Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/771/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
23.11.2023 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2023 року в кримінальному провадженні № 12020120140000432 від 07 грудня 2020 року за ч.1 ст.289 КК України про обрання обвинуваченому:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Мар'ївка Добровеличківського району Кіровоградської області, громадянину України, з повною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз:
-10 лютого 2015 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.309, ч.1,2 ст.317, ч.1 ст.263, ч.3 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць. 11.09.2020 року ОСОБА_5 звільнений по відбуттю строку покарання,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням розміру застави, -
У провадженні Добровеличківського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження № 12020120140000432 від 07 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України.
Під час судового засідання у вказаному кримінальному провадженні процесуальний прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри останнього у вчиненні умисного нетяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України та ризиків, передбачених п.п.1,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також неможливістю застосування інших запобіжних заходів не пов'язаних з триманням під вартою.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2023 року обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 04 січня 2024 року, з визначенням розміру застави.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного нетяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, а також те, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, не працює, офіційного та постійного джерела не має, тобто немає міцних соціальних зв'язків, а тому дані обставини дають підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може вчинити нові злочини та ухилятися від суду з метою уникнення покарання, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та попередження ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою обвинуваченому ОСОБА_5 обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про відсутність законних підстав та об'єктивних даних, які б з достовірністю свідчили про те, що перебуваючи на волі її підзахисний буде переховуватись від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність, а також недоведеність прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
З посиланням на ряд рішень Європейського суду з прав людини («Харченко проти України», «Белевитський проти Росії»,) захисник стверджує про відсутність законних підстав для обрання такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Крім того, захисник зазначає про те, що судом не враховано доводи сторони захисту, щодо обставин неприбуття обвинуваченого в судове засідання та те, що наявність судимостей в минулому не дає підстав вважати, що обвинуваченим будуть вчиненні нові кримінальні правопорушення в майбутньому.
При таких обставинах, захисник вважає, що висновки судді є необґрунтованими, оскільки не наведено доказів про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, а також недоведеність слідчим та прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
В судове засідання апеляційного суду захисник-адвокат ОСОБА_6 будучи повідомлена про дату та час розгляду апеляційної скарги не з'явилася, до канцелярії суду подала клопотання про можливість розгляду у письмовому провадженні, у зв'язку з чим колегія суддів, згідно до ч.4 ст.422-1 КПК України, вважає за можливе розглянути дану апеляційну скаргу у письмовому провадженні.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинне перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, - має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечить виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур гл. 18 КПК України,
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2023 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, у зв'язку з існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також не можливістю застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
У зв'язку з вищевикладеним, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , колегія суддів приходить до висновку, що районний суд обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора та обрав обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
Також, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, не працює, неодноразово не з'являвся до суду за викликом, у зв'язку з чим суддя районного суду під час розгляду клопотання прокурора дійшов до правильного висновку, про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Окрім того, обвинуваченому ОСОБА_5 07.09.2023 року, 20.09.2023 року та 09.10.2023 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 та ч.1 ст.357 КК України, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо незаконності утримання ОСОБА_5 під вартою спростовуються вищевикладеним та матеріалами судового провадження.
Колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_5 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя та виконання судового рішення у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, враховує, що у разі застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт в певний період доби, перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити нові злочини та ухилятися від суду з метою уникнення покарання, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора та обрав обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2023 року про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні № 12020120140000432 від 07 грудня 2020 року за ч.1 ст. 289 КК України на 60 днів, а саме до 04 січня 2024 року включно - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4