27.11.2023 Справа №607/14131/23
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Вийванка О. М.
за участю секретаря с/з Медвідь О. А.
учасників справи:
представника позивача Вербицького Р. А.
представника третьої особи Гребеняка Р. Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Тернопільська митниця про зняття арешту з майна та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Тернопільська митниця про зняття арешту з майна та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 10.11.2017 відповідачем відкрито виконавче провадження № 55132610, предметом якого є стягнення з ОСОБА_1 компенсаційної вартості автомобіля. 29.03.2019 прийнято рішення про повернення виконавчого документу стягувачу, у зв'язку із чим виконавче провадження завершено.
23.03.2020 державним виконавцем повторно відкрито виконавче провадження №61606503 на підставі заяви стягувача, однак з порушенням тримісячного строку. З огляду на це, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.08.2022 у справі № 607/19608/21, залишеним в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022, скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 6160650 про стягнення з ОСОБА_1 компенсаційної вартості автомобіля.
На виконання даного рішення, державним виконавцем скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна боржника, а виконавче провадження № 6160650 про стягнення з ОСОБА_1 компенсаційної вартості автомобіля завершено, шляхом повернення виконавчого документу стягувачу.
Отже, стягнення з ОСОБА_1 компенсаційної вартості автомобіля завершене з підстави, передбаченої п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», тобто з пропуском встановленого законом строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Стягувач після завершення виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документу стягувачу з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 37 цього Закону, реалізував своє право на повторне пред'явлення виконавчого документу до виконання, проте з порушенням законодавчо встановленої процедури. Позаяк, убачаючи, що тримісячний строк звернення виконавчого документу до виконання пропущений, стягувач повинен був звернутись до суду із заявою про поновлення такого строку. Втім, таким правом стягувач не скористався.
З огляду на те, що йдеться про арешт майна, який накладений ще в 2017 році, то період часу, який минув до дня звернення до суду із цим позовом становить майже шестирічний період. А, відтак призводить до необґрунтованого втручання в майнові права ОСОБА_1 та свідчить про порушення принципу пропорційності, як складового елементу верховенства права.
А тому, просить зняти арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , який накладений відповідно до постанови старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Крушанською О.Р. та зобов'язати Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити відомості щодо ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 55132610 з Єдиного реєстру боржників.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав та обґрунтувань, викладених у ньому.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без їх участі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача заперечив щодо задоволення позову.
При розгляді справи судом учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду залучено третю особу.
Ухвалою суду залучено правонаступника відповідача.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши, дослідивши об'єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.
Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.09.2017 у справі № 607/9342/17 про порушення митних правил та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України, ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі ста відсотків вартості товару, який є безпосереднім об'єктом порушення, а саме 84 080,56 грн з конфіскацією у власність держави вантажного автомобіля Renault Master 150dCi, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 ; у разі неможливості конфіскації у власність держави вантажного автомобіля Renault Master 150dCi, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , вирішено стягнути з ОСОБА_1 його компенсаційну вартість 84 080,56 грн.
10.11.2017 старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55132610 про стягнення з ОСОБА_1 компенсаційної вартості автомобіля в розмірі 84 080, 56 грн.
27.03.2019 старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову у виконавчому провадженні № 55132610 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження».
09.09.2019 старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Кузь Т.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59992109 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 84 080, 56 грн з конфіскацією у власність держави вантажного автомобіля Renault Master 150dCi, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .
23.03.2020 головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гайдою А.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61606503 про стягнення з ОСОБА_1 компенсаційної вартості автомобіля у розмірі 84 080, 56 грн в дохід держави.
18.08.2021 старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Приймак А.Ю. винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень № 59992109 та № 61606503, у зведене виконавче провадження № 66560253.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі № 607/19608/21, залишеним в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022, визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2020 № 61606503 винесену головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гайда А.Б. на підставі постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.09.2017 у справі №607/9342/17, про стягнення з ОСОБА_1 компенсаційної вартості автомобіля у розмірі 84 080,56 грн в дохід держави; визнати протиправною та скасувати постанову про об'єднання виконавчих проваджень № 59992109 та № 61606503 у зведене виконавче провадження від 18.08.2021 № 66560253 винесену старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Приймак А.Ю., оскільки стягувачем пропущений, встановлений тримісячний строк пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Відтак, після скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2020 № 61606503 про стягнення з ОСОБА_1 компенсаційної вартості автомобіля, чинною залишалась постанова про відкриття виконавчого провадження від 09.09.2019 №59992109 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу.
На виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.08.2022 у справі № 607/19608/21, державним виконавцем у ВП № 61606503 прийнято наступні рішення: скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.03.2020 (постанова від 07.02.2023); скасовано постанову про арешт майна боржника від 26.03.2020 (постанова від 07.02.2023); скасовано постанову про розшук майна боржника від 14.04.2020 (постанова від 07.02.2023); скасовано постанову про арешт коштів боржника від 14.04.2020 (постанова від 07.02.2023); про виведення виконавчого провадження № 61606503 із зведеного виконавчого провадження № 66560253 (постанова про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження від 07.02.2023).
07.02.2023 державним виконавцем направлено на адресу стягувача повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
12.04.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 59992109, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Державним виконавцем установлено, що борг, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження стягнуто в повному розмірі.
05.07.2023 представник боржника - адвокат Вербицький Р.А. звернувся на адресу відповідача із заявою, в якій просив зняти арешт з майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 55132610 про стягнення з ОСОБА_1 компенсаційної вартості автомобіля в розмірі 84 080,56 грн та виключити відомості про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників за виконавчим провадженням № 55132610.
17.07.2023 Відділ Державної виконавчої служби у м. Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом № 75820 відмовив у задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 .
Перевіривши та оглянувши матеріали справи, суд вважає, що слід закрити провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб'єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
У частині першій статті 1 ЦК України указано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Зазначене конституційне положення відображено і в статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з частиною другою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
У свою чергу, судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Згідно зі статтею 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 287 КАС України, адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Отже, за правилами адміністративного судочинства мають оскаржуватися рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинені під час виконання ухвалених в адміністративній справі судових рішень, а також виконавчих документів, виданих іншими, ніж суд, органами та посадовими особами, оскільки закон не встановлює для такого оскарження іншого порядку судового оскарження.
Схожі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду зробила у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 161/15523/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 346/79/17 та від 06 лютого 2019 року у справі № 678/1/16-ц.
Підставою цього позову позивач визначив протиправну бездіяльність органу державної виконавчої служби під час виконання постанови суду, що виразилось у наявності накладеного арешту на його майно, яке не скасоване у зв'язку з поверненням виконавчого документа.
Отже, в даному випадку між сторонами виникли публічно-правові відносини, що в свою чергу виключає розгляд справи у порядку цивільного судочинства.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, суд вважає, що слід закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Тернопільська митниця про зняття арешту з майна та зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку із тим, що справу не належить розглядати в порядку цивільного судочинства. Роз'яснити позивачу, що вирішення даного спору відноситься до компетенції адміністративного суду.
Також, позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 147,20 грн, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 1 від 27.07.2023, виданої АТ «Ощадбанк».
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За вказаних обставин, суд вважає, що слід повернути позивачу сплачений при подачі позовної заяви до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області судовий збір у розмірі 2 147, 20 грн, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 1 від 27.07.2023, виданої АТ «Ощадбанк».
На підставі наведеного, керуючись ст. 255, 259, 260, 261, 352-354 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд,
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Тернопільська митниця про зняття арешту з майна та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесений до юрисдикції адміністративного суду.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області (м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 37977726) повернути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 2 147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок) судового збору, сплачений при поданні до суду позову, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 1 від 27.07.2023, виданої АТ «Ощадбанк».
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою http://court.gov.ua/fair/sud.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів, з дня її проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала суду складена та підписана 27 листопада 2023 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко