Справа № 128/4654/23
Іменем України
28 листопада 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., вивчивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, -
До Вінницького районного суду Вінницької області надійшли матеріали заяви ТОВ «Вінницягаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Звертаючись із даною заявою стягувач просить суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за спожитий природний газ за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 в загальній сумі 1228,46 грн. та суму сплаченого заявником судового збору в сумі 268,40 грн.
З матеріалів даної заяви судом убачається, що заявник на підтвердження існування договірних відносин між ним та боржником додав до заяви витяг Типового договору про постачання природного газу побутовим споживачам від 30.09.2015 №2500 та розрахунок заборгованості за №0100018979.
Згідно з вищевказаним Договором за ним з одного боку виступає постачальник ТОВ «Вінницягаз Збут» в особі заступника директора Департаменту із регулювання відносин у нафтогазовій сфері Рябуха Т., однак підпис даної особи в договорі відсутній, а також не зазначено хто є споживачем відповідно до даного договору.
У п.п.1.3 п. 1 даного Договору перебачено, що цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк; факт приєднання споживача до умов цього договору є надання підписаної споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за формою, встановленою у додатку 1 до цього Договору.
Додаток 1 до вищевказаного Договору в матеріалах доданих до заяви- відсутній.
За результатом вивчення заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів , суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно з положеннями, викладеними в частині першій статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно до ч.1 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Згідно до положень , викладених в п.п.3,4 ч.3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається із заяви, заявник просить суд стягнути з боржника ОСОБА_1 , заборгованості за спожитий природний газ в загальному розмірі 1228,46 грн., однак не надає доказів на підтвердження того, що ТОВ «Вінницягаз Збут» має право грошової вимоги до ОСОБА_1 з підстав надання останній послуг з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості заявником - не надано, що є підставою, для відмови у видачі судового наказу згідно із п. 8 ч. 1 ст.165 ЦПК України.
Крім цього, у розрахунку заборгованості адреса власника особового рахунку № НОМЕР_1 зазначена: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальні послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Однак, також матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, того що боржник ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак повинна нести витрати з його утримання і обслуговування.
Вказані висновки суду в повній мірі узгоджуються з пунктом 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», яким роз'яснено судам, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне відмови заявнику в видачі судового наказу на підставі п. 8 ч. 1 ст.165 ЦПК України, оскільки із поданої заяви судом не вбачається виникнення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Керуючись ст.ст.160, 161, 163, 165, 166 ЦПК України, суддя -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Роз'яснити заявнику , що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.
Суддя Олена САЄНКО