24.11.2023
справа № 642/5160/23
провадження №3/642/1793/23
24 листопада 2023 року м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
07.09.2023 до Ленінського районного суду м. Харкова надійшли адміністративні матеріали із Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 24.11.2023 об'єднано в одне провадження справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 1. №642/5161/23 за правопорушення передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП та №642/5160/23 за правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
24 серпня 2023 року о 22 год. 30 хв. в м. Харків по вул. Велика Панасівська, буд. 105А, водій гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 2101, н.з. НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння, про що свідчили запах з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 гр. ОСОБА_1 погодився. Результат огляду склав 2.32 ‰ проміле. З результатами був згоден. Від огляду на стан алкогольного сп'яніння в мед закладі КНП ХОР ОНД відмовився, велась відеофіксація нагрудною бодікамерою поліцейського. Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.9А Правил дорожнього руху, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 605507 від 24.08.2023. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 24 серпня 2023 року о 22 год. 30 хв. в м. Харків по вул. Велика Панасівська, буд. 105А, водій гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 2101, н.з. НОМЕР_3 не маючи права керування, а саме був позбавлений права керування транспортним засобом.
Правопорушення вчинено повторно протягом року відповідно до постанови про про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 4 ст. 126 КУпАП серії БАД№605256 за порушення п.2.1а ПДР з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2,1а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду справи (04.10.2023, 08.11.2023, 24.11.2023) належним чином - шляхом направлення судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання. В судове засідання правопорушник не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, хоча йому достеменно було відомо про знаходження справи у провадженні Ленінського районного суду м. Харкова.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, не вживала заходів для явки до суду, не подавала письмових заперечень проти протоколу, її поведінка може свідчити про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Враховуючи викладене, а також те, що законом передбачений скорочений термін притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів. Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст.ст. 126, 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
При цьому ОСОБА_1 протоколи складені відносно нього підписав.
Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозаписи суд прийшов до наступного.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
П. 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Дії водія ОСОБА_1 співробітниками УПП в м. Харкові про порушення ним п.п.2.1А, 2.9АПДР України кваліфіковані вірно, так як згідно з п.2.1А ПДР - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення направо керування транспортним засобом відповідної категорії; згідно з п.2.9А ПДР - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції. Так, з відеозапису з нагрудних камер поліцейських Управління патрульної поліції вбачається, що 24.08.2023 протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зачитаний вголос, йому роз'яснена можливість ознайомитися з ним та підписати, копію складеного протоколу вручено ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис в протоколах про адміністративне правопорушення. Також, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було роз'яснено його права та місце розгляду протоколу, що підтверджується також підписом в протоколі.
Отже, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 , яка підтверджується:
- протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 605507 від 24.08.2023 та серії ААД № 518172 від 24.08.2023;
- довідкою облікових даних ІПНП, згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_4 від 29.10.2013;
- відеозаписами з місця події від 24.08.2023;
- довідкою, відповідно до якої транспортний засіб ВАЗ, яким керував ОСОБА_1 належить ОСОБА_2 ;
- рапортом;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.08.2023, відповідно до якого ОСОБА_1 від огляду відмовився;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
-результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 (результат 2.32 проміле), з результатом ОСОБА_1 погодився;
- довідкою про повторність.
- копією постанови про про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 4 ст. 126 КУпАП серії БАД№605256 за порушення п.2.1а ПДР з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами та ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції , а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015№ 1452/735(далі -Інструкція №1452/735).
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Таким чином вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, доведена у повному обсязі.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника за скоєне ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в якому, крім іншого, зазначено, що суди не вправі застосовувати позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Пункт 1.10 ПДР України містить визначення водія, відповідно до якого водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до довідки ст. інспектора з ОД ВАП УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Анни Домріної - згідно облікових даних ІПНП ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_4 від 29.10.2013.
Відповідно до абзацу 3 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року, суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Санкцією ч.6 ст.126 КУпАП передбачено застосування додаткового стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Згідно статті 29 КУпАП конфіскований може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч.6 ст. 121, ч.2 та 3 ст.130 КУпАП. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
На підставі вище зазначеного, суд вважає за неможливе застосування такого покарання як вилучення транспортного засобу, оскільки із протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що транспортний засіб ВАЗ 2101, н.з. НОМЕР_3 належить ОСОБА_2 .
При вирішення питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень статті 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, у зв'язку із чим суд вважає можливим накласти на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення:
- за частиною п'ятою статті 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом без оплатного вилучення транспортного засобу;
- за частиною першою статті 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень частини другої статті 36 КУпАП суд доходить висновку, що остаточно на ОСОБА_1 слід накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, - у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом та без конфіскації транспортного засобу та без конфіскації транспортного засобу.
Вважаю, що дане стягнення буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, частиною третьою статті 130, 245, 251, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот гривень) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови - ні пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу: за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
•подвійний розмір штрафу
Виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів покласти на Управління патрульної поліції у м. Харкові.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя А.М. Гримайло