Іменем України
14 листопада 2023 року м. Кропивницький
справа № 398/4354/22
провадження № 22-ц/4809/1074/23
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,
при секретарі - Федоренко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі судді Подоляк Я.М. від 27 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька, -
встановив:
У грудні 2022 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що він є батьком - ОСОБА_3 . Відповідно до пенсійного посвідчення він є пенсіонером, з квітня 2017 року є інвалідом ІІ групи загального захворювання безтерміново, тобто непрацездатною особою. Розмір пенсії складає 2 027,00 грн щомісяця. У зв'язку з наявним захворюванням потребує довгострокового лікування та постійного медичного нагляду, обмежений у русі, малорухомий, крім того, перебуває на диспансерному обліку у сімейного лікаря. Проживає він у приватному будинку разом з дружиною, яка є матір'ю відповідача, та також є особою з інвалідністю, їй встановлено ІІІ групу інвалідності по слуху. Вказав, що його дружина отримує пенісю по інвалідності, розмір якої становить 2300, 00 грн щомісяця. Значна частина отриманої ними пенсії витрачається на ліки, тому забезпечити себе усім необхідним позивач не в змозі. Відповідач є працездатним, має можливість надавати матеріальну допомогу, оскільки проходить військову службі у ВЧ № НОМЕР_1 , розмір його грошового забезпечення складає близько 25 000 грн. При цьому, відповідач має малолітнього сина ОСОБА_4 , на утримання якого з нього рішенням суду стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу).
Також позивач зазначив, що окрім сина у нього є повнолітня дочка ОСОБА_5 , 1987 року народження, яка на даний час перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, та яка по можливості надає йому матеріальну допомогу.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути з відповідача на його користь аліменти в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу), починаючи з дня подачі позову.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 січня 2023 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання непрацездатного батька у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, тобто з 13 грудня 2022 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішенням Олексадрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.10.2022 з ОСОБА_3 на її користь було стягнуто аліменти на утримання їх спільного сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки від його заробітку (доходу). Вважає, що позовні вимоги батьків ОСОБА_3 є фіктивними та заявлені з метою зменшення розміру аліментів, які стягнуті за рішенням суду з ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина, а також на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку. Сам факт непрацездатності батька відповідача не зумовлює автоматичного обов'язку у останнього сплачувати аліменти на його утримання. На думку скаржника, позивач не довів, що потребує матеріальної допомоги від сина, крім того батьки відповідача є матеріально забезпеченими людьми, до недавно мали бізнес по встановленню металопластикових вікон, також мають у власності мало вантажний автомобіль ГАЗ 3302 «Газель» та два приватних будинки.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до статті 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів непрацездатних членів сім'ї (частина восьма статті 7 СК України).
Згідно з частиною першою статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Непрацездатним вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.
Потреба у матеріальній допомозі визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального стану батьків. До уваги береться отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід, тощо.
Відповідно до статті 203 СК України дочка, син, крім сплати аліментів, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
За змістом статті 202 СК України необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов'язкових підстав: непрацездатність батьків і потреба у матеріальній допомозі.
Згідно зі статтею 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 212/1055/18-ц дійшов висновку, що тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов'язок повнолітніх дітей з утримання своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька у матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей з утримання батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов'язок повнолітніх дітей не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу. При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність у матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір'ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження останнього серія НОМЕР_2 , виданим відділом РАГС Олександрійської міської ради 13.03.1986 року.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА, №610209 від 11.04.2017 року, ОСОБА_2 встановлено другу групу інвалідності загального захворювання, безтерміново.
Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є пенсіонером, отримує пенсію по інвалідності, ІІ група загального захворювання.
Згідно з довідкою про доходи №3104 1519 3572 0101, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Кіровоградській області (м.Олекснадрія та Олександрійський район) і отримує пенсію по інвалідності, розмір якої за період з 01.06.2022 року по 30.11.2022 року склав 12 069,00 грн: за червень 2022 року - 1934,00 грн, за липень-листопад 2022 року - по 2027,00 грн.
Відповідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 05.12.2022 року №76, виданої квартальним комітетом №29 Олександрійської міської ради, ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно пенсійного посвідчення серія НОМЕР_4 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є пенсіонеркою, отримує пенсію по інвалідності , ІІІ група загального захворювання.
Відповідно до довідки про доходи №4774 2575 5574 1747, ОСОБА_6 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Кіровоградській області (м. Олександрія та Олександрійський район) і отримує пенсію по інвалідності, розмір якої за період з 01.06.2022 року по 30.11.2022 року склав 13 800,00 грн: по 2 300,00 грн щомісячно.
Суд першої інстанції встановивши те, що позивач є непрацездатною особою, за віком та має ІІ групу інвалідності, потребує постійного лікування та відповідних витрат, єдиним доходом є пенсія, яка складає 2027 грн на місяць, дійшов правильного висновку про наявність у ОСОБА_2 обов'язку по його утриманню.
Доводи апеляційної скарги про те, що батьки відповідача є матеріально забезпеченими та не потребують матеріальної допомоги, не підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 січня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28.11.2023.
Судді:
О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич