Справа №635/5079/21
Провадження № 1-кс/635/1618/2023
24 листопада 2023 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
заявника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 від 06.11.2023 про відмову в задоволенні клопотання,-
До Харківського районного суду Харківської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 від 06.11.2023 про відмову в задоволенні клопотання.
В обґрунтування скарги заявник зазначає, що слідчим відділом Відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12021221160000399 від 19.06.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.5 ст.191, ч. 1 ст.255 КК України. 06.11.2023 старшим слідчим СВ ВП №3 Харківського РУП №1 ОСОБА_4 винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про визнання його викривачем. Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий послався на те, що ОСОБА_3 не може набути статус викривача в зазначеному кримінальному провадженні, оскільки з початку досудового розслідування його було визнано спочатку "заявником", а у подальшому "потерпілим". Обґрунтовуючи відмову у задоволенні клопотання, слідчий також зазначив, що у наданій ОСОБА_3 (потерпілим) інформації при початку досудового розслідування не достатньо відомостей стосовно вказаного ним кримінального правопорушення для набуття ним статусу викривача. З даною постановою скаржник він не згоден, вважає, що вона є необґрунтованою, незаконною, а тому її слід скасувати.
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задовольнити в повному обсязі.
Слідчий ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, надіслав матеріали кимвального провадження № 12021221160000399 від 19.06.2021 для огляду.
Слідчий суддя, вислухавши заявника, перевіривши матеріали скарги та дослідивши матеріали кримінального провадження № 12021221160000399 від 19.06.2021, зазначає про таке.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому.
Стаття 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора під час досудового розслідування.
Статтею 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскарженні під час досудового розслідування.
Пунктом 7 частини 1 статті 303 КПК України визначено, що до слідчого судді може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Слідчим суддею встановлено, що постановою старшого слідчого СВ ВП №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 06.11.2023 року відмовлено в задоволені клопотання потерпілого ОСОБА_3 .
В обґрунтування відмови в задоволенні клопотання слідчий зазначив, що дослідчого із клопотанням звернувся потерпілий у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , у якому виклав прохання, щодо визнання останнього та надати статус «викривача» у даному кримінальному провадженні. Враховуючи викладене, органи досудового розслідування розглянувши прохання потерпілого у провадженні, викладеного у клопотанні, дійшли висновку, що ОСОБА_3 , не може набути статусу «викривача», оскільки з початку досудового розслідування, останнього зазначено «заявником», у подальшому потерпілий. Відповідно до п. 162 ч. 1 ст. 3 КК України,- «викривач» - це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування. Наявність у викривача внутрішнього переконання, що інформація є достовірною, - це стан упевненості особи в тому, що інформація, яку вона повідомляє, свідчить про можливі факти вчинення корупційного правопорушення, і цей стан ґрунтується на її знанні ознак корупційного правопорушення, життєвому чи професійному досвіді або інших обставинах. Достовірність інформації - її властивість підтверджувати наявність чи відсутність фактичних даних про можливі факти корупційних правопорушень, заснована на внутрішньому переконанні викривача. Заява (повідомлення) викривача про кримінальне корупційне правопорушення, Формами звернення викривача до органу досудового розслідування є заява (повідомлення) про корупційне кримінальне правопорушення. Заява (повідомлення) може бути письмовою або усною і наданою безпосередньо під час особистого звернення заявника до органу досудового розслідування. Усні заяви (повідомлення) викривача уповноважена службова особа органу досудового розслідування вносить до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення. Під час особистого звернення заявника із письмовою заявою (повідомленням) до органу досудового розслідування уповноважена службова особа органу приймає і реєструє таке звернення.Фактичні дані у заяві викривача мають складатися з інформації про конкретний факт кримінального корупційного правопорушення. Заява (повідомлення) викривача про кримінальне корупційне правопорушення має містити усі відомі викривачу відомості, зокрема, про: обставини правопорушення;місце і час його вчинення;спосіб вчинення;особу, яка вчинила правопорушення;вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням тощо.
Таким чином, якщо особа, що повідомила про корупційне порушення, дотрималась відповідних умов, вона вважається викривачем. Якщо ж хоча б один з пунктів не врахований під час повідомлення про корупцію - особа є заявником. У ході досудового розслідування при початкових показаннях у допиті, так і в повідомленнях про кримінальне правопорушення ОСОБА_3 , пояснив: «16 квітня 2021 року невстановлені особи ПРаТ "Харківгаз", ТОВ "Харківгазсбут" та озброєні невідомі особи, діючи у складі ОЗУ, зловживаючи владою, діючи всупереч інтересам служби. маючи на меті незаконне відключення від системи газопостачання громадян. вчинили посадовий злочин та обмежили газопостачання будинку. розташованого за адресою: Харківська область., смт Бабаії, вул. Корольова. 4. Також, дане злочинне угрупування має безпосереднє відношення до розкрадання коштів та майна, яке належить НАК Нафтогаз України, вимагання коштів у споживачів, привласнення майна, яке не належить ПРаТ "Харківгаз", легалізацію коштів. здобутих злочинним шляхом, закупівлю обладнання та матеріалів по завищеним цінам тощо. Такі дії посадових осіб ПРаТ "Харківгаз". ТОВ "Харківгазсбут" порушили охоронювані Законом та Конституцією України права та завдали істотної моральної та матеріальної шкоди, істотно погіршили права та свободи громадянина України, які захищені діючим законодавством. У наданій потерпілим інформації при початку досудового розслідування, недостатньо тих відомостей стосовно вказаного ним кримінального правопорушення, для набуття відповідного статусу. Одночасно із цим, основою ознакою в корупційних злочинах, із кваліфікацію у рамках даного кримінального провадження є конкретна шкода матеріального характеру із визначенням її розміру. На даний час у ході досудового розслідування розмір та характер шкоди завданою кримінальним правопорушенням, встановлюється.
Суд погоджується з висновками слідчого та зазначає про таке.
Кожен українець, іноземець чи особа без громадянства може повідомити про факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень чи інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон). Такі повідомлення можна надіслати до правоохоронних органів чи спеціалізованих органів, наприклад, НАЗК чи НАБУ.
Будь-яка людина може повідомити про корупцію, якщо переконана, що її інформація є достовірною.
Відповідно до абз. 20 ч. 1 ст. 1 Закону викривач - це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв'язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов'язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
Згідно з п. 162 ч. 1 ст. 3 КПК України викривач - це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або 5 повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування. Таким чином, викривачем може бути особа, яка повідомила про: 1) корупційні та пов'язані з корупцією кримінальні правопорушення, визначені у примітці ст. 45 КК України; 2) пов'язані з корупцією адміністративні правопорушення, визначені главою 13-А КУпАП; 3) будь-які інші порушення Закону.
Згідно із ч. 1 ст. 533 Закону права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону. Так, наявність в особи переконання, що інформація є достовірною - це суб'єктивне почуття впевненості особи у правдивості повідомленої нею інформації про можливі факти вчинення іншою особою корупційного або пов'язаного з корупцію правопорушення, іншого порушення Закону, що базується на її життєвому/професійному досвіді, сукупній оцінці об'єктивності джерела та змісту такої інформації, інших обставинах.
Достовірність інформації - це її властивість встановлювати реальну наявність фактичних даних, що підтверджують можливе вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, а також суб'єктивне сприйняття інформації такою, що відповідає дійсності та є правдивою. Фактичні дані, наведені у повідомленні, мають складатися з інформації про конкретні факти можливих корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону. Це, зокрема, можуть бути відомості про обставини правопорушення, місце і час його вчинення, особу, яка вчинила правопорушення, тощо.
Закон має вимоги до джерела, з якого викривачу стала відома інформація про корупцію. Джерелом інформації може бути: трудова і професійна діяльність - тобто, коли про корупційні правопорушення дізнаються під час роботи; господарська діяльність; громадська діяльність; наукова діяльність; проходження служби чи навчання; участь у передбачених законодавством процедурах, які є обов'язковими для початку такої діяльності; проходження служби чи навчання.
Викривач володіє фактичними даними про обставини правопорушення: місце вчинення правопорушення, час його вчинення, особу, яка вчинила корупцію. Ця інформація може бути перевірена і підтверджує можливе вчинення корупції. Також можна надавати документи, які підтверджують вчинення злочину. Викривач повідомляє про корупцію, використовуючи передбачені законом способи. Про ці способи йдеться у Законі.
Отже, якщо особа, яка повідомила про корупційне порушення, дотрималася усіх необхідних умов, вона вважається викривачем. Якщо ж хоча б один з пунктів не врахований під час повідомлення про корупцію - особа є заявником.
Скаржником не надано доказів дотримання ним всіх вищевказаних умов, в матеріалах кримінального провадження такі докази також відсутні.
Вимогами ст.220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Вимоги до процесуальних рішень, зокрема постанов слідчого, визначені ст. 110 КПК України.
За ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого складається з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 110 КПК України, доводи слідчого не спростовані скаржником, у зв'язку з чим скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 28, 114, 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 від 06.11.2023 про відмову в задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.11.2023.
Слідчий суддя ОСОБА_1