Справа № 202/20187/23
Провадження № 1-кс/202/9182/2023
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
28 листопада 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, яке подане у кримінальному провадженні № 12023040000001173 від 03.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся з погодженим з прокурором клопотанням, в якому просить накласти арешт на автомобіль «HYNDAI SONATA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з обов'язковим позбавленням права відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що 03.11.2023 року приблизно об 17 годині 10 хвилин невстановлений автомобіль під керуванням невстановленого водія під час руху по проспекту Богдана Хмельницького в м. Дніпрі в районі перехрестя з вул. Запорізьке шосе допустив наїзд на невстановленого пішохода чоловічої статі віком приблизно 50-55 років, після чого інший невстановлений автомобіль здійснив переїзд через тіло вказаного пішохода. Внаслідок ДТП невстановлений пішохід загинув на місці ДТП. Водій-учасник ДТП місце пригоди покинув.
За даним фактом було розпочате кримінальне провадження № 12023040000001173 від 03.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
03 листопада 2023 року в ході проведення розшукових заходів встановлено автомобіль «HYNDAI SONATA», реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_5 , який може бути причетний до вищевказаної ДТП. Того ж дня автомобіль було оглянуто та вилучено.
04 листопада 2023 року було оглянуто днище автомобіля та виявлено речовину бурого кольору, сходжу на кров.
Вищевказаний автомобіль визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Слідчий зазначає, що з метою проведення повного та неупередженого розслідування, запобігання перетворенню, псуванню, знищенню, пошкодженню, використанню, передачі, відчуженню транспортного засобу, який є речовим доказом, чи наявних на ньому слідів правопорушення, проведення судових експертиз, виникла потреба в накладенні на нього арешту відповідно до ст. 170 КПК України.
Слідчий надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
В свою чергу, власник майна та його представник - адвокат ОСОБА_6 були повідомлені про розгляд клопотання, в судове засідання, призначене на 22 листопада 2023 року, не з'явилися. Так як їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна, таке клопотання розглянуто в їх відсутність на підставі наявних даних та доказів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню за наступних підстав:
Слідчим суддею встановлено, що 03.11.2023 року до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, за № 12023040000001173.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 03.11.2023 року слідчим був вилучений автомобіль «HYNDAI SONATA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому будь-яких пошкоджень не виявлено.
04.11.2023 зазначений автомобіль було оглянуто за участю спеціаліста-криміналіста та виявлено на днищі автомобіля сліди біологічного походження та відібрано відповідні зразки.
Постановою слідчого автомобіль «HYNDAI SONATA», реєстраційний номер НОМЕР_1 був визнаний речовим доказом.
Згідно з матеріалами клопотання слідчого цей автомобіль належить ОСОБА_5 .
Вирішуючи питання про арешт автомобіля, слідчий суддя виходить з того, що відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).
Так, за приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 170 КПК України).
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При цьому згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з частиною 3 статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Слідчий суддя вважає доведеним, що був вчинений злочин і наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучений транспортний засіб «HYNDAI SONATA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В той же час слідчий суддя звертає увагу, що вилучений автомобіль будь-яких механічних пошкоджень, характерних для ДТП, не містить. Слідчим за участю спеціаліста був оглянутий цей транспортний засіб та відібрані виявлені біологічні сліди.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що позбавлення власника майна права користування автомобілем становитиме для нього надмірний тягар та буде непропорційним порівняно з потребами досудового розслідування.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України також визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Смирнов проти Росії» від 07.06.2007 року зазначив, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, між суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна причина.
В даному випадку слідчий мав достатньо часу для проведення з автомобілем слідчих та процесуальних дій. Орган досудового розслідування має можливість оглянути вилучений автомобіль, у тому числі за участю судового експерта, та зафіксувати відомості, необхідні для кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, ступеня обґрунтованості підозри щодо причетності до злочину, відсутності пошкоджень автомобіля, відібрання зразків, необхідних для дослідження, позбавлення власника права користування вилученим майном є невиправданим, а тому в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.
Водночас, оскільки автомобіль визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та на теперішній час істина у такому кримінальному провадженні не встановлена, слідчий суддя вважає, що відчуження власником цього автомобіля та його передання іншим особам може ускладнити досудове розслідування.
Тому клопотання слідчого необхідно задовольнити частково, наклавши арешт на автомобіль «HYNDAI SONATA», реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом заборони його відчуження та розпорядження ним.
Керуючись ст. ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль «HYNDAI SONATA», реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним транспортним засобом.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_7