2/130/1156/2023
130/3325/23
щодо прийняття позовної заяви
28.11.2023 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду
Вінницької області Костянтин Шепель,
ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області про визнання недійсним та скасування рішення про виділення майна та затвердження акту прийому-передачі цього майна, -
Позивач ОСОБА_1 24 листопада 2023 року звертається до суду з цим позовом, в якому просить (мовою оригіналу) «визнати недійсним та скасувати рішення виділити ОСОБА_2 в натурі майно бувшого КСП «Дружба» с. Маньківці Барського району у вигляді будівлі блоку теплих стоянок (БТС) та затвердити акт прийому-передачі цього майна від 21 вересня 2015 року, укладеного між ним та Маньковецькою сільською радою Барського району Вінницької області, яке зафіксоване у протоколі № 1 загальних зборів пайовиків-власників майнових паїв Бувшого КСП «Дружба» с. Маньківці Барського району від 26 грудня 2019 року».
До позовної заяви додає:
- копію клопотання адвоката Країло С.В., що діє в інтересах ОСОБА_2 , про долучення до справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора протоколу загальних зборів пайовиків - власників майнових паїв бувшого КСП «Дружба» с. Маньківці Барського району від 26 грудня 2019 року за № 1 про виділення ОСОБА_2 в натурі майна бувшого КСП «Дружба» у вигляді блоку теплих стоянок (БТС) та затвердження акту прийому-передачі цього майна від 21 вересня 2015 року, укладеного між ним та Маньковецькою сільською радою;
- вказаний вище протокол;
- копію рішення Барського районного суду від 21 жовтня 2013 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Маньковецької сільської ради про повернення майна недобросовісним володільцем, яке належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай, визнання незаконними дій цієї ради, які полягають в заволодінні майном;
- копію постанови Вінницького апеляційного суду від 13 липня 2022 року про залишення в силі рішення Барського районного суду від 2 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , державного реєстратора Шаргородської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, не даючи їм оцінки як доказам, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, з огляду на таке.
Згідно з положеннями статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити :
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як видно з позовної заяви, вказані вимоги закону не знайшли у ній повного відображення.
Так, зазначаючи у позовній заяві трьох відповідачів, позивач не викладає зміст позовних вимог щодо кожного з них.
У резолютивній частині позовної заяви позивач не конкретизує, яке саме рішення слід визнати недійсним та скасувати (не вказані дата, номер рішення; найменування органу, який його прийняв тощо).
Також позивачем, який надає рішення суду про фактичне скасування права власності ОСОБА_2 на спірний блок теплих стоянок, яке набрало законної сили, не відображена необхідність визнання недійсним та скасування чийогось рішення про виділення цього майна вказаній особі. І це без вказання конкретики - чому саме недійсним і з яких підстав.
Не вказаний також розмір судових витрат, які позивач просить стягнути з відповідачів, а також у якій спосіб.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа «Ґолдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21 лютого 1975 року, серія А № 18, пункти 28-36). Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Під доступом до правосуддя, згідно зі стандартами Європейського суду, розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
З огляду на зазначене рішення Європейського Суду з прав людини, Цивільно-процесуальним Кодексом України встановлені обмеження щодо права позивача на звернення до суду. Дані обмеження полягають у поданні до суду позовної заяви, яка має відповідати вимогам статті 175 ЦПК України. Вразі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої переважна більшість заяв, поданих до Суду, визначаються неприйнятими, тобто Суд відхиляє її навіть не розглядаючи по суті через невідповідність усім критеріям прийнятності.
Повертаючи заяву позивачеві, суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, який констатував, що права на суд можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції», пункт 28 рішення «Станєв проти Болгарії та ін.»). Тобто, реалізація права на суд однією із сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони.
Отже, звертаю увагу позивача на те, що викладення позовних вимог повинно бути зрозумілим не тільки для автора позовної заяви, але й для інших учасників розгляду справи та суду.
Керуючись статтями 175, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області про визнання недійсним та скасування рішення про виділення майна, а також про затвердження акту прийому-передачі цього майна - залишити без руху, надавши позивачеві строк три дні з дня отримання копії цієї ухвали для виправлення викладених вище недоліків позовної заяви шляхом її подання у новій редакції.
Роз'яснити позивачеві, що коли він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала не може бути оскаржена.
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ