24.11.2023
Справа № 522/8054/21
Провадження по справі № 1-кп/522/17/23
24 листопада 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси № 106 в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою ВКЗ, обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021163510000193 від 02.04.2021 року, стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Врадіївка, Миколаївської області, громадянина України, українця, який має середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично до затримання мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Підгірне, Кременчуцького району, Полтавської області, громадянина України, українця, який має середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично до затримання мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 20.09.2018 року вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном строком на 3 роки;
які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів через ВКЗ),
захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , -
На розгляді Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021163510000193 від 02.04.2021 року стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Від прокурора надійшли клопотання про продовження обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, які просила задовольнити, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Сторона захисту проти клопотань заперечувала та просила обрати обвинуваченим запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, посилаючись на міцні соціальні зв'язки обвинувачених, наявність у них постійного місця проживання, суттєве зменшення ризиків зі сплином часу. У разі якщо суд дійде висновку про можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили як альтернативу визначити розмір застави.
Потерпілий в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив їх задовольнити.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження та подані клопотання, суд доходить таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України при застосуванні та продовженні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст. 178 КПК України.
Порядок продовження строку тримання під вартою закріплено положеннями ст. 199 КПК України.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доцільність тримання обвинуваченого під вартою повинна забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Враховуючи, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні ще не завершено, тому суд не переглядає наявність обґрунтованості висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення.
При цьому, не вдаючись до оцінки доказів, у відповідності до положень ст. 23 та ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.09.2023 року були задоволені клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за кваліфікуючими ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Вирішуючи питання про доцільність продовження стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує дані щодо особи обвинуваченого, який є громадянином України, зареєстрований за адресою: Кіровоградська область, Новородківський район, с. Куцівка, фактично до затримання мешкав в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимий, має середню освіту, не працюючий, не одружений, осіб на утриманні не має, що свідчить про відсутність у нього достатньо міцних соціальних зв'язків, та вказує на те, що він може покинути територію м. Одеси.
Враховуючи в сукупності дані щодо особи обвинуваченого, а також тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , за який передбачено покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна, тому на думку суду, продовжує існувати ризик того, що обвинувачений, розуміючи наслідки покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, може вдатися до спроб переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, що доводить заявлений у клопотанні прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливе вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень, доведений, оскільки останній офіційно не працевлаштований, постійних джерел та офіційних доходів не має, раніше засуджений та обвинувачується у вчиненні корисливого злочину, а стороною захисту не надано жодних даних про наявність у нього будь-якого джерела доходу.
Разом з тим, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суттєво зменшився, оскільки потерпілий, свідки та експерти у даному кримінальному провадженні вже допитані.
Суд враховує доводи сторони захисту, однак вважає, що наразі вони не є достатніми для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який.
Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати, суд вважає можливим продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наразі судом не встановлено.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Приймаючи до уваги наведене, суд доходить висновку про неможливість застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Стороною захисту не було надано будь-яких нових даних, які не було враховано судом раніше.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за кваліфікуючими ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Вирішуючи питання про продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу, суд враховує дані щодо особи обвинуваченого, який є громадянином України, українцем, має середню освіту, зареєстрований в Миколаївській області, смт Врадіївка, до затримання мешкав в орендованій квартирі в АДРЕСА_3 , раніше не судимий, офіційно не працюючий, має родичів, не одружений, осіб на утриманні не має, що свідчить про відсутність у нього достатньо міцних соціальних зв'язків, та вказує на те, що останній може залишити територію м. Одеси.
Враховуючи в сукупності дані щодо особи обвинуваченого, а також тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , за який передбачено покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна, тому на переконання суду продовжує існувати ризик того, що обвинувачений, розуміючи наслідки покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, може вдатися до спроб переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, що доводить заявлений у клопотанні прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливе вчинення ОСОБА_3 інших кримінальних правопорушень доведений, оскільки стороною захисту не надано жодних даних про наявність у нього будь-якого підтвердженого джерела доходу.
Однак ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суттєво зменшився, оскільки потерпілий, свідки та експерти у даному кримінальному провадженні вже допитані.
Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати та не зменшились, суд вважає можливим продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Приймаючи до уваги наведене, суд доходить висновку про неможливість застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Стороною захисту не було надано будь-яких нових даних, які не було враховано судом раніше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що поведінку обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зможе забезпечити лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможуть запобігти зазначеним у клопотанні прокурора ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Приймаючи до уваги наведене, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , даних щодо осіб обвинувачених, наслідків для потерпілого у даному кримінальному провадженні, суд доходить висновку про можливість продовжити стосовно обвинувачених запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, які здатні запобігти заявленим у клопотаннях прокурора ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, та зможуть забезпечити їх належну процесуальну поведінку, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 132, 176, 177, 178, 183, 194, 196, 199, 331, 372, 376 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 (шістдесят) днів.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк дії ухвали суду становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту постановлення ухвали суду, тобто з 24.11.2023 року, який діє до 22.01.2024 року включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити ДУ «ОСІ».
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'яти днів до Одеського апеляційного суду з моменту її оголошення, а обвинуваченими, які утримуються під вартою, - з моменту вручення її копії.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси ОСОБА_1