не виявлено (а.с.71).
Висновком експерта №1613 від 02 серпня 2021року в результаті проведеної судово-токсикологічної експертизи крові з вени ОСОБА_7 , встановлено, що в крові останнього не виявлено метиловий, етиловий, н-пропіловий, н-бутиловий, н-аміловий сприти та ізомери, забір проведено 22 липня 2021 року о 23 год. 28 хв. (а.с.83-85).
Вищевказані докази дослідженні у судовому засіданні, суд визнає належними та допустимими, оскільки вони отримані у порядку встановленому КПК України і мають значення у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження приходить до висновку, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо воно спричинило смерть потерпілого.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Також суд враховує, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з роз'ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України є тяжким злочином.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому є щире каяття, відшкодування шкоди.
Обставин передбачених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Відповідно до досудової доповіді, складеної Тячівським районним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області від 24 квітня 2023 року, на підставі характеризуючих даних, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як низький, можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення чи обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб).
Суд враховує, що обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей, на підставі рішення виконавчого комітету Хустської міської ради № 335 від 15 липня 2022 року призначений помічником дієздатного ОСОБА_17 , раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, відшкодував завдану шкоду, а також те, що згідно позиції потерпілого, який просив призначити покарання обвинуваченому не пов'язаного з позбавленням волі, крім того порушення правил дорожнього руху з боку обвинуваченого в частині неуважності до дорожньої обстановки не було зухвалим чи демонстративним, а тому суд вважає, за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України із звільненням обвинуваченого від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Приймаючи рішення про призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України суд, серед іншого, враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15рп/2004 у справі № 1-33/2004.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справах «Ювченко та інші проти України» (рішення від 09 квітня 2020 року), та в справі «Скачкова та Рижа проти України» (рішення від 16 липня 2020 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».
Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих. Однією із умов досягнення цієї мети є відшкодування завданого злочином збитку або усунення заподіяної шкоди.
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов'язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи та враховуючи, що ОСОБА_7 , діючи всупереч вимог п. 1.7, п.п. «б», «д» п.2.3, та п. 12.3 Правил дорожнього руху, скоїв дорожньо-транспортну пригоду та в результаті якої спричинено смерть потерпілої, суд вважає необхідним при призначенні йому покарання, окрім основного, застосувати також покарання додаткове - у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Судові витрати, згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, покласти на обвинуваченого.
Арешт накладений на майно, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого під час судового розгляду не застосовувався.
Керуючись ст. ст. 370, 371, 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього на підставі ст.76 КК України наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 23 682 (двадцять три тисячі шістсот вісімдесят два) грн. 24 коп. процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Речові докази:
- транспортний засіб автомобіль марки «Fiat», моделі «Doblo», державний номерний знак НОМЕР_1 , який зберігається на спеціальному майданчику Хустського РВП ГУНП в Закарпатській області - повернути ОСОБА_7 ;
-два одорологічних сліди з керма автомобіля марки Fiat», моделі «Doblo», державний номерний знак НОМЕР_1 , змив п'ятна темно-бурого кольору схожого на кров з поверхонь дорожнього покриття, навпроти будинку АДРЕСА_2 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області - знищити.
Арешт накладений, згідно ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 26 липня 2021 року, на транспортний засіб автомобіль марки «Fiat», моделі «Doblo», державний номерний знак НОМЕР_1 - скасувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1