Справа № 458/1061/23
3/458/699/2023
28.11.2023 м. Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Нижнє Турківський район Львівська область, місце проживання: АДРЕСА_1 , приватний підприємець, до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП,-
Обставини справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2023 року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І. передана справа № 458/1061/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Згідно вимог ст.278 КУпАП справа про адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів та підприємницькій діяльності підвідомча Турківському районному суду Львівської області. Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів та підприємницькій діяльності, передбачені ст.164 КУпАП.
Опис обставин, установлених судом під час розгляду справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №949702 від 30.10.2023 року, складеного інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції Бринь М.О., вбачається, що 30.10.2023 року с. Нижнє Самбірський район Львівська область фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснював продаж алкогольних напоїв без отримання ліцензії на проведення даного виду господарської діяльності, чим порушив ст.15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.
Зі складеними з приводу виявленого адміністративного правопорушення з протоколом про адміністративне правопорушення порушник ознайомився, було роз'яснено права, передбачені ст.63 Конституції України, а також ст.268 КУпАП, повідомлено, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені ст.277 КУпАП, про що зроблено відмітка та поставлено підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Поліцейський, складаючи відносно згаданої особи протокол про адміністративне правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів та підприємницькій діяльності, вбачав в діях такої особи порушення.
За приписами ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правоможним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
За приписами ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а за відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані щодо своєчасного повідомлення особи про місце і час розгляду справи та якщо не надійшло клопотання про відкладення цього розгляду.
Враховуючи обмежені законом строки розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачені ч.1 ст.164 КУпАП, на час поступлення адміністративних матеріалів в суд і на момент їх розгляду судом, зважаючи на присутність особи відносно якої розглядаються адміністративні матеріали, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду адміністративних матеріалів.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що з метою вжиття заходів щодо повідомлення особи про судове засідання ОСОБА_1 сповіщено про час, дату і місце розгляду справи в передбачений і дозволений спосіб.
Судові засідання по справі призначалися 15.11.2023 року, 28.11.2023 року.
Заяви (клопотання) учасників справи.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, що підтверджуєтеся судовою повісткою, надісланою на адресу порушника, надісланою на рекомендованим повідомленням про вручення поштового підправлення та оголошенням на веб-сайті суду.
Суд враховує те, що рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" доставлятимуться відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, а згідно п.991 згаданих Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
З метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України" (заява N 18986/06; п. 57) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, N 47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, N 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, N 326/03.)
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п. 35 рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах "Олександр Шевченко проти України" (заява N 8371/02, п. 27, та "Трух проти України" заява N 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Судом при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п. 34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи наведені обставини та аналізуючи поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про те, що вказана особа ухиляється від явки до суду.
Дослідивши матеріали адміністративної справи стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відсутні обставини, що виключають розгляд справи, оскільки складений протокол про адміністративне правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку, складений уповноваженою державою особою, оскільки від імені органів Національної поліції оформляти справи про адміністративні правопорушення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали свідчать про подію та склад адміністративного правопорушення, про осудність особи, яка вчинила протиправну дію, про вчинення дій собою не в стані крайньої необхідності, на момент розгляду справи не закінчилися строки, передбачені ст.38 КУпАП.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, суд не має права у будь-який спосіб конкретизувати пред'явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст.129 Конституції України.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст.1 КУпАП завданням є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно п. 4 ч.3 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стаття 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч.2 ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд. Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02, "Малофєєва проти Росії" (заява № 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ у справі "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04), суд встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі фабула була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП доводиться в повному обсязі і підтверджується наступними доказами.
З наявних документів вбачається, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, оскільки є осудною особою, яка досягла 16-річного віку.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №949702 від 30.10.2023 року, складеним інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції Бринь М.О., встановлено, що 30.10.2023 року с. Нижнє Самбірський район Львівська область фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснював продаж алкогольних напоїв без отримання ліцензії на проведення даного виду господарської діяльності, чим порушив ст.15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії такої посадової особи, що його складала в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися.
Протокол не містить жодних зауважень з боку правопорушника, а до матеріалів справи додані його письмові пояснення в яких він зазначає, що дійсно реалізовував зі свого магазину горілку, пиво, вино та коньяк, які йому привезли невідомі особи.
Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №949702 від 30.10.2023 року як належний і допустимий доказ.
Суд вважає, що виявлені факти відображають об'єкт суспільних відносин в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів та підприємницькій діяльності оскільки об'єктивна сторона такого правопорушення полягає у провадженні господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування
Відповідно до ст.1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" документ дозвільного характеру - це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Стаття 42 Господарського кодексу України передбачає, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.04.2003 року «Про застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» господарська діяльність це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Об'єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, полягає у здійсненні діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Інших документів на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями ОСОБА_1 не було видано.
Суд приходить до переконання, що саме ОСОБА_1 причетний до адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ч.1 ст.8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, суд не має права у будь-який спосіб конкретизувати пред'явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст.129 Конституції України.
В суді підтверджений той факт, що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає наступні склади адміністративного правопорушення: провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Отже вчинення особою хоча би одного з вищевказаних діянь є грубим порушенням та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.
З положень ст.164 КУпАП вбачається, що відповідальність за цією нормою настає зокрема, у разі провадження господарської діяльності без одержання дозволу, якщо його одержання передбачене законом, тобто норма ч.1 ст.164 КУпАП носить бланкетний характер, оскільки у своїй диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види господарської діяльності, тобто в протоколі про адміністративне правопорушення має зазначатися відповідна норма спеціального закону, який регламентує господарську діяльність, що потребує одержання дозволу на проведення певного виду господарської діяльності.
Крім того суд зазначає, що у Рішенні Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп у справі за зверненням жителів міста Жовті Води встановлено, що суд не може відмовити у правосудді, якщо мають місце ущемлення прав і свобод громадян, інакше це було б порушенням прав на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежено.
Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За таких обставин, беручи до уваги те, що за ч.1 ст.164 КУпАП передбачена відповідальність, тому всебічно, повно, об'єктивно дослідивши всі обставини справи, суд дійшов висновку про достовірність та достатність доказів для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП і вважає, що в її діях є склад цього правопорушення.
У відповідності до ст.ст. 34, 35 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається щире розкаяння винного, відсутність шкідливих наслідків правопорушення, обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, ступеня його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, майнової шкоди не заподіяно.
Узагальнюючи вище зазначене суд, на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин справи, прийшов до переконання, що ОСОБА_1 має бути визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, на нього має бути накладено стягнення в межах санкції ч.1 ст.164 КУпАП у виді штрафу.
Стосовно відшкодування шкоди.
Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у п.п.1-4 ст.213 КУпАП одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.
В даній справі суд не вирішує питання про відшкодування винним майнової шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування, оскільки, на думку суду, така шкода не заподіяна по причині відсутності в матеріалах справи доказів заподіяння такої шкоди.
Стосовно вирішення питання про вилучені речі і документи.
Частиною 4 ст.283 КУпАП передбачено, що постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи. Оскільки документи не вилучалися, суд даного питання не вирішує.
Судом встановлено, що працівниками поліції вилучено у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вилучено: 7 пляшок горілки «Первак з перцем» ємністю 0,5 л, 16 пляшок горілки «Первак» ємністю 0,5 л, 20 пляшок горілки «Первак домашній» ємністю 0,5 л, 9 пляшок горілки «Древній Київ» ємністю 0,5 л, 5 пляшок горілки «Хлібна сльоза» ємністю 0,5 л, 9 пляшок горілки «Мороша» ємністю 0,5 л, 4 пляшки горілки «Первак з перцем» ємністю 0,25 л, 3 пляшки горілки «Хлібна сльоза» ємністю 0,5 л, 7 пляшок вина «Південне міцне біле» ємністю 1 л, 6 пляшок вина «Крєпкоє» ємністю 1 л, 9 пляшок вина «Напівсолодке червоне» ємністю 1 л, 13 пляшок вина «Vito біле» ємністю 1 л, 13 пляшок горілки «Хлібний дар» ємністю 0,25 л, 15 пляшок коньяку «Наполеон» ємністю 0,1 л, 5 пляшок горілки «Львів Княжий» ємністю 0,5 л, 12 пляшок вина «Мікадо» ємністю 0,7 л, 3 пляшки шампанського «Совєцкоє» ємністю 0,75 л, 6 пляшок шампанського «Червоний Львів» ємністю 0,75 л, 5 пляшок шампанського «Фраголіно» ємністю 0,75 л, 6 пляшок коньяку «Сікварулі» ємністю 0,5 л, 4 пляшки вина вермут «Марінталь» ємністю 0,5 л, 2 пляшки вина «Б'янка» ємністю 0,5 л, 12 пляшок вина «Алазанська долина» ємністю 0,75 л, 15 пляшок вина «VINE» ємністю 1 л, 15 пляшок вина «Крепльоноє красноє» ємністю 1 л, 12 пляшок пива «Закарпатське» ємністю 0,9 л, які є знаряддям вчинення адміністративного правопорушення.
З врахуванням вимог 4 ст.283 КУпАП згадані алкогольні напої підлягають конфіскації, оскільки конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Стосовно стягнення судового збору. Згідно із ст.40-1КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір і порядок сплати встановлюється Законом.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 року (зі змінами), особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX від 03.11.2022 року, який набрав чинності з 01.01.2023 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 року становить 2684 гривень. Відповідно розмір судового збору складає 536,80 грн (2684 х 0,2 = 536,80).
Оскільки суд прийшов до висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП із застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу, то з такої особи підлягає стягненню судовий збір у сумі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст.33,40-1,164,221,280,283,284 КУпАП, суддя,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні 30.10.2023 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №949702 від 30.10.2023 року та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст.307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
Штраф необхідно внести через установу банку України на розрахунковий рахунок: Отримувач: ГУК Львiв/Боринська т/г/21081100; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку (МФО) 899998; Номер рахунку: UA108999980314060542000013917; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст.307 КУпАП, платіжний документ необхідно подати до Турківського районного суду Львівської області.
З урахуванням ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу.
Вилучені згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №949702 від 30.10.2023 року 7 пляшок горілки «Первак з перцем» ємністю 0,5 л, 16 пляшок горілки «Первак» ємністю 0,5 л, 20 пляшок горілки «Первак домашній» ємністю 0,5 л, 9 пляшок горілки «Древній Київ» ємністю 0,5 л, 5 пляшок горілки «Хлібна сльоза» ємністю 0,5 л, 9 пляшок горілки «Мороша» ємністю 0,5 л, 4 пляшки горілки «Первак з перцем» ємністю 0,25 л, 3 пляшки горілки «Хлібна сльоза» ємністю 0,5 л, 7 пляшок вина «Південне міцне біле» ємністю 1 л, 6 пляшок вина «Крєпкоє» ємністю 1 л, 9 пляшок вина «Напівсолодке червоне» ємністю 1 л, 13 пляшок вина «Vito біле» ємністю 1 л, 13 пляшок горілки «Хлібний дар» ємністю 0,25 л, 15 пляшок коньяку «Наполеон» ємністю 0,1 л, 5 пляшок горілки «Львів Княжий» ємністю 0,5 л, 12 пляшок вина «Мікадо» ємністю 0,7 л, 3 пляшки шампанського «Совєцкоє» ємністю 0,75 л, 6 пляшок шампанського «Червоний Львів» ємністю 0,75 л, 5 пляшок шампанського «Фраголіно» ємністю 0,75 л, 6 пляшок коньяку «Сікварулі» ємністю 0,5 л, 4 пляшки вина вермут «Марінталь» ємністю 0,5 л, 2 пляшки вина «Б'янка» ємністю 0,5 л, 12 пляшок вина «Алазанська долина» ємністю 0,75 л, 15 пляшок вина «VINE» ємністю 1 л, 15 пляшок вина «Крепльоноє красноє» ємністю 1 л, 12 пляшок пива «Закарпатське» ємністю 0,9 л - конфіскувати у власність держави, а в разі неможливості звернення цього майна в дохід держави - знищити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Нижнє Турківський район Львівська область, місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір за ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача 37993783, рахунок №UA908999980313111256000026001, назва отримувача: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ суду 02886806, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) у сумі 536,80 грн.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Р.І.Ференц